Останні дні травня цього року жителі Сокаля запам’ятають надовго

ВОДЯНИЙ КОЛАПС

Останні дні травня цього року жителі Сокаля запам’ятають надовго: по вулиці Шептицького, навпроти будинку №134, провалилося асфальт­не покриття. Як з’ясувалося, причиною цього став прорив на каналіза­ційному колекторі, що спершу привело до тимчасового обмеження руху транспорту по цій вулиці, а згодом і до відключення водопостачання. Це неабияк обурило сокальців, які на три доби залишилися без води. Комунальники і влада обіцяли відремонтувати поломку за 48 годин, однак час минув, а вода так і не з’явилася у квартирах і помешканнях. Ніхто з них і не робив конкретних прогнозів, скільки ще не буде води. Тож не дивно, що людям увірвався терпець. Невдоволення та гнів вони висловлювали в соцмережах. Добряче дісталось усім: міському голові, заступникам, працівникам МКП «Сокальводоканал» та КП «Сокальжитлокомунсервіс», яких звинувачували в тому, що так сталося, мовляв, аварія це – банальна недбалість комунальників і влади. Хіба ті не зна­ють, що каналізація стара і її треба міняти? Але образливими словами, докорами, погрозами і, навіть, прокляттями, що сипались на їх голови, ситуацію не виправиш…

Що ж сталося насправді та як вдалося відновити постачання води, спробувала дізнатись, побувавши на місці аварії.

Вранці, 31 травня, на місці аварії каналізаційного колекто­ра працювала аварійна брига­да комунальників та техніка. Тут побачила Сокальського міського голову Сергія Касяна, його заступника Олега Олійни­ка, начальників МКП «Сокальво­доканалу» та КП «Сокальжитлокомун­сервіс» – Ігоря Лащука та Сергія Марчук, підприємця, депутата міської ради Володимира Ковальчука.

Заступник Сокальського міського голови Олег Олійник, який упродовж цих днів був разом з аварійною брига­дою комунальників, розповів що ста­лося:

– 29 травня комунальники проводи­ли роботи щодо розчищення й відка­чування каналізаційних стоків у ме­режі. Десь об 15:00 год. на проїжджій частині виявили витікання на поверх­ню. Буквально за лічені хвилини поча­ло просідати асфальтне покриття. Ма­шина «Сокальводоканалу» ледь від’їхала, як це місце одразу заповнилoся водою. Стало зрозуміло, що під низом є порожнина. На місце виїхали фахівці та комунальники, викликали й поліцію, яка одразу перекрила ділян­ку дороги по одній стороні, а згодом і повністю перекрили рух автотранспор­ту та налагодили об’їзд по суміжних вулицях з попереднім узгодженням з поліцією та автоперевізниками. У соц­мережах написали, що через аварію каналізаційного колектора на цій ді­лянці вулиці рух транспорту перекри­тий. Диспетчери негайно повідомили школи і садочки, щоб зробили запас води. Однак у людей не було на це часу. Так як виникла загроза обвален­ня поверхні, довелося негайно відклю­чити воду у частини міста, щоб у колектор не потрапляли стоки. Під час відкачування стоків асфальтне пок­риття просідало ще нижче. До 20:00 год. провалля стало глибиною більше, ніж на 70 см. Це ускладнювало робо­ту, бо техніка могла провалитися, ґрунт під асфальтом був насичений стоками та й в темноті в ямі з водою нічого не видно. Дехто з жителів міста докоряв, чому ми не працювали у ночі? Ми не могли ризикувати життям людей, це було небезпечно. Наступ­ного дня, аби громадяни мали воду, машини «Сокальводоканалу», ДСНС та місцевих пожежних команд сіл Хоробрів та Спасів розвозили її по місту. Допомагали їм й місцеві бізнес­мени.

Наступного ранку роботи продовжи­ли. Комунальники розкопали місце аварії до 5 метрів у глибину і 4 м у ширину, аби знайти причину. Робота утруднювалася тим, що весь час до­водилося відкачувати воду. Вибраний ґрунт з ями, відвозили, щоб не зруй­нувати другу частину дороги. Тільки на вечір наступного дня комунальники добралися до місця прориву. У роботі були задіяні синізаторна машина, мо­топомпи, які є в наявності у МКП «Со­кальводоканал». Крім того, довелося додатково залучати техніку місцевих підприємців Володимира Ковальчука та Юрія Лящука (Сокальська цеголь­ня), КП «Сокальжитлокомунсервіс», ПП «Софіс» (Анатолій Остапчук).

