Пишу, бо болить, кожен з нас дорожить своїм селом, де народився і виріс. Рідне село – наймиліше. Пам’ятаю долину річки Західного Бугу з більш ніж двадцятьма озерцями, прикрашеними білими і жовтими ліліями, кучерявими верболозами, заквітчане різнобарв’ям. А сьогодні що є?
Мене і багатьох односельчан тривожить намір сокальської міської влади та й районної, перетворити долину річки Західний Буг між селами Ільковичі і Скоморохи, у відстійник каналізаційних стоків і всякого шламу.
На лист Сокальської міської ради за №970/ 0237 від 1.09.2016 року, Свитазівська сільська рада рішенням XII сесії №129 від 25.10.2016 р., керуючись ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», відмовила у наданні дозволу на будівництво каналізаційного колектора від очисних споруд м. Сокаль в річку Західний Буг перед с. Ільковичі. Але, на жаль, влада міста продовжує просувати цей проект в життя. Так, 5 березня 2017ого, під час відзначення Шевченківських днів, в Народному домі «Просвіта» с. Ільковичі представники міської влади вперше поверхово ознайомили присутніх з метою цього проекту. Ні одна людина з присутніх в залі не підтримала впровадження його в життя. Всі виступаючі обурювались і висловлювались проти цього проекту, бо вже маємо одну «бомбу сповільненої дії» на своїх городах – несанкціонований викид шламу хімзаводом – на наші землі при очистці однієї з карт буферних ставків. Це спричинило забрудненість земель цинком вище граничнодопустимих концентрацій у 196 разів на віддалі 50 метрів від карти (протоколи досліджень №№340341 від 5.10.2000 р. №№349352 від 18.10.2006 р.). Цинковмісні відстійники на території очисних споруд «ділкиліквідатори» розробили і вивезли, а нас залишили навіки.
На сьогоднішній день три карти буферних ставків заповнені ще шламом хімзаводу і не працюють належним чином. До того ж, з неофіційних джерел відомо, що ніхто не знає, які речовини чи сполуки несуть ці стоки після буферних ставків. Люди говорили про загрозу накопичення шламу в заплавах, перед шлюзою. Будується електростанція. Це потребує підняття рівня води – сьогодні на один метр, а завтра на два і т. д. Весняна повінь понесе каналізаційні стоки на пасовище, під наші городи і домівки. А що принесуть птахи нам! Вже зараз неможливо повністю зібрати вишні, черешні, полуниці, виноград і т. д. Це загроза здоров’ю і життю всякій живності та людей. Ось що бачуть мешканці Ількович в цьому проекті. Вони пропонували представникам міської влади зосередити свої зусилля на якісному ремонті, належній організації, експлуатації і обслуговування існуючого каналізаційного колектора, бо ж, недаремно, при будівництві хімзаводу колектор вивели за шлюзу. Ніхто з присутніх у залі не виступив в підтримку проекту, бо розуміли, що це втрата річки для громади назавжди. На цьому розійшлися.
Але настало 24 серпня 2017 року. Після молебня за Україну, міський голова м. Сокаль В. Кондратюк знову нав’язав присутнім селянам розмову про проект побудови каналізаційного колектора. Пусті слова-обіцянки про допомогу громаді зараз і в майбутньому, бажання заполучити кошти з області, посилання на закон і якусь експертизу, які, нібито, не дозволяють взагалі бути діючому колектору лунали в його виступі, а не широке інформування селян про професійний підхід до цього проекту зі залученням фахівців з медичної, екологічної, природничої служби, землеустрою та інших організацій.
У присутніх було ще багато запитань. Я виступив проти такого проекту, бо бачу загрозу навколишній природі і нашому здоров’ю і життю. Опісля виступив депутат районної ради Ігор Хом’як, який зазначив, що ці землі є землями запасу, і вони все одно, без згоди громади, зроблять так, як у с. Добрячин, але нам «смердіти не буде, бо Буг далеко». Що на це можна відповісти? Рівень чого? Немає ради. Люди почали йти додому, але якась надія ще була, що прислухаються. Ці дві зустрічі декількох десятків громадян села з представниками міста аж ніяк не можна вважати громадським обговоренням проекту, де найбільше звучали слова «труба» і «бюджетні гроші області».
І ось 21 вересня голова РДА Роман Токай в газеті «Голос знад Бугу» повідомляє, що «Сокальська міська рада подала запит на фінансування з обласного бюджету охорони навколишнього природнього середовища на суму 2025,458 тис. грн. для будівництва каналізаційного колектора від очисних споруд м. Сокаль в річку Західний Буг». Що це значить? Чиновницьке свавілля?
Пане голово, то ви дали згоду на дальший хід цього проекту?
Ви хочете грішми, підкреслюю «з фонду охорони навколишнього природнього середовища» знищити те, що ще зараз є? Схаменіться!? Не губіть сьогоднішнє, не накликайте біди на майбутнє!
Повторюю, долина між селами Ільковичі і Скоморохи стане накопичувачем невідомих шламів. Громада села на це дозволу не давала, сходу села не було, депутати сільської ради проти, а ви цим знехтували? Хто поставив підпис, сільський голова Сергій Войтко? Так, він перший голова, який працює для громади і це видно. Ви його насильно заставили?! Задобрили обіцянками в майбутньому допомогти розчистити сніг чи купити майбутніми преференціями в спільній громаді? А, може, хто підробив підпис, що ще гірше. Невже в гонитві за грошима чиновники втратили почуття відповідальності за свої дії і знехтували рішенням депутатів сільради?
Написав від себе, щоб громадськість знала, що і річку можна вкрасти. А сільським депутатам, громаді села треба шукати захисту і допомоги у депутатів Верховної Ради, Міністерстві екології та природніх ресурсів України і т. п. Не можна бути байдужим і стояти осторонь, коли мова йде про інтереси природи та екологію. Що ж ми залишим нашим нащадкам?
Олег БОЙКО, житель с. Ільковичі.
Від редакції. З приводу порушеної проблеми, редакція газети «Голос з-над Бугу» готова надати слово вищезгаданим керівникам, а також екологам та читачам.
