Рано чи пізно в голову до кожного з нас приходить думка, котра не дає нам спокою — “чи не вводить мене в оману мій співрозмовник”? І якщо річ стосується звичайної розмови, це ще нічого, але якщо йдеться, наприклад, брехні в бізнесі — це вже інша справа. Як довіритися партнеру, якщо Ви не впевнені в його щирості? В даному випадку найрозумнішим виходом із ситуації буде пройти тест на детекторі брехні, як варіант https://polygraph-kiev.com/uk/. В нашій країні ця процедура вже встигла дуже добре себе зарекомендувати.
Процедура тестування на поліграфі. Які запитання ставить спеціаліст?
В загальних рисах тест проводиться, як ми бачили по телевізору. Проте детектор брехні проходиться не так швидко. Для проведення процедури спеціалісту потрібно, як мінімум 2 години, а інколи 3 чи навіть 4.
Спочатку експерт розмовляє з клієнтом. Він дізнається як його організм реагує на брехню та правду, а також пояснює запитання.
Другий етап, власне, і складається з запитань, котрі цікавлять замовника. Їх можуть ставити 2-3 рази.
Останній етап — розшифрування даних, котрі надав експерту поліграф. Поліграфолог розшифровує висновок і передає його в письмовому вигляді клієнту.
Запитання, які задаються на тестуванні бувають:
– нейтральними. Використовуються для “калібрування” детектора брехні.
– контрольними. З їх допомогою людина переживає сильні емоції.
– значущими. Саме вони дають змогу визначити якщо людина, котра тестується каже правду.
Існує ще один вид запитань, його задавати протизаконно — заборонені. Це тема національності, релігії, сексуальної орієнтації людини, а також її політичних переконань.
Також на результати впливає атмосфера, де знаходиться клієнт. Це має бути світла, простора, звукоізольована кімната з м’яким кріслом. Бажано, щоб в приміщенні не було нічого, що відвертає увагу: починаючи з телефону і дзеркала і закінчуючи мапою.
Чому роботодавці часто вимагають пройти тест на поліграфі?
Детектор брехні являється потужнім інструментом, проте за одної умови:якщо експерт — професіонал. У великих корпораціях вже давно являється нормальним наймати співробітників методом тестування. Наприклад, якщо річ йде про банк. Як керівництво може довірити майже незнайомій людині, великі суми грошей чи спілкування з важливими клієнтами? Необхідні більш вагомі гарантії, ніж співбесіда. Звісно, кандидат буде висвітлювати лише свої переваги, бо він — зацікавлена сторона. Але чи відвертий він? А якщо попросити потенційного робітника пройти поліграф, це дасть гарантії, що людина не буде здійснювати крадіжок та інших порушень. Відсіявши небезпечних кандидатів за допомогою тестування керівництво може не хвилюватися, що його введуть в оману.