Вирішили, щоб унеможливити пот­рапляння стоків у ділянку робіт, в од­ному з колодязів, проведено тампонування труби спеціальною грушою, яку надав МКП «Червоноградський водо­канал». Постійно тривало перекачу­вання стоків в інші колодці.

– 1 червня на 8:00 год. ранку було змонтовано вставку з поліпропілено­вої каналізаційної труби, яка з’єднує «здорові» ділянки колектору в одну, – підсумував Олег Олійник. – Довжина труби 12 метрів. Це – спеціальна тру­ба, що витримує високий тиск. Розра­хована для напірних колекторів. До­датковою проблемою було й те, що внизу виявили труби різних діаметрів. Довелося зробити хомути. А це все додатковий час. Та по при все в обід було ліквідовано аварію та відновлено водопостачання. В цей день рух був ще обмежений. Після ліквідації аварії, почали засипати яму піском і щебене­во-піщаною сумішшю. 2 червня о 18:00 год. рух автотранспорту по ву­лиці Шептицького відновили. Потрібний час, щоб відновити асфальтне покриття…

Директор Сокальського МКП «Со­кальводока­нал» Ігор Лащук розповів, що за його пам’яті, а він тут працює уже багато років, аварії такого мас­штабу не було. На його думку, основ­на причина того що сталося – стара водоканалізаційна мережа, побудова­на в кінці 60-х років, яка давно вже використала свій ре­сурс. «Ми про це наголошуємо і гово­римо постійно, бо вона не працює як належить… Колек­торні труби в цьому місці – бетонні. Але з роками бетон в експлуатації не витримує навантажен­ня через наяв­ність в стоках хімічних елементів. До того ж тут є найнижча точка у місті, та піщаний плавун, який й ускладню­вав роботу аварійної бри­гади, бо весь час зсувався ґрунт, що не дозволяло швидко дістатись до місця аварії. До того ж створювало загрозу для життя працівників», – зазначив він.

Ігор Лащук наголосивив, що в МКП бракує працівників. Колись було три бригади, зараз лише дві, бо торік при­звали у ЗСУ семеро осіб, двоє з них загинули. «Наші працівники, аби від­ремонтувати колектор і подати людям воду, працювали без обіду, до пізнього вечора. Замінити стару мережу одра­зу непросто, будемо це робити по можливості, як це практикують в інших містах України».

– Комунальники працювали макси­мально на 5-ти метровій глибині, – сказав Сокальський міський голова Сергій Касян, – аби якнайшвидше від­ремонтувати колектор і подати воду мешканцям міста. І з цим завданням впоралися. Велике спасибі воєнізова­ному гірничо-рятувальному загону м. Червоноград, працівники якого оперативно встановили в каналізаційно­му колодці мембрану. Без них ми б не справились з блокуванням стоків. Ми вдячні підприємцям Юрію Лащуку й Володимиру Ковальчуку за допомо­гу. Пан Володимир, який є добрим фахівцем у будівництві, ще й консуль­тував, підказував як краще зробити. Його техніка та люди максимально допомогли усунути аварію.

Розумію обурення людей, але щоб вони не говорили, не писали, працівники МКП «Сокальводоканал» та КП «Сокальжитлокомунсервіс» доклали максимум зусиль для ліквідації прориву. Дякую їм за роботу. Слава Богу, що ніхто не постраждав… Тепер маємо думати про повну заміну мереж, щоб не було таких водяних колапсів у місті.

…Перший день літа приніс не тільки сонячну погоду, але й воду в помеш­кання сокальців. За три доби, мабуть, кожен відчув, якою безцінною для нас є вода. Недарма кажуть, що вона – це життя. Цей випадок нагадав усім про те, що міській водоканалізаційній мережі понад півстоліття, і ця аварія – це перший дзвіночок про те, що тре­ба думати як її замінити. Не хотілось, щоб схожа ситуація повторилася знову. Цього разу комунальники та влада з великою потугою, але справи­лися із завданням. Сподіваємося, що керівники міста надалі врахують усі прогалини в комунальній сфері, аби не було таких форс-мажорних обста­вин. Адже ніхто не хоче знову сидіти декілька діб без води, особливо, в таку спекотну погоду.

Любов ПУЗИЧ.