Головна Життя РОЖЕВОЩОКИЙ І ДУХМЯНИЙ ПЕРСИК

РОЖЕВОЩОКИЙ І ДУХМЯНИЙ ПЕРСИК

Плоди персика люблять як дорослі, так і діти. Вони ароматні, духмяні, солодкі, з ніжною м’якоттю. Дерево персик – теплолюбна рослина, тож для його посадки потрібно вибирати захищені від холодних вітрів ділянки. Також дуже велике значення має вибір сортів. Саджанці потрібно вибирати районовані (тобто пристосовані до місцевості). Коли вибираємо ділянку для посадки треба врахувати, що персик найкраще росте на середньосуглинкових грунтах, а також чорноземах, які багаті гумосом. Посадка саджанців може бути як осінню, так і весною. Саджанці, висаджені осінню, краще приживаються і навесні добре йдуть у ріст. Проте взимку можливі різкі перепади температури, що може пошкодити рослинам, тому під час висадки потрібно добре полити водою і коли передбачаються приморозки замулювати кореневу систему (опале листя, перегній).

Також напередодні морозів практикують укривати молоді насадження поліетиленовою плівкою. Так, скелетні гілки персика злегка пригинаю до стовбура, натягую чорний поліетиленовий рукав, який краще зберігає тепло. І обв’язую зверху і до низу шнурком (вийде своєрідна пірамідка). Весною в плівці прорізаю «продихи». Коли мине загроза приморозків, «ковпак» потрібно зняти. Також персик добре реагує на полив та підживлення органічними та мінеральними добривами. Взагалі азотні добрива застосовують у весняний період, а калійні і фосфатні – у другій половині літа, а також після збору врожаю. Хороший захист від морозобоїн дає побілка дерев вапняним розчином в кінці лютогопочаток березня, коли є різкі перепади температури. Тоді в день стовбур різко нагрівається, а вночі різко охолоджується при мінусових температурах. Тож буває, що на штамбах і скелетних гілках дерев появляються тріщини. Персик вимогливий до обрізки, яка покращує їх фітосанітарний стан, омолоджує, регулює врожай. Якщо не проводити обрізки, дерево утворює велику кількість дрібних плодів. Загущені дерева уражаються грибковими хворобами, вірусами, погано переносять зимові і весняні приморозки, появляється камедь на стовбурах і скелетних гілках, а в підсумку гинуть завчасно. Весняну обрізку проводять у квітні. В цей час вже можна побачити набубнявілі плодові бруньки і скоригувати, щоб зменшити навантаження на пагони. Вдруге практикують літню, зелену обрізку, щоб видалити всі загущення, що ростуть у середині крони і призводять до затінення. Пізньої осені персикові дерева обробляють від грибкових хвороб 3% бордоською рідиною. Одна з найнебезпечніших хвороб персика – це кучерявість листя, яка найчастіше проявляється в умовах затяжної і вологої весни. Листки хворого дерева вкриваються червоного кольору здуттям, поверхня листочків стає хвилястою, на споді листкової пластини утворюється білий наліт. Листя починає змінювати забарвлення на буре і опадає. Якщо не боротися з кучерявістю, персик відстає у розвитку і врешті загине. Для захисту весною, коли появляються рожеві бутони, обробляють його Хорусом. Хворі листочки та пагони зрізують і спалюють до початку спорошення та після збору врожаю, коли вже начинає опадати листя, хлорокисом міді або Метеором. Протягом останніх десятиліть на наших теренах клімат змінився і став значно теплішим. Тепер і в нашому регіоні можна вирощувати персики.

Михайло МАРУЩАК,•садівник, с. Скоморохи.