У Сокальській ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Актуальні питання, щодо використання програмних реєстраторів розрахункових операцій (ПРРО)».
На запитання платників відповідала старший державний інспектор Сокальської ДПІ Ілона Міщук.
Питання: Які переваги програмного реєстратора розрахункових операцій перед класичним РРО?
Відповідь: Використання ПРРО простіше, дешевше та швидше. Назву 7 причин, чому програмне РРО зручне для бізнесу:
– виключно онлайн реєстрація та онлайн передача (отримання) даних;
– Z-звіт створюється в автоматичному режимі;
– альтернатива класичним РРО, які «вимагають» щомісячного обслуговування, а це додаткові витрати. Тепер користувачі зможуть користуватися безкоштовним рішенням;
– дає змогу працювати в режимі оффлайн (до 36 годин та не більше 168 годин протягом календарного місяця), з подальшим надсиланням звіту до ДПС;
– ДПС надаватиме інформаційну підтримку та допомогу у користуванні новими програмними РРО;
– суб’єкт господарювання на свій власний вибір може використовувати або класичний, або програмний РРО залежно від своїх потреб;
– нові мобільні точки продажів (кава-машини, мобільні продажі тощо).
Питання: Чи можливо одночасно встановити зареєстрований ПРРО (програмне забезпечення) на інший пристрій планшету (телефону тощо) у разі його викрадення?
Відповідь: Програмне забезпечення може бути одночасно встановлено на будь-яку кількість пристроїв, але використовувати один програмний реєстратор розрахункових операцій (далі – ПРРО) одночасно можна тільки на одному пристрої і тільки одним касиром. У разі використання декількох ПРРО, необхідно мати відповідну кількість зареєстрованих касирів, щодо яких було подано повідомлення про надання інформації щодо кваліфікованого сертифіката відкритого ключа. У разі викрадення пристрою необхідно подати повідомлення за ф. 2-ПРРО (J1316701) з позначкою «Крадіжка пристрою або компрометація ключа» після чого реєстрацію такого ПРРО буде скасовано.
Питання: Чи передбачена відповідальність за втрату реєстраційного посвідчення на РРО?
Відповідь: Нормами чинного законодавства відповідальності до суб’єктів господарювання за втрату реєстраційного посвідчення на реєстратор розрахункових операцій (далі – РРО) не передбачено. При цьому суб’єкт господарювання, який втратив реєстраційне посвідчення, повинен подати у зазначений термін до контролюючого органу за місцем реєстрації РРО реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація» з метою його поновлення.
Питання: Яким чином в ПРРО здійснити перегляд інформації за день щодо фіскальних номерів, розрахункових документів, Z-звіту?
Відповідь: В програмному реєстраторі розрахункових операцій за допомогою програмних рішень «ПРРО Каса» та «пРРОсто», які надаються Державною податковою службою на безоплатній основі, створені журнали змін де можна переглянути всі сформовані розрахункові документи та звіти. При цьому, перегляд Z-звітів можливо здійснити тільки після закриття зміни.
Питання: Яким чином скасовується помилково проведена сума розрахунків через ПРРО?
Відповідь: Скасування суб’єктом господарювання помилково проведеної суми через програмний реєстратор розрахункових операцій здійснюється шляхом формування розрахункового документу повернення товару (фіскальний касовий чек видачі коштів) або шляхом сторнування попереднього чеку та проведення операції продажу повторно.
Питання: Які способи отримання фіскального чеку покупцем за оплачені товари (послуги) через ПРРО?
Відповідь: Законом України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків в сфері торгівлі і послуг» встановлено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію з розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).
Питання: Чи необхідно скасовувати апаратний РРО та реєструвати ПРРО?
Відповідь: Законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним реєстратором розрахункових операцій (далі – РРО) програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО). Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого здійснюється реєстрація розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями. У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати ПРРО замість апаратного РРО, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати.
Питання: Які фінансові санкції передбачено з 1 січня 2021 року у разі незастосування реєстратора розрахункових операцій?
Відповідь: Тимчасово, до 1 січня 2022 року, санкції, визначені пунктом 1 статті 17 Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а саме: у разі проведення розрахункових операцій з використанням РРО, програмних РРО або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), не проведення розрахункових операцій через РРО та/або програмні РРО, застосовуються в таких розмірах:
10 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
50 % вартості проданих з порушеннями, встановленими цим пунктом, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
