Нещодавно в ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві відбувся черговий сеанс телефонного зв’язку «Гаряча лінія» на тему: «Легалізація трудових відносин та декларування громадянами доходів, отриманих в 2016 році»».
На запитання платників відповідав заступник начальника інспекції Сергій Аксюков. За його словами, своєчасне інформування платників залишається актуальним питанням, особливо враховуючи те, що з 01 січня 2017 року було введено в дію пакет законодавчих актів, які внесли значні зміни в Податковий кодекс України, а також розпочалась кампанія «Декларування – 2017».
Пропонуємо до уваги відповіді на найбільш актуальні питання, з якими абоненти звертались на «Гарячу лінію» :
- Яким чином ФО може отримати інформацію про джерела отриманих доходів для пред’явлення за місцем вимоги?
Відповідь: Порядок отримання відомостей із Державного реєстру регламентується розділом X Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 року № 779 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26.12.2013 року за № 2211/24743 (далі – Положення).
Фізична особа для отримання інформації про джерела отриманих доходів звертається особисто або через уповноважену особу до контролюючого органу за своїм місцем проживання або за місцем отримання доходів, або за місцезнаходженням іншого об’єкта оподаткування, подає документ, що посвідчує особу, та заяву (додаток 13 до Положення). Уповноважена особа додає до заяви довіреність, засвідчену у нотаріальному порядку, на отримання відомостей про джерела доходів/доходи (після пред’явлення повертається) та її копію, документ, що посвідчує особу такого представника, та ксерокопію (з чітким зображенням) документа, що посвідчує особу довірителя.
Фізичні особи, які не мають постійного місця проживання в Україні або тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, отримання доходів, місцезнаходження іншого об’єкта оподаткування, можуть звернутися за отриманням відомостей із Державного реєстру до будь-якого органу доходів і зборів.
Контролюючий орган протягом п’яти робочих днів з дня звернення фізичної особи надає відомості із Державного реєстру за формами, наведеними у додатках 14 та 15 до Положення.
- На яку податкову соціальну пільгу та при якому граничному доході у вигляді заробітної плати фізична особа має право зменшувати дохід у вигляді заробітної плати від одного роботодавця?
Відповідь: Відповідно до підпункту 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) будь-який платник податку має право на зменшення суми загального місячного оподатковуваного доходу, отримуваного від одного роботодавця у вигляді заробітної плати, на суму податкової соціальної пільги у розмірі, що дорівнює 50 відс. розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Згідно з абзацом першим підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу податкова соціальна пільга застосовується до доходу, нарахованого на користь платника податку протягом звітного податкового місяця як заробітна плата (інші прирівняні до неї відповідно до законодавства виплати, компенсації та винагороди), якщо його розмір не перевищує суми, що дорівнює розміру місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень.
У 2017 році податкова соціальна пільга дорівнює 800,00 грн. при граничному доході 2240,00 гривень.
- Які було внесено зміни до податкової декларації про майновий стан і доходи?
Відповідь: Наказом Міністерства фінансів України № 821 внесені зміни до форми податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) та Інструкції щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 року № 859, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.10.2015 року за № 1298/27743 (далі – Наказ № 859).
Зокрема, оновлена Декларація складається із семи розділів та містить два додатки, а саме:
– Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих від операцій з інвестиційними активами (додаток Ф1);
– Розрахунок податкових зобов’язань з податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходів, отриманих самозайнятою особою (додаток Ф2).
- Яким чином роботодавець розраховує єдиний внесок на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, якщо найманий працівник працює неповний робочий день та отримує заробітну плату менше мінімальної?
Відповідь: Абзацом другим частини п’ятої статті 8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» визначено, що у разi якщо база нарахування єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – ЄВ) не перевищує розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд, сума ЄВ розраховується як добуток розмiру мiнiмальної заробiтної плати, встановленої законом на мiсяць, за який отримано дохiд (прибуток), та ставки ЄВ.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ, встановлена частиною п’ятою статтею 8 Закону № 2464 застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру (абзац третій частини п’ятої статті 8 Закону № 2464).
Порядок виплати заробітної плати регулює Закон України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон № 108).
Так, статтею 3 Закону № 108 визначено, що мінімальна заробітна плата – це встановлений законом мінімальний розмір оплати праці за виконану працівником місячну (годинну) норму праці. Мінімальна заробітна плата встановлюється одночасно в місячному та погодинному розмірах.
Розмір заробітної плати працівника за повністю виконану місячну (годинну) норму праці не може бути нижчим за розмір мінімальної заробітної плати (стаття 3 примірник 1 Закону № 108).
Тобто, якщо працівник відпрацював повний місяць, працедавець зобов’язаний нарахувати заробітну плату не нижче за мінімальну.
Відповідно до статті 56 Кодексу законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VІІІ із змінами та доповненнями за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом може становлюватись як при прийнятті на роботу, так і згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
Оплата праці в цих випадках провадиться пропорціонально відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
Таким чином роботодавець має право нарахувати працівнику, який працює неповний робочий день заробітну плату нижчу за мінімальну, але за умови, що сума нарахованої заробітної плати має бути не менша ніж частина від мінімальної заробітної плати, що припадає на фактично відпрацьований час.
Однак роботодавець розраховує суму ЄВ, як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який нараховується заробітна плата (дохід), та ставки ЄВ незалежно від того, що працівник працював не повний робочий день.
При нарахуванні заробітної плати (доходів) фізичним особам з джерел не за основним місцем роботи ставка ЄВ застосовується до визначеної бази нарахування незалежно від її розміру.
- Який термін подання фізичною особою податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний рік?
Відповідь: Відповідно до підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), податкова декларація про майновий стан і доходи подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб – до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV Кодексу.
Підстави для нарахування податкової знижки із зазначенням конкретних сум відображаються платником податку у річній податковій декларації, яка подається по 31 грудня включно наступного за звітним податкового року (підпункт 166.1.2 пункт 166.1 статті 166 розділу IV Кодексу)
