Головна Листи А СТАРОСТА ЧИЙ: СІЛЬСЬКИЙ ЧИ «КИШЕНЬКОВИЙ»?

А СТАРОСТА ЧИЙ: СІЛЬСЬКИЙ ЧИ «КИШЕНЬКОВИЙ»?

Ось і пройшли місцеві вибори в Україні, які були особливими, бо обирали владу в новостворених ОТГ, зокрема і в сокальську. Всі кандидати в депутати «партієзувались», тобто вступали й балотувались від політичних партій. Ну і коронавірус вніс свої корективи в передвиборчу агітацію. Отже, що маємо в Сокальській ОТГ? Маємо голову і депутатів Сокальської міської ради і призначених в селах старост. Тепер подивимось: для чого було проводити місцеві вибори на партійній основі й що з цього вийшло.

Наприклад, люди підтримували якогось кандидата й віддали за нього сто голосів, проте він в партійному списку був під №10, відтак у сесійній залі їхні інтереси представлятиме інший кандидат, який в партійному списку був під №2, хоч набрав лише 13 голосів. Виходить маразм. Бо перший кандидат мало того, що набрав більшість голосів і підняв рейтинг партії (бо голосуючи за нього, виборець автоматично голосував і за його партію), привів до влади кандидата, якого люди не хотіли бачили депута­том, а сам не прийшов. Залишилися з «носом» і виборці, думкою яких знівелювали… Тож справедливим народним волевиявленням тут і не пахне.

Другий приклад. До Сокальської міської ради обрали 34 депутати, з них 21 депутат зі Сокаля і 13 – з сіл. В Сокалі 14857 виборців, а у всіх селах разом 24861. Цікава арифметика, від міських 14857 виборців – 21 депутат, а від 24861 сільських – 13, і то тільки з 9 сіл, а в Сокальській ОТГ їх 59. Отже, переважна більшість сіл не мають своїх представників у Сокальській міській раді. А уявімо, якщо б вибори проходили не від партій, а як завжди; хто набрав більше голосів, той і депутат. Напевно, в кожному селі виборці, як мінімум 50-70 відсотків голосів віддали б за свого представника у раду. Чи пройшли б тоді кандидати по партійних списках з міста, які набрали по 10-20 голосів?! Мабуть, ні. Зате сільських депутатів було би більше як міських. Як і повинно бути. Проте кому по­трібні ті сільські депутати, зрештою, як і самі села…

Третій приклад. Призначення сільських старост. Люди в селі голосували за кандидата в депутати ОТГ за одними критеріями, наприклад, як члена якогось комітету одного профілю, а старосту села – господарника села, мали б обирати за іншими критеріями. Але в нас таке право забрали.

Ось такий виборчий закон придумали наші «слуги». Просто дискриміна­ція сільського населення. Навіть депутати називаються не Сокальської ОТГ, а Сокальської міської ради. Про село й не чути.

Хочеться порадити голові Сокальської міської ради Сергію Касяну врахувати думку жителів села, які хочуть бачити старостою с. Поториця гідну людину (це засвідчують їх підписи). Тож, напевно, варто провести сільські збори, обговорити кандидатів, і прийняти справедливе рішення на користь громади.

Степан ПРИДКА,
житель с. Поториця.