Нещодавно Сокальська школа №4 гостинно зустрі­чала учасників масштаб­ного освітянського заходу «mini EdCamp»

В СОКАЛІ ПРОЙШОВ МІНІ-EdCamp

Нещодавно Сокальська ЗШ І-ІІІ ст. №4 гостинно зустрі­чала учасників масштаб­ного освітянського заходу «mini EdCamp» – (не)конференція для учителів, що хочуть змінити освіту, які приїхали сюди з Києва, Львова, Луцька, Івано-Франківська, Бродів, Червонограда, Добротвора, Жов­кви, Великих Мостів та Сокальської ОТГ. У найбільш інтерактивному, сучасному та динамічному заході для освітян, яким вважається міні- EdCamp, взяли участь 170 освітян, серед яких були не тільки педагоги, але й директори шкіл, керівники освіти районів, які шукали відповіді на питання, що і як треба змінюва­ти у вітчизняній освіті для кращих результатів під час (не) конферен­ції під гаслом: «Мрійте. Прагніть. Досягайте. Досвід освіти за нав­чальний рік». Організатором Події були Олеся Білик – директор КУ «Центр професійного розвитку пе­дагогічних працівників» СМР ЛО та колектив центру: Ірина Шукатка, Любов Плюхін, Вікторія Гузар, Світ­лана Скок, психолог ЦПРПП – Світ­лана Воробей, вчитель Сокальсь­кої ЗШ І-ІІІ ст. №5 Софія Кійко, вчитель Поторицької ЗШ І-ІІІ ст. Ірина Березюк.

На початку заходу з вітальним словом до учасників звернулася координатор афілійованої (не) кон­ференції EdCamp у Сокалі, дирек­тор Центру професійного розвитку Олеся Білик, яка наголосила, що така подія проводиться у Сокалі вперше і вона є значимою у житті освітян. «Ми горді того, що прино­симо такий формат до нас. Чому він відбувається у Сокалі? Відпо­відь очевидна – бо наші педагоги активні, сміливі та творчі», – зазна­чила вона. Що таке EdCamp? Це така освітня подія, що проводиться в усьому світі для співтворчості шкільних педагогів. Афілійована подія EdCamp є програмою підви­щення кваліфікації, яка відповідає усім вимогам КМУ №800 та засвід­чується відповідним сертифікатом у разі успішного заповнення реф­лексійної форми. З екрану проекто­ра до педагогів лунало привітальне слово від команди EdCampу.

Після урочистого представлення гостей та експертів з різних галу­зей, робота (не) конференції про­довжилась у формі проведення двох експертних панелей на шести локаціях за різними напрямами, де кожен спікер – це цікава осо­бистість, яка чогось уже досягла у житті. На першій панелі експертних сесій ділились своїм досвідом Ми­рослава Товкало – академічний директор школи ПЗ «Мрій.Дій», Ан­дрій Фендик– координатор проєкту «Вивчай та розрізняй: інфо-медій­на грамотність у IREX in Ukraine», Микола Лехновський керівник пер­шої молодіжної лабораторії Lviv Open Lab, Оксана Сторонська ек­спертка освітнього центру, вчитель­ка початкових класів Школа повного дня MriyDiy, Юлія Чернюх – співзасновники Європейської шко­ли лідерства та бізнесу м. Черво­ноград – м. Сокаль.

EdCamp відрізняється від тради­ційної педагогічної конференції. Хоча б уже часточкою не у своїй назві: програма заздалегідь пере­важно невідома та формується са­мими учасниками, учасницями у перший день проведення, які самі визначають собі маршрут події. Основна мета цього демократич­ного формату – сприяти діалогу та вільному обміну досвідом за прин­ципом візьми-бери. Тут кожен з учасників може бути спікером чи експертом з певної галузі. Це фор­мат, який дає натхнення бути при­четним до руху вперед, до розвитку нашої держави та до розвитку освіти.

