Сокальска ДПІ ГУ ДПС у Львівській області: проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» з питань одноразового добровільного декларування та застосування РРО/ПРРО
Днями у Сокальскій ДПІ ГУ ДПС у Львівській області проведено сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Одноразове (спеціальне) добровільне декларування та застосування РРО/ПРРО».
На запитання платників відповідала старший державний інспектор Сокальської ДПІ Ілона Міщук.
Пропонуємо вашій увазі запитання, що надійшли на «гарячу лінію», та відповіді на них.
Питання: Яка ставка збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування застосовується декларантом?
Відповідь: Відповідно до п. 8 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) щодо задекларованих об’єктів визначається шляхом застосування до бази для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначеної згідно з п. 7 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, таких ставок:
- 5 %, як альтернативу платник податків може обрати ставку 6 % із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
- 9 %, як альтернативу платник податків може обрати ставку 11,5% із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно;
- 2,5 %, як альтернативу платник податків може обрати ставку 3 % із сплатою податкового зобов’язання трьома рівними частинами щорічно.
Питання: Чи необхідно застосовувати РРО при торгівлі на ринку?
Відповідь: Відповідно до законодавчих новацій, платники єдиного податку, що належать до першої групи РРО у своїй діяльності не застосовують. Фізична особа-підприємець, яка здійснює роздрібний продаж товарів в магазинах та об’єктах ресторанного господарства, які розташовані на території ринку, не може бути платником єдиного податку першої групи, та відповідно зобов’язана застосувати РРО в залежності від обраної системи оподаткування та виду здійснюваної діяльності.
Питання: Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати програмний?
Відповідь: Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний), засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Питання: Чи зобов’язані СГ друкувати контрольні стрічки та/або створювати їх в електронному вигляді та який термін зберігання контрольних стрічок?
Відповідь:
Суб’єкти господарювання зобов’язані створювати контрольні стрічки у паперовій та/або електронній формі і забезпечувати їх зберігання:
на реєстраторах розрахункових операцій (далі – РРО) (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг)) – протягом трьох років;
на програмних РРО (далі – ПРРО) у разі здійснення розрахункових операцій у режимі офлайн – до моменту передачі електронних розрахункових документів, електронних фіскальних звітів, електронних фіскальних звітних чеків до фіскального сервера контролюючого органу.
У разі якщо контрольну стрічку не надруковано або не створено в електронній формі на РРО або виявлено спотворення даних про проведені розрахункові операції, інформація про які міститься на такій контрольній стрічці, до суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Питання: Чи можуть ФОП – платники ЄП здійснювати торгівлю без РРО на території села?
Відповідь:Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 року № 1336 затверджений Перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій (далі – Перелік).
Пунктом 1 Переліку встановлено, що суб’єкти підприємницької діяльності у тому числі фізичні особи – підприємці, які сплачують єдиний податок, мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО та/або ПРРО з використанням РК та КОРО при здійсненні роздрібної торгівлі на території села товарами (крім підакцизних товарів).
Пункт 1 Переліку не застосовується за наявності хоча б однієї з таких умов:
така роздрібна торгівля здійснюється в торговельному об’єкті, в якому також здійснюється торгівля підакцизними товарами;
такими фізичними особами – підприємцями також здійснюється дистанційна торгівля, зокрема, через Інтернет;
сільськими радами та радами об’єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом, прийнято рішення про обов’язкове застосування на території села РРО та/або ПРРО для форм і умов проведення діяльності, визначених у п. 1 Переліку.
У разі перевищення річного обсягу розрахункових операцій з продажу – 167 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, на один структурний (відокремлений) підрозділ (пункт продажу товарів), застосування РРО та/або ПРРО є обов’язковим.
Питання: Що таке одноразове (спеціальне) добровільне декларування?
Відповідь: Одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.
Скористатися одноразовим (спеціальним) добровільним декларуванням можуть фізичні особи – резиденти, у тому числі самозайняті особи, а також фізичні особи, які не є резидентами України, але які були резидентами на момент отримання (набуття) об’єктів декларування чи на момент нарахування (отримання) доходів, за рахунок яких були отримані (набуті) об’єкти декларування, і які є чи були платниками податків.
Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 01 вересня 2021 року до 01 вересня 2022 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування.
Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації.
