Сокальщина швидко втрачає зелені насадження на дорогах і вулицях населених пунктів: майже всі тополі, висаджені вздовж доріг і вулиць сіл і міст району, заражені австрійською омелою.
Омела живиться соками здорових дерев, які через виснаження й усихання можуть стати мертвими стовбурами. В останні роки, через глобальне потепління клімату, пониження рівня грунтових вод, різко зросла зараженість тополь, верб та інших дерев омелою. Її насіння розносять з дерева на дерево, з гілки на гілку, птахи і вітер. Вже зараз кубла омели, цього зеленого паразита, суцільно обліплюють гілки дерев. Ще десять років тому ніхто не міг навіть подумати, що таке може трапитись…
Але через відсутність санітарнооздоровчих заходів проти поширення омели, нерозуміння людьми важливості цієї проблеми, дороги району і вулиці наших сіл і міст можуть позбутися зелених насаджень.
На жаль, ефективних засобів захисту проти поширення цього зеленого шкідника не існує: єдиний – обрізати крони, заражених омелою дерев, залишаючи надземну частину стовбурів дерев, на яких згодом виростуть молоді пагони. «Хворі» гілки дерев можна обрізувати в будьяку пору року. Однак, треба пам’ятати, що дерева – не вічні, їх потрібно відновлювати після обрізання. Їх необхідно поступово замінювати саджанцями плодових дерев – яблунь, вишень, горіхів, які менше піддаються зараженню омелою, плодоносять, дають людям користь. Пригадую, як у 19601970х роках на обочинах доріг Белз – Великі Мости, Тартаків – Перв’ятичі росли яблуні. Сокальчани сім’ями виїжджали їх збирати. Пам’ятаю також, як під час кампанії боротьби з бур’янами, з метою розширення площ під посіви сільськогосподарських культур, плодові дерева на дорогах викорчовували бульдозерами.
На мою думку, боротьбу зі зеленим шкідником мали б очолити керівники районної влади, голови сільських і міських рад, щоб разом з лісівниками, дорожниками, працівниками комунальних господарств, місцевими жителями організувати обрізання заражених гілок дерев, і, в першу чергу, тополь.
Засохлі стовбури, уражених омелою тополь, які втратили технічну придатність, варто розпилювати на дошки або дрова, і, по невисоких цінах продавати населенню: це дозволить частково відшкодовувати кошти, витрачені на обрізання, заражених омелою гілок дерев.
Щоб не виникло зловживань, всі роботи з обрізання крон дерев, заражених омелою, треба проводити з дозволу, і під контролем відповідальних представників органів влади. Далі відкладати цю нагальну роботу не можна, бо заражені омелою тополі перетворяться на мертві засохлі стовбури.
Богдан НЕЧАЙ, член Народного Руху, с. Завишень.
