Головна Життя ВНЕСОК СІМ’Ї ПЛЕТІНКИ ДЛЯ СПІЛЬНОЇ ПЕРЕМОГИ

ВНЕСОК СІМ’Ї ПЛЕТІНКИ ДЛЯ СПІЛЬНОЇ ПЕРЕМОГИ

Чимало жінок різного віку нині працюють задля перемоги: роб­лять, хто що може. Свою «малень­ку, як каже краплю в морі», робить і кня­жівчанка Євгенія Плетінка. В рідно­му селі й далеко за його ме­жами її знають, як добру господиню та під­приємця. Декілька років тому п. Єв­генія не побоялася взяти опіку над шістьма дітьми, батьків яких позба­вили батьківських прав, та стала їм матір’ю, була депутатом Сокальсь­кої районної ради мину­лого скли­кання. Розповідає, що як почула розповідь знайомого, який прийшов у відпустку зі зони АТО про те, що його побратими на блокпості не є належно забезпечені продуктами, перейнялася цим не на жарт. Вирі­шила їх підтримати, бо як і годиться добрим господа­рям, тримали поро­сят, щоб до свя­та були і ковбаска, і шинка. Наступ­ного ранку чоловік витягнув свиню з хліва – зарізав та відвіз до зна­йомих, бо самі не мали змоги її переробити.

Друзі зробили тушонки, які пере­дали нашим захисникам на схід. Невдовзі подружжя офірувало ще одне порося, а згодом ще… Наза­гал за ці роки Плетінки пожертвува­ли 10 свиней для військових в зоні АТО, а коли розпочалося повно­масштабне вторгнення росії в Ук­раїну, пані Євгенія одразу зверну­лася в БФ «Карітас»-Сокаль і запропонува­ла вгодоване порося на потреби військових. Адже сіль­ські мешканці щиро діляться тим, що мають: за­крутками або продук­тами. Готові все до останнього від­дати, аби всі ми вистояли і дочека­лись миру.

п. Євгенія після травми, а згодом операції, не може вільно пересува­тися, але це не зупинило її в намірі щось робити аби підтримати ЗСУ. Вона зізналася, що не раз читала у соцмережах, що люди організову­ють і проводять благодійні аукціони на підтримку армії. Хотіла теж бути корисною, почала думати, що ж може зробити для нашої перемоги. Найперша думка – поділитись тим, що має. Після свого ювілею набра­лася хоробрості й вирішила спро­бувати провести напередодні паски благодійну лотерею, щоб задона­ти­ти на ЗСУ. Лотами стали вуджені м’ясо, реберця, ковбаса. Її задум підтримали чоловік та діти. Разом розмістили інформацію на її сторін­ці у Фейсбуці. У лотереї міг взяти участь кожен бажаючий, той хто придбав квиток, вартістю 50 грн., отримав порядковий номер білета.

– Аукціон організували з єдиною метою – це допомогти українським військовим, – каже пані Євгенія. – Об’єднати небайдужих людей, які хочуть задонатити на ЗСУ, але не знають як це зробити. А це прос­то – лише взяти участь у лотереї, прид­бати те що потрібно, і тим підтрима­ти ЗСУ, вкотре нагадати захисникам, що тут, на мирній землі, про них думають і дбають.

– Невдовзі з’явилися перші ба­жа­ючі, які хотіли придбати продук­ти, – продовжила п. Євгенія. – Пере­можців лотереї визначали у прямо­му ефірі через програму ге­нератор випадкових чисел. Най­більший лот під час першої лотереї становив 500 гривень. Дехто з пе­реможців відмовлялися отриму­вати лот, гово­рили, що просто хоті­ли задонатити на ЗСУ. То ж ми його знову реалізо­вували. Відтак вдало­ся зібрати 3100 гривень, які пере­дали на авто для аеророзвідки. Згодом провели другу лотерею. На цей раз лотом було порося, за яке вилучили 2800 грн. Ці кошти пере­рахували на придбан­ня дрона для 128 ОГШБ 2 стрілець­кого баталь­йону. Третім лотом стали два літри сепараторної сметани, за які отримали 930 гривень, їх скеру­вали на придбання авто для меди­ка. Ще 1475 гривень приніс четвертий лот – пиріжки, гроші передали на авто для парамедика Сте­пана Худика. Крім того, родина чим може тим підтримує волонтерів, які їдуть до хлопців на передову.

У Євгенії непосидюча натура. Тож завжди в русі, весь час щось приду­мує. Щоранку пече пиріжки, які дівчата продають у школі. За місяць зібрали 7900 гривень. Їх також пере­рахували волонтерам, які збирають­ся на ті чи інші потреби військових. Згодом долучилася до збору на підси­лю­вач та тепловізійні приціли для 46-ої бригади. Під час чергової благодійної лотереї зібра­ла 1270 гривень.

Євгенія Плетінка наголосила: «Ко­ли в Україні йде таке жахіття, хо­четься допомагати ЗСУ, щоб ско­ріше закінчилася війна. На жаль, ми лише в такий спосіб можемо допомогти нашим захисникам, по­ка­зати, що їх цінуємо, любимо. Ми з чоловіком та дітьми щасливі, що робимо свій внесок для спільної перемоги».

 

Любов ПУЗИЧ.