ЗБИРАЙТЕ СОБІ СКАРБИ НА НЕБІ
У ці чотири підготовчі неділі ми навчилися смирення, яке мав у своєму серці митар; побачили безмежне милосердя до блудного сина, що покаявся у гріхах; розкрили картину вічного життя, що має наступити після страшного суду. Сьогодні церква нагадує про первородний гріх, що бере початок з Адамового вигнання. Чи ми готові ввійти у Великий піст?! Тепер наше завдання зосередитися більше на духовному, ніж на земному, щоб наситити небесним хлібом свою душу і втамувати духовний голод. У каноні св. Андрія Крітського, який ми читаємо на перший тиждень Великого посту, чуємо такі слова: «Звідки плакати почну я за дії мого життя окаянного? Який покладу я початок, Христе, оцьому голосінню? Але як милосердний даруй мені прощення гріхів!». Після кожного разу прохання: «Помилуй мене, Боже, помилуй мене!».
У м’ясопустній неділі, яка є перед постом, Євангелія закликає збирати духовний скарб, який охороняють лише ангели, тому він так і називається небесний скарб: «Не збирайте собі скарби на землі, де черв і тля точать, і де злодії підкопують, і крадуть. Збирайте собі скарби на небі, де ні черв, ні тля не точать, і де злодії не підкопують? і не крадуть» (Мф. 6: 1920). Духовний скарб записується у книгу нашого життя, яка зберігається у духовному світі і жодна небезпека земна недосяжні до неї.
Піст дуже необхідний для спасіння душі. Ісус Христос докоряє тим, що постять лише зовнішньо і поверхнево. Такий піст не наближає душі до Бога, скоріше віддаляє від нього. «Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони» (Мф. 6, 16). Не удаваний піст – інший. Він відбувається не ззовні, а всередині людини. Надмірні потреби тіла мають обмежуватися, а потреби душі зростати. Тіло і душа тісно пов’язані в природі людини.
В тілі й в душі народжуються пристрасті, з якими потрібно вести духовну боротьбу. Пристрасті духовні: сріблолюбство, гнів, печаль, відчай, марнослів’я і гординя. Тілесні: черевоугодництво і блуд. Не можна перемогти жодної з них якщо нема душевних сил і Божої допомоги.
Великий піст триває 40 днів, а життя людини 7080 років. Проходячи його наступного року, ми ніби одну десяту віддаємо Богу. Тож нехай Господь сповнить нас доброї волі до духовної жертви. Нам вирішувати: чи поблажливо ставитись до себе, чи повільними кроками в боротьбі підніматися до Всевишнього. Свята Євангелія говорить: «бо де скарб ваш, там буде серце ваше». Бажаю всім християнам провести святий піст гідно. Крім утримання від їжі, намагаймося очищувати свою душу молитвою, покаянням, добрими ділами та любов’ю до своїх рідних, близьких, друзів, колег… Нехай милосердний Господь благословляє нас, і допомагає нам ставати добрими, щирими, справжніми християнами. Миру всім нам, терпіння і любові!
Протоієрей Володимир ЖАРСЬКИЙ, настоятель церкви св. Вознесіння ПЦУ.
