У Сокальській ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області старшим державним інспектором Ілоною Міщук проведено сеанс телефонного зв’язку – «гаряча лінія» щодо застосування РРО (ПРРО), новацій податкового законодавства, одноразового добровільного декларування. Найбільше платників податків цікавили наступні питання:
Чи скасували для фізичних осіб підприємців необхідність застосування РРО на період дії воєнного стану? Як застосовувати РРО у період дії воєнного стану?
Відповідь: Тимчасово, на період дії воєнного стану в Україні, штрафні санкції за відсутність реєстраторів розрахункових операцій у суб’єктів господарювання, які зобов’язані їх використовувати, не застосовуються. Виняток – реалізація підакцизних товарів, під час продажу яких РРО має використовуватися обов’язково.
Проте, звертаємо увагу, що РРО та ПРРО мають чимало переваг при їх використанні. Зокрема, використання РРО забезпечує можливість: підключення до вагів; формування звітності за будь-який період; скасування штрих-коду для отримання ціни товару з бази даних; фіксувати дату, час та деталі розрахункової операції; фіксувати форму оплати; вести підрахунок будь-яких податків і знижок. Крім того, споживач отримує захист своїх прав у разі придбання товару неналежної якості.
Відповідно до діючого законодавства суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції, зобов’язані їх проводити на повну суму покупки (надання послуги) через реєстратори розрахункових операцій. Не зобов’язані застосовувати РРО суб’єкти господарювання, які отримають кошти виключно на поточний рахунок за реквізитами (IBAN) та платники єдиного податку 1 групи.
Яка послідовність дій має бути здійснена суб’єктом господарювання для реєстрації ПРРО?
Відповідь: Реєстрація програмного РРО здійснюється на підставі заяви про реєстрацію ПРРО за формою № 1-ПРРО. Така заява подається в електронній формі за основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків через Електронний кабінет або засобами телекомунікацій.
Суб’єкт господарювання, який має намір зареєструвати програмний реєстратор розрахункових операцій, має перебувати на обліку в податковій службі. Також на обліку має перебувати господарська одиниця, де буде використовуватись ПРРО, про яку суб’єкт господарювання повідомляє контролюючий орган шляхом подання повідомлення про об’єкти оподаткування або об’єкти, пов’язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність за формою № 20-ОПП.
Крім того, якщо є наймана особа-касир, то суб’єкт господарювання повідомляє про сертифікати електронних підписів або печаток, що будуть використовуватись для ПРРО.
Після включення ПРРО до реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій та завантаження програмного забезпечення такий ПРРО може використовуватись суб’єктом господарювання.
Чи працює програмний РРО, якщо немає інтернету?
Відповідь: Законодавець дозволив на період дії воєнного стану проводити розрахункові операції на ПРРО в режимі офлайн понад строки, що визначені у статті 5 Закону про РРО. У разі тимчасової відсутності мережі «інтернет» платники податків можуть використовувати фіскальні номери з діапазону, сформованого сервером ДПС.
Хто має право подати одноразову добровільну декларацію?
Відповідь: Подати одноразову добровільну декларацію мають право фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи та фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання об’єктів декларування чи доходів, за рахунок яких були набуті об’єкти декларування.
Не можуть бути декларантами особи, які станом на 1 вересня 2021 року є малолітніми чи неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб, у тому числі батьків, або держави, або є особами, дієздатність яких обмежена і над такими особами встановлена опіка чи піклування.
Також не можуть бути декларантами особи, які за будь-який рік, починаючи з 1 січня 2005 року, подавали декларації відповідно до законів, що визначають правові засади у сфері запобігання корупції, тобто особи, уповноважені на виконання функцій держави.
В яких випадках громадяни мають право не подавати добровільну декларацію?
Відповідь: Законом № 1539 передбачено, що громадяни мають право не подавати добровільну декларацію, якщо вони мають у власності:
– активи вартість яких станом на дату завершення періоду декларування не перевищує 400 тис. грн.;
– квартиру або квартири, загальною площею до 120 кв.м,;
– житловий будинок, загальна площа до 240 кв.м,;
-нежитлові будинки некомерційного призначення або нежитлові будинки незавершеного будівництва некомерційного призначення, загальна площа яких не перевищує 60 кв.м;
– земельні ділянки, сукупний розмір яких по кожній окремій ділянці не перевищує норми безоплатної передачі, зокрема, для ведення особистого селянського господарства – не більше 2 га, для садівництва – не більше 12 соток, для дачного будівництва – не більше 10 соток.
– один транспортний засіб особистого некомерційного використання право власності на який було зареєстровано. Водночас така пільга не поширюється на транспортний засіб, призначений для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія, легковий автомобіль з робочим об’ємом циліндрів двигуна не менше як 3 тис. куб. см та середньоринковою вартістю понад 400 тис. грн, мотоцикл із робочим об’ємом циліндрів двигуна понад 800 куб. см., літак, гелікоптер, яхту, катер.
Також Ілона Міщук звернула увагу співрозмовників на доцільності використання електронних сервісів податкової служби, та детально розповіла про переваги «Електронного кабінету».