Пані Олеся пояснює, чому такі заходи називаються (не) конфе­ренціями. «Все відбувається до­сить неформально. Наприклад, діє «закон про дві ноги». Тобто, якщо тебе не зацікавила тема дискусії чи лекції, то можеш встати і піти на іншу лекцію чи відвідати май­стер-клас»…

Однак через тривогу заняття до­велось продовжити в укритті. На жаль, тривоги стали сумною реаль­ністю освітнього процесу навчаль­ного 2022-2023 року. На щастя, вона була недовгою і вже наступна проходила у затишних кабінетах-локаціях: локація 1: «Публічність та локальність історії» (спікер – Людмила Марківська), 2 – «Серти­фікація педагогів – нові можливості для професійного розвитку» (Ан­дрій Хамик). 3 – «Руйнуймо міфи про інклюзію» (Анна Фенчин), 4 – «Дозволь собі повірити або Коучингові підходи в роботі вчителя» (Олеся Браташ), 5 – «Здоров’я та активний спосіб життя: робимо ру­ханки своїм хобі» (Мирослав Ге­сик), 6 – «Емоційна сфера. Наше життя (до і після)» (Ілона Соло­ненко).

Кандидат історичних наук, до­цент, викладач Волинського вій­ськового ліцею імені Героїв Не­бесної Сотні Людмили Марківської зазначила, що «Ми – спільнота відповідального вчительства Украї­ни, яка створена і діє за принципа­ми всесвітнього руху EdCamp. І цей захід – це нагода поговорити про нове, актуальне та важливе для професійного вдосконалення. Я, як історик, вважаю, що виклики сучасності потребують нового розу­міння та реального трактування історії. Історія має стати популяр­ною. Історія не тільки для тесту, історія – для життя! І це старалася донести до своїх колег».

– Такі семінари – це ковток сві­жого повітря, – висловила свої вра­ження й керівниця освітніх програм Креативної міжнародної дитячої школи, доцент кафедри освітньої політики Львівського обласного ін­ституту післядипломної педагогіч­ної освіти Мирослава Товкало. – Я така задоволена, що сюди при­їхала. Це можливість поговорити з однодумцями, обмінятися ідеями. Чогось навчитися, і повернутися із натхненням, щоб щось робити і впроваджувати. Бо я теж чогось навчилася, хоч була тренеркою на цій зустрічі: ділилася методиками школи повного дня «Мрій. Дій»,
бо ж гасло EdCamp Sokal «Мрій. Прагни. Досягай», поширення ме­тодики мрієбудування та дизайн-мислення, яка навчає дітей думати. Я хочу, щоб методики приватних закладів не залишалися закри­тими. Хочемо ділитися ними і хочемо, щоб дер­жавні заклади теж могли cкориста­тися ними. Вчителі – це група лю­дей, які швидко вигоряють, повноцінно віддаються, їм потрібно дати новий поштовх. EdCamp дає таке натхнення для вчителя, і не залеж­но чи є війна, чи безпечні були умови.

Опісля відбулася панельна дис­кусія на тему «Навчання під час змін. Переможне майбутнє», у якій взяли участь директор Львівського інституту післядипломної педаго­гічної освіти Павло Хобзей, началь­ник відділу освіти молоді та спорту Сокальської міської ради Леся Ко­валишин, директори Сокальської ЗШ І-ІІІ ст. №4 Наталія Драган та директор Забузької ЗШ І-ІІІ ст. Оль­га Айриш.

Далі на учасників заходу ще чекали паралель учительських сесій. Спікерами були: Софія Кійко, Володимир Михальов, Василь Гав­рилюк, Ірина Груша, Людмила Бу­ричка, Надія Пинка. Насичена програма заходу в Сокалі дозволи­ла учасникам подискутувати над питаннями, що стосуються органі­зації навчального процесу під час воєнного стану, реформ у галузі освіти, вивчити інноваційні підходи до навчання, віднайти шляхи про­тидії професійному вигоранню вчителя, обмінятися власним дос­відом та просто поспілкуватись.

