Головна Історія ВІД ПОКОЛІННЯ ДО ПОКОЛІННЯ НЕСЕТЬСЯ СПОМИН ПРО ГОРОДИЛОВИЧІ

ВІД ПОКОЛІННЯ ДО ПОКОЛІННЯ НЕСЕТЬСЯ СПОМИН ПРО ГОРОДИЛОВИЧІ

14
0

Це село знищили під час операції «Вісла» у 1946 році. І лише у 1996ому на місці спаленого населеного пункту побудували меморіальний комплекс, встановили 68 хрестів, які символізують стерті з лиця землі села Холмщини. На місці, де стояла церква, збудoвана каплиця, поряд з нею – символічна могила борцям за волю України. На ній викарбувана пам’ятна таблиця на честь начальника штабу групи УПА «Південь» Василя Процюка («Кропиви»), вихідця з Городилович. Поряд з могилою хрестами позначили усі села, які були знищені поляками під час операції «Вісла» та карателями з органів КГБ. Читаємо: Городиловичі, Печигори, Гора, Клюсів, Безеїв, Маджарки, Іваньки, Корків, Павловичі, Переводів, Ворохта, Будинин та інші. І ось на дзвіниці озвався віднайдений дзвін, поряд відновили криницю. Зарослий лісом, зберігся колишній цвинтар. Прокладено доріжки біля каплиці та символічної могили.

За доброю традицією, у неділю, 25 червня, на місці знищених Городилович зібралися люди, щоб разом з колишніми жителями цього села згадати про його трагедію та трагедію інших сплюндрованих і знищених сіл в Забузькій зоні Сокальщини. Спочатку о. Орест Рубель відслужив Святкову Літургію з нагоди cвята Співстраждання Пресвятої Богородиці та посвятив воду у криниці.

о. Орест під час проповіді звернувся до присутніх із словами:

– Кожного року сюди з’їжджаються люди з різних куточків світу, щоб розділити разом з нами горе і радість. Радість, бо маємо свято, а горе – бо так багато пролилося крові, так багато людей не дожили до сьогоднішніх днів. Ми щиро дякуємо Господу Богу, що дає нам нагоду зустрітися тут, в Городиловичах, під мирним небом, для молитви. Ми зійшлися докупи, обнімаємося, цілуємося, а наші вояки в цей же час рахують секунди і хвилини, щоб куля їх не зачепила. Ми їм дякуємо за те, що обороняють нашу Батьківщину, і також нині згадуємо тих, хто боровся за волю, за свободу України. Нині аж не віриться, що колись на цьому місці було село, тут бігали, сміялися діти, а сьогодні сюди приїжджають старенькі бабусі, дідусі.

А далі священик відправив панахиду за тими мешканцями села, які відійшли у вічність, за вояками УПА, які тут полягли та освятив могили на старому цвинтарі.

Священик Орест Рубель передав вітання усім присутнім від сина Василя Процюка «Кропиви» – Миколи, котрий мешкає у Києві і через певні обставини цьогоріч не зміг приїхати.
Є надія, що не заросте стежина до меморіалу спалених сіл у Городиловичах, бо по ній, окрім старожилів, колишніх політв’язнів, пішла юнь. Від покоління до покоління несеться спомин про село. Тож пам’ять не зітреться.

Юлія СОРОЧУК.
Фото автора.