14 березня відзначили День українського добровольця. Саме шість років тому перші 500 добровольців Самооборони Майдану прибули на полігон у Нових Петрівцях для формування першого добровольчого батальйону.
Феномен добровольства здавна притаманний українцям. Одним із перших таких прикладів можна назвати Запорозьку Січ. Інший яскравий приклад, але вже з нової історії України – легіон Українських Січових стрільців, що теж формувався виключно на добровольчих засадах. Так і в 2014-ому саме добровольчі батальйони прийняли на себе перший удар і дали владі можливість провести мобілізацію. Добровольців ставало все більше, до їхніх лав щодня приєднувалися ті, що й досі віддано захищають Україну, які не чекали наказу, а пішли захищати Батьківщину не заради грошей, а заради миру. Вони не мали потрібної військової техніки, зброї та амуніції, але мали віру у перемогу. Ці молоді хлопці та досвідчені чоловіки були готові віддавати життя задля миру на своїй землі та спокою у родинах.
Загалом у воєнному конфлікті на сході нашої країни брали участь майже сорок добровольчих батальйонів. Переважна більшість з них згодом перетворилася на військові частини силових структур.
Пам’ятають цю дату і сокальчани, які зібралися біля стели Героям Небесної Сотні, що біля сокальського катедрального храму св. ап. Петра і Павла, аби віддати шану тим, хто добровільно став на захист Вітчизни.
Розпочався захід із панахиди за загиблими, яку відслужили священники Ярослав Кащук та Ярослав Валюх.
о. Ярослав Кащук подякував присутнім за те, що вони прийшли помолитися за загиблих бійців, вшанувати їх подвиг:
– Ми завжди схиляємо голову перед їх жертвою, бо вони добровільно пішли захищати нашу землю. Я бажаю, щоб ми, пам’ятаючи тих, хто помер, шанували живих. Вічна пам’ять і Царство небесне загиблим і многая літа захисникам, котрі й надалі захищають свою землю.
Олександр Новацький нагадав присутнім події саме у цей день шестирічної давності та поділився власними спогадами про свого побратима Романа Лагна, котрий після Майдану пішов добровольцем воювати, а через рік його не стало.
Сьогодні, споглядаючи на ті події, можна з впевненістю відзначити одну з вирішальних ролей саме добровольчих батальйонів у відстоюванні територіальної цілісності та суверенітету України.
Голова Сокальської райдержадміністрації Ігор Дацюк:
– Відразу після Майдану не очікувано почалася війна. Наші патріоти, не повертаючись додому, пішли воювати без достойного озброєння. Пам’ятаємо ті часи, коли громадою фінансували наших хлопців, давали гроші на форму, бронежилети. Ця наша історична пам’ять з століть в століття переходить і не дає нам, українцям, забути славні часи, і не дає нам, як нації, здатися. Надихає боронити нашу землю, аби вона була вільною, незалежною і процвітаючою.
Серед тих, хто був на фронті, як воїн і медик, наш земляк, депутат Львівської обласної ради Сергій Касян:
– У 2015 році наш госпіталь був розгорнутий у Красноармійську, де служили добровольці. Вони так тримали позиції, що збройним силам потрібно було б ще брати з них приклад. Це була «Карпатська Січ» та «Правий сектор». Не можу не згадати госпітальєрів – це добровольці-медики, які з-під куль витягували поранених і привозили у госпіталь. Львівська обласна рада три роки тому першою в Україні прирівняла статус добровольців до тих, хто воював. Бійці-добровольці АТО, яким надано статус: Роман Панькевич, Богдан Федун, Тарас Личко, Андрій Мориконь, Ірина Лимешко та Василь Пилипонюк. Сокальська районна рада також долучилася і надає пільги по комунальних послугах. Хочу, щоб наша сокальська громада пам’ятала і шанувала добровольців, адже це люди, які в 2014-тому врятували Україну.
Поміж перших добровольців були і сокальчани – представники 10 сотні Самооборони Майдану. Скромні хлопці, котрим довелось чимало пережити, ніколи не вважали себе героями. Жодного сумніву чи страху в них не було, лише бажання захистити свою землю, своїх рідних. Виступаючи перед учасниками віче, Юрій Ковалик теплими словами згадував двох побратимів, двох Романів – Романа Лагна і Романа Галаса, яким не судилося повернутися додому.
Військовий комісар району Любомир Бродюк відзначив мужність та героїзм звичайних українців, і не тільки українців:
– В більшості ці люди ніколи не тримали в своїх руках зброї, але за покликом серця пішли воювати. Зараз в основному воюють хлопці, котрі підписали контракт, вони свідомо добровільно ідуть захищати Україну. Показовим є й той факт, що серед добровольців різних батальйонів були і є не тільки українці, а й наші побратими з інших країн, які впевнені, як і ми, що наш північний сусід – це агресор, який будь-якою ціною хоче залишити Україну під своїм впливом.
Спогадами про початок війни, про волонтерські збори усього найнеобхіднішого для добровольців поділився депутат міської ради Юрій Товарянський – волонтер, учасник «Карпатської Січі»:
– Свою волонтерську роботу розпочав з поїздки до нашого земляка Сергія Штикала. Ми тоді спільно громадою збирали продукти харчування та речі першої необхідності. По дорозі заїхали в Попасну, де служила наша землячка-медик Марійка Дихтяр. Хочу щиро подякувати всім, хто зголошувався і допомагав, в першу чергу, церквам, бо без них не вдалося б зібрати стільки допомоги і підтримати наших земляків. Важко згадувати ті дні, коли приходилось ховати молодих хлопців. Наймолодшому добровольцеві «Карпатської Січі» було всього 17 років – ще зовсім дитина, але дуже швидко подорослішав. Цей дух, який мали добровольці тоді і мають зараз, ніхто не зламає. Там немає випадкових людей, вони всі боронять свою землю, свою Батьківщину. Ми продовжили боротьбу наших прадідів і повинні побудувати гідну державу для своїх дітей. Зараз закликаю всіх не бути байдужими. Байдужість – найбільший ворог України. Ми повинні згуртуватись. Але згуртуватись не по партіях чи своїх інтересах, а спільно виборювати Україну кожен на своїй роботі.
Про необхідність об’єднуватись і продовжувати відстоювати інтереси України говорив депутат Сокальської районної ради Олег Кожушко:
– Найцінніше, що у нас є, це земля. Саме за свою землю пішли воювати тисячі українських синів і дочок. У ці дні по всій Україні проходять акції «Ні капітуляції! Ні здачі української землі!» Акцію по збору підписів по референдуму ми проводитимемо після карантину. Швидше за все 5 квітня. Прохання до всіх підписатись, об’єднатися і сказати владі: «Ні продажу землі!»
Завершилася урочистість виконанням Славня.
Ми дякуємо вам, добровольці нашого краю, за те, що ви, не задумуючись ні на хвилину, стали на захист України. Дякуємо всім, хто воював у перші дні, і воює зараз, й хочемо сказати вам «дякуємо» за мирне небо над Сокальщиною та вшанувати ваших загиблих побратимів.
Юлія СОРОЧУК.
Фото автора.
