6 лютого 2018 року Верховна Рада України прийняла довгоочікуваний Закон України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» (Закон). Закон набере чинності всього через три місяці з дня опублікування (за винятком лише одного з пунктів), а, отже, вже зовсім скоро ТОВ працюватимуть поновому. Пропоную розглянути основні новели Закону.
Корпоративні договори
Корпоративні договори можуть встановлювати порядок реалізації учасниками своїх прав та обов’язків, зокрема, визначати порядок голосування з тих чи інших питань. Для реалізації прав та інтересів сторін такого корпоративного договору законодавець передбачив можливість видачі безвідкличної довіреності. З мінусів – у випадку порушення інтересів однієї зі сторін договору, єдиним засобом правового захисту залишається суд.
Збираємось та голосуємо по-новому
Нагадаємо, що наразі Закон України «Про господарські товариства» передбачає лише просту (50%+1 голосів від кількості голосів учасників, присутніх на зборах) та кваліфіковану (50%+1 голосів від загальної кількості голосів усіх учасників) більшість. На відміну від цього, Закон передбачає три категорії питань, прийняття рішень з яких
вимагає різної кількості голосів:
• більшість (50%+1 голосів від загальної кількості голосів усіх учасників);
• ѕ голосів від загальної кількості голосів усіх учасників, та
• одностайне голосування, що вимагається, наприклад, при оцінці негрошового вкладу учасника, перерозподілу часток між учасниками та ін.
При цьому учасники можуть самостійно встановлювати більшу чи меншу кількість голосів, необхідних для прийняття рішення з того чи іншого питання (але не менше вказаної більшості та за винятком питань, що потребують одностайного голосування).
Окреме питання – проведення зборів. Закон передбачає можливість внесення учасниками пропозицій до порядку денного, а також прийняття рішень з питань, не передбачених порядком. Чітко визначено, що протокол зборів підписується головою зборів (або іншою особою, уповноваженою зборами). А якщо у ТОВ один учасник, то рішення приймаються таким учасником одноособово та оформляються письмово. Ну і ще одна новела зі сфери проведення загальних зборів – відсутність поняття кворуму.
Статутний капітал: його формування та зміна розміру
Тепер при створенні нового ТОВ учасники будуть зобов’язані сформувати статутний капітал товариства у повному обсязі протягом 6 місяців з дати державної реєстрації, якщо інше не встановлено статутом (сьогодні цей строк – 1 рік). Важливо, що Закон також нарешті скасовує заборону на конвертацію заборгованості у частку у статутному капіталі ТОВ (debt–toequity swap).
Крім того, Закон передбачає можливість збільшення статутного капіталу ТОВ не лише за рахунок додаткових внесків учасників (як зараз), але й за рахунок нерозподіленого прибутку. При цьому, Закон встановлює переважне право учасників на здійснення додаткових вкладів, тоді як треті особи зможуть здійснювати додаткові вклади лише після реалізації учасниками свого переважного права. На відміну від поточної ситуації Закон також встановлює строки для внесення учасниками свого додаткового вкладу – 1 рік для учасників та 6 місяців для третіх осіб (раніше, строки повинні були визначатись у рішенні зборів). Крім того, Закон навіть передбачає можливість укладення договору між товариством та учасником та/ або третьою особою про внесення додаткового вкладу.
Щодо зменшення статутного капіталу – Закон зменшує строк, протягом якого до ТОВ можуть звернутись кредитори, яких було повідомлено про зменшення капіталу. Із набранням чинності Законом такий строк становитиме 30 днів (наразі законодавство прямо не визначає такий строк, але передбачає, що рішення про зменшення статутного капіталу набирає чинності через 3 місяці з дати державної реєстрації саме з
метою захисту інтересів кредиторів).
Управління
Одна з новел Закону – можливість створення наглядової ради ТОВ, що визнається Законом як орган управління. Отже – нарешті кінець спорам про можливість створення та компетенцію такого органу на підприємстві.
Ще одна приємна новина зі сфери управління – можливість взагалі не формувати ревізійну комісію (яку, між іншим, неможливо було сформувати з дотриманням вимог закону у випадку, якщо кількість учасників була менше 3 осіб, та яка, навіть у разі її формування, не виконувала жодних контрольних функцій).
Звернення стягнення на частку
Закон деталізує процедуру звернення стягнення на частку учасника (сьогодні це питання практично не регулюється законодавством та викликає низку проблем – звернення стягнення на частку практично неможливо реалізувати). В загальному, у такому випадку виконавець буде звертатись до товариства, яке надасть інформацію, необхідну для розрахунку вартості частки (визначення її ринкової вартості). Частка буде запропонована до продажу іншим учасникам ТОВ, а у разі їх відмови – продана на аукціоні.
Вихід та виключення з ТОВ
Закон пропонує змінити та уточнити порядок виходу учасника з ТОВ. Якщо зараз учасник може вийти з товариства, повідомивши учасників про свій вихід за три місяці (якщо інший строк не встановлено статутом), то Закон передбачає можливість виходу з ТОВ і без згоди учасників (якщо учаснику належить менше 50%) та необхідність такої згоди (якщо розмір частки – 50% та більше). При цьому, передбачена виплата учаснику вартості його частки (зараз – вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства). Вартість частки учасника визначатиметься на підставі ринкової вартості сукупності всіх часток учасників та пропорційно до розміру частки такого учасника.
Що стосується виключення учасника з ТОВ, то Закон чітко передбачає можливість такого виключення у разі невнесення учасником свого вкладу до статутного капіталу, а також у разі смерті фізичної особиучасника / припинення юридичної особиучасника, якщо такому учаснику належить менше 50% у статутному капіталі ТОВ, у разі незвернення до ТОВ спадкоємців/правонаступників протягом встановленого строку.
Крім цього…
Закон передбачає скасування ліміту учасників (зараз – не більше 100 осіб), уточнення порядку та строків виплати дивідендів (що наразі майже не регулюється), диспозитивність переважного права учасників на придбання часток інших учасників (сьогодні переважне право це імператив), уточнення та зміну умов придбання ТОВ частки у власному статутному капіталі (у разі такого придбання без зменшення розміру статутного капіталу ТОВ попередньо зобов’язане сформувати резервний капітал у розмірі ціни придбання викупленої частки та продати таку частку іншим особами протягом року).
Державна реєстрація
Закон також передбачає внесення змін і до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осібпідприємців та громадських формувань». З найбільш істотних нововведень – можливість подання документів державному реєстратору при зміні складу учасників не лише самим товариством, але й іншими особами (новим учасником, колишнім учасником, позивачем, спадкоємцем), а також – обов’язок державного реєстратора у разі проведення реєстрації зміни складу учасників, співвідношення часток учасників – видати (надіслати) виписку з ЄДР заявнику, товариству, колишнім учасникам та новим учасникам.
Загалом, Закон передбачає досить багато нових норм та максимум диспозитивності, в т. ч. можливість не лише змінити, але й взагалі виключити ряд положень з установчих документів. А це означає, що учасникам українських ТОВ необхідно буде ще уважніше ставитись до статутів своїх підприємств, які, до речі, до приведення їх у відповідність
Закону, будуть чинними традиційно лише у тій частині, в якій вони йому не суперечать.
Марія РЕБРИНА, завідувач сектору – державний реєстратор