Під час заходу навколо витала творча атмосфера. Учасники мали змогу відвідати найцікавіші куточки Сокальської ЗШ І-ІІІ ст. №4: «Музей спортивної слави», «Клас безпе­ки», проєкт «Досліджуй Україну», погортати сторінки великого літопи­су школи. Творчим та розвантажу­вальним доповненням стали май­стерки, які проводили викладачі Сокальського БДЮТ Марія Полі­щук, Оксана Базилевич, Леся Стецюк, Ольга Ровецька. Кожен та кожна могли оформити свої тор­бинки, виготовити брелки з ембле­мою події «палаюче яблуко», подарувати своє серце Україні на карті України. Справжнім салютом на події стала Наталія Криштальська, вчитель ЗЗСО Сокальського ліцею №3, яка легко додала усім сили, виконуючи разом віночок українсь­ких пісень. І куди ж без фотографії? А локацій для фото оформили багато. Було цікаво і натхненно.

Адже EdCamp – це нові знайом­ства, а також зустрічі з цікавими людьми, маса позитивних емоцій і можливість перейняти корисний досвід.

– Ми зараз живемо у часі змін, – розповідає директор Центру про­фесійного розвитку ПП Олеся Бі­лик. – І дуже великих. По-перше, нас застав карантин. Вчителі були змушені перейти на дистанційне навчання. Потім повномасштабне вторгнення росії в Україні. Треба було вчитися організовувати нав­чання в укриттях, переформатову­ватися. Крім того не зупиняється впровадження шкільної реформи – сьогодні закінчують НУШівці вже 5 клас. Вчитель має більше навчи­тися і більше здобути, ніж за зви­чайних умов. І педагоги, як ніхто інший, вміють вчитися. Наше зав­дання створити їм комфортні умо­ви, запропонувати широкий вибір підвищення кваліфікації.

Учасники (не) конференції нази­вають себе та українське вчитель­ство «білими воронами» – за те, що ті не бояться впроваджувати зміни у своїх школах. Це люди, які прагнуть вдосконали освітній про­цес і вірять, що освіта в Україні буде кращою. Сокальські педагоги мають позитивний досвід у бага­тьох напрямках, зокрема, в інклю­зії, дистанційному навчанні, нав­чанні робототехніки, не збавляє обертів робота з обдарованими дітьми. Сьогодні ми хотіли підкрес­лити, які сильні та наполегливі наші педаго­ги. Одні ділились своїми на­працю­ваннями з колегами. Інші охоче переймали їхній досвід, бо все змі­нюється, з’являються нові методи­ки, педагогічні практики і вчителю завжди потрібно вдоско­налювати себе. Якщо ми хочемо бути кращими, потрібно завжди працю­вати над собою.

– Коли бачиш, з яким захоплен­ням спікери розказують про свою роботу, запалюєшся від них, – продовжує Олеся Білик. – Після завершення EdCamp усі відчува­ють так званий «ефект довгого хвоста». Це розуміння того, що насправді головне стається не сьогодні. Так, є надважливим те, що відбувається зараз: ми з вами спілкуємось, люди спілкуються. А насправді головне – буде завтра. Коли учасники повернуться до сво­їх закладів, до своїх спільнот. При­несуть це натхнення на зміни, ідеї, контакти, можливо, вже якісь про­єкти в своїй школі. І з часом ті почи­нають проростати».

Рух EdCamp активно сприяє мо­дернізації освіти в Україні, об’єднує освітян для зростання, заохочує їх до інновацій, пошуку креативних рішень у вирішенні завдань, які нині ставить перед освітянами сьо­годення. І заохочує попри все мрія­ти, прагнути і досягати, бо успішний вчитель виховує успішних дітей.

Любов ПУЗИЧ.