Недавно проходив лікування в терапевтичному відділенні Сокальської центральної районної лікарні, був приємно вражений уважним ставленням до хворих медперсоналу. Користуючись нагодою, щиро дякую всім працівникам терапевтичного відділення за доброзичливість до пацієнтів, бажаю міцного здоров’я і успіхів у роботі. Завдяки головному лікарю КЗ СРРЛО «Сокальська центральна районна лікарня» Роману Шведу і очільникам районної влади було відремонтовано приміщення поліклініки та лікарні, багато зроблено для покращення умов перебування там пацієнтів.
А тепер наголошу на деяких буднях Борятина. В 2016 році до мене звертались Андрій Лучин, Андрій Совтис та інші, в яких була ліцензія та договір на зрізання дерев, в першу чергу, на старому цвинтарі, де поховані прадіди, батьки, близькі родичі мешканців села. Вони зобов’язувалися відремонтувати пам’ятники за власні кошти, якщо пошкодять, і безоплатно навести там порядок. Однак Острівський сільський голова Іван Дидак такого договору з ними не уклав. 1 березня 2018го був вкрай здивований, побачивши 15 пеньків зрізаних дерев на польському кладовищі, бо знав, що сільський голова дозволу на зрізання дерев не дав, а голова церковного комітету, обговорюючи це питання з місцевими жителями, пообіцяв, що дерева зріжуть, в першу чергу, на старому кладовищі. Невже у нас кожен може робити що хоче!? До того ж безкарно… Без дозволу влади та місцевої громади…
Але на що сподіватися, коли керівники й досі не відреагували на мою статтю в газеті «Голос з-над Бугу» від 26 січня 2017 року «Визнано винними у корупції, або як працює сільський голова», в якій розповів про зловживання. Нагадаю, в 2008 р. була виділена земельна ділянка під забудову жителям села Борятин. Сільський голова зумисне «мусолить» проектну документацію вже десять років. Цією ділянкою користуються фермери, яких Іван Дидак, як сільський голова, мав би попередити, що з 1 січня 2018го вони не можуть більше нею користуватися, її площа 43 га і знаходиться неподалік м. Червоноград, на місці колишнього села Маджарки. До того ж він зловживає своїм службовим обов’язком і замість атовців виділяє цю землю під забудову доньці та депутатам. Хоча, на мою думку, там би могли отримати плани ще мінімум десять колишніх учасників АТО. Звертаюся до них, щоб не сиділи, склавши руки, а відстоювали свої права. Для цього їм потрібно зібратися і прийти на сесію районної ради, яка запланована на 22 березня.
Є така приказка, що риба гниє з голови. Нині розвелося у нашому суспільстві багато «риб», які гниють з «хвоста», якого легше відрізати, ніж голову.
Прошу керівників району бути небайдужими і реагувати на скарги, заяви громадян. На завершення висловлююсь словами Симона Петлюри: «Страшні московські воші, а ще страшніші українські гниди».
Остап СИДОРЯК,
громадський активіст с. Борятин.
