Головна Економіка У Сокальській ДПІ роз’яснюють громадянам особливості отримання податкової знижки

У Сокальській ДПІ роз’яснюють громадянам особливості отримання податкової знижки

Працівники Сокальської ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області проводять робочі зустрічі з платниками податків щодо різних актуальних питань податкового законодавства. Днями начальник Сокальської ДПІ Олена Наумчук  провела тренінг щодо отримання громадянами податкової знижки та переваг подання звітності у режимі онлайн через Електронний кабінет.

Зокрема, платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника податку за наслідками звітного податкового року,  фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення для цілей розд. IV Податкового кодексу України (далі – ПКУ) вважаються її батьки, її чоловік або дружина, діти такої фізичної особи, у тому числі усиновлені.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема квитанціями, фіскальними або товарними чеками, прибутковими касовими ордерами, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і особу, яка звертається за податковою знижкою (їх покупця (отримувача), а також копіями договорів за їх наявності в яких обов’язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк оплати за такі товари (роботи, послуги).

Копії документів (крім електронних розрахункових документів) надаються разом з податковою декларацією про майновий стан і доходи (далі – податкова декларація), а оригінали цих документів не надсилаються контролюючому органу, але підлягають зберіганню платником податку протягом строку давності, встановленого ПКУ.

Щоб отримати податкову знижку громадянам необхідно подати декларацію до податкових органів за місцем своєї реєстрації в один із наведених способів: особисто або уповноваженою на це особою; засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог законів щодо електронного документообігу; надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення.

Право на податкову знижку надається фізичним особам-резидентам України, які отримують заробітну плату, з якої сплачується податок на доходи фізичних осіб.

Також під час зустрічі Олена Наумчук роз’яснила платникам про переваги користування сервісом ДПС «Електронний кабінет платника». Вона звернула увагу на можливості дистанційного спілкування з податковою службою засобами сервісів «InfoTAX»», на  використання таких інформаційних ресурсів ДПС України, як: Facebook, Telegram-канал.

Також повідомила, що у разі, якщо платник податку до кінця податкового року, наступного за звітним, не використає своє право на нарахування податкової знижки за наслідками звітного податкового року, таке право на наступні податкові роки не переноситься.

 

 

 

 

 

 

 

 

Про реєстрацію платника єдиного податку

 

Реєстрація суб’єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку.

Норми встановлені п. 299.1 ст. 299 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Згідно з п. 299.2 ст. 299 ПКУ центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку.

У разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови у реєстрації суб’єкта господарювання як платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку (п. 299.3 ст. 299 ПКУ).

У випадках, передбачених п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п. п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, контролюючий орган, у разі відсутності визначених ПКУ підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб’єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до п. п. 298.1.2 п. 298.1 та п .п. 298.8.5 п. 298.8 ст. 298 ПКУ, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом від державного реєстратора електронної копії заяви, виготовленої шляхом сканування, одночасно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи або фізичної особи – підприємця, якщо така заява додана до реєстраційної картки (п. 299.4 ст. 299 ПКУ).

Згідно з п. п. 298.1.2 п. 298.1 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.

Зареєстровані в установленому законом порядку суб’єкти господарювання (новостворені), які протягом 10 днів з дня державної реєстрації подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для третьої групи, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, вважаються платниками єдиного податку з дня їх державної реєстрації.

Відповідно до п. п. 298.8.5 п. 298.5 ст. 298 ПКУ зареєстровані в установленому порядку фізичні особи – підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву про обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для четвертої групи, вважаються платниками єдиного податку з дня державної реєстрації.

Заява подається на вибір платника податків в один із способів, визначених частинами 1 – 4 п. п. 298.1.1 п. 298.1 ст. 298 ПКУ.

У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку контролюючий орган зобов’язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб’єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб’єктом господарювання у встановленому порядку (п. 299.5 ст. 299 ПКУ).

 

Про порядок внесення розмінної монети в РРО та/або в ПРРО

 

Відповідно до п. 22 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами та доповненнями, суб’єкти господарювання зобов’язані в разі отримання від споживачів у сплату за продукцію (товари, роботи, послуги) зношених банкнот не видавати такі банкноти на здачу та надалі здати їх разом з готівковою виручкою (готівкою) до обслуговуючих банків. Суб’єкти господарювання повинні забезпечувати наявність у касі банкнот і монет для видачі здачі за винятком тих номіналів монет (банкнот), карбування та випуск в обіг/додатковий випуск в обіг яких припинено Національним банком України (далі – НБУ)). Суб’єкти господарювання, у разі прийняття НБУ рішення щодо припинення карбування та випуску в обіг/додаткового випуску в обіг певних номіналів монет, зобов’язані здійснювати заокруглення загальної суми покупки в порядку, передбаченому нормативно-правовим актом НБУ з питань, що регулюють обіг монет дрібних номіналів.

Згідно з п. 6 розділу III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями, внесення чи видача готівки з місця проведення розрахунків повинні реєструватись через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) з використанням операцій «службове внесення» та «службова видача», якщо таке внесення чи видача не пов’язані з проведенням розрахункових операцій. Крім того, операція «службове внесення» використовується для реєстрації суми готівки, яка зберігається на місці проведення розрахунків на момент реєстрації першої розрахункової операції, що проводиться після виконання щоденного фіскального звітного чеку (Z-звіту).

Не проводиться через РРО видача готівки, не пов’язана з проведенням розрахунків, якщо така видача здійснюється після виконання Z-звіту до реєстрації першої розрахункової операції та (або) до виконання операції «службове внесення».

Тобто, розмінна монета, отримана з каси підприємства, або яка зберігається на місці проведення розрахунків РРО та/або ПРРО з попереднього дня, має проводитися через РРО та/або ПРРО за допомогою формування чеку «Службове внесення».

Підтвердженням внесення відповідної суми до РРО та/або ПРРО, як розмінної монети, – є фіскальний звітний чек (Z-звіт), у якому відображається інформація про операцію «службове внесення».

 

Строки сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки

 

Податкове зобов’язання за звітний рік з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачується:

а) фізичними особами – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення;

б) юридичними особами – авансовими внесками щокварталу до 30 числа місяця, що наступає за звітним кварталом, які відображаються в річній податковій декларації.

Норми встановлені п. п. 266.10.1. п. 266.10 ст. 266 Податкового кодексу України.

 

Легалізація заробітної плати – захист майбутнього кожного працюючого

 

Боротьба з «тіньовою» зайнятістю – один з головних напрямків роботи органів ДПС.

Проведення постійного моніторингу за повнотою та своєчасністю виплати заробітної плати та правильним оформленням трудових відносин – серед пріоритетних завдань контролюючих органів.

На сьогодні істотно зросли вимоги до належного оформлення найманих працівників, та підвищено ступінь відповідальності роботодавців.

Передусім, це стосується штрафних санкцій за використання нелегальної праці, несплату податків та неподання звітності щодо робітників.

Нелегальна трудова діяльність – це відповідальність перед законом не тільки роботодавця, а й працівника. За порушення трудового законодавства законом передбачено як адміністративну, так і кримінальну відповідальність.

При цьому, для податкової служби найголовніше, щоб працівник був офіційно оформлений, соціально захищений, а з його заробітної плати сплачувались податки та збори.

Оформлення трудових відносин у законодавчо встановленому порядку, офіційне отримання заробітної плати – це гарантоване право на відпочинок, забезпечення виплати заробітної плати в повному обсязі, державний захист від незаконного звільнення.

Ми закликаємо працедавців не ігнорувати права найманих працівників на гарантований державою соціальний захист і офіційно укладати трудові договори з виплатою легальної заробітної плати.