З 5 по 10 січня у с. Волиця перебували гості з Донецької області (Святогірська загальноосвітня санаторна школаінтернат ІІІ ст. Донецької обласної ради) – троє дітей та на чолі з керівником Тетяною Тюрютиковою.
6 січня було організовано поїздку в Сокаль на встановлення дідуха нашим місцевим майстром Василем Герусом та організована екскурсія в історикокраєзнавчий музей «Сокальщина» у супроводі союзянки зі с. Зубків Галини Ващук. Гості були присутні на святковому дійстві з нагоди Різдва Христового у с. Волиця. 8 січня для них Сокальська РДА організувала поїздку в м. Львів на свято Пампуха. А наступного дня гості побували на галаконцерті переможців районного фестивалю «Різдвяні канікули» в Народному домі м. Сокаль.
Надія БІЛИК, Волицький сільський голова.
P.S. Вчора гостей з Донеччини вітали голова Сокальської районної ради Микола Пасько та голова райдержадміністрації Роман Токай. Привітали з різдвяними святами, вручили подарунки (на знімку вгорі). У другій половині дня донеччани відбули додому.
* * *
«Старий рік минає, Новий наступає, Новий наступає!» – такі наспіви нині направду доречні, як ніколи. Бо на порозі – Новий рік за старим стилем. Якщо вийти на подвір’я опівночі, то можна почути, за народною уявою, як Новий рік проганяє старий. В перший день Нового року найбільш поширеним був, та й тепер залишається, обряд засівання. Вважається, що цей обряд прийшов ще з дохристиянських часів, адже наші пращури зустрічали Новий рік не взимку, а навесні, й тому обряд засівання пов’язаний з надіями на добрий врожай. До того ж, на старий Новий рік припадає свято Василя, а Василь здавна вважався покровителем землеробства. Тому вдосвіта треба було засівати хати зерном.
Засівали здебільшого діти, причому найщедріше обдаровували тих, хто прийшов до оселі першим. Вірили, що перший посівальник приносить в будинок щастя та злагоду. Засівати хлопці починали вдосвіта, щоб отримати найкращий гостинець. Тим, хто спізнювався, господарі давали лише млинці й пиріжки. Спочатку заведено було засівати у хрещених батьків та близьких родичів. Існували, окрім засівачіводинаків, цілі засівальницькі ватаги. Й тоді цей цікавий обряд перетворювався на справжню виставу, де головними дійовими особами були Василь, Маланка, циган та інші. На особливу увагу на Маланки заслуговують дівочі гадання. Що тільки не чинили представниці слабкої статі, аби дізнатись, що ж готує їм примхлива доля! Вони теж водили по селу дівчачі ватаги. Щедрувати дівчата могли лише під вікнами будинків і то лише до опівночі.
