В 1949 році за особливим розпорядженням Сталіна був завезений борщівник Сосновського, як високобілковий корм для великої рогатої худоби. Молоко виявилося гірким. Отже, експеримент не вдався, а борщівник швидко розмножувався, перебираючись від області до області, від району до району. Є спеціальні програми боротьби з цією рослиною, зокрема, в Естонії, Білорусії та ін. В Україні згідно зі ст. 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного кодексу України, знищення борщівника є компетенцією міських, селищних, сільських рад. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів боротьби з бур’янами, у т. ч. з борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
В останні роки на території нашого району надто поширився бур’ян – борщівник. Листя і плоди багаті ефірними маслами, а сама рослина – отруйна й багаторічна. Після контакту з нею, особливо в сонячні дні, на шкірі можуть з’явитися опіки.
Небезпека полягає в тому, що дотик до рослини не викликає ніяких неприємних відчуттів і людина може просто не звернути уваги. Це проявляється не відразу, а пришвидшується, коли людина виходить на сонце.
Під час масового цвітіння борщівник виділяє багато пилку, який викликає задуху, головний біль, нудоту, ускладнене дихання, кашель, нежить та висипання на шкірі. Може бути блювання і навіть непритомність
Вивести борщівник непросто. Він швидко росте і дуже живучий. Насіння може довго лежати, і як тільки потрапить у сприятливе середовище, відразу починає проростати. Переносить морози до 45°С і спеку до 40°С.
На жаль, у нас влада і спеціалістирослинники не закликають людей активно боротись з цією небезпечною рослиною. Універсальних методів боротьби не розроблено.
Найефективніший – хімічний, але не завжди керівники на це можуть виділити кошти, а проводити роботи треба дуже ранньою весною. Тому потрібно використовувати механічний метод. Щоб він був ефективним, треба систематично підрізувати корені на глибині 812 см, або багаторазово підкошувати паростки, що відростають. Не дати борщівнику зацвісти.
Ідучи на механічну обробку цієї рослини, потрібно захистити ділянки дотику шкіри з нею і, обов’язково, взяти з собою воду. Якщо доторкнутися до цієї рослини чи потрапить сік, потрібно промити уражені місця великою кількістю води (бажано з густою мильною піною).
Не будьте байдужі! Не дозволяйте борщівнику займати нові території. Будьте господарями на своїй Богом даній землі!
Катерина ЗАХАРЕВИЧ.
