Запитували – відповідаємо
Днями у Сокальському відділенні Червоноградської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області відбувся сеанс телефонного зв’язку „гаряча лінія”. На запитання платників щодо справляння рентних платежів з юридичних осіб відповідала завідувач сектору податків і зборів з юридичних осіб Сокальського відділення Червоноградської ОДПІ Головного управління ДФС у Львівській області Лисяк Оксана Адамівна.
Пропонуємо вашій увазі найактуальніші питання, що надійшли під час проведення заходу та відповіді на них.
Питання: Чи є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин СГ, що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо), у т. ч. у разі використання води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення?
Відповідь: Суб’єкти господарювання, що здійснюють видобування підземних вод (із свердловини, криниці тощо), є платниками рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин, у т. ч. у разі використання води для власних господарських потреб або передачі її для потреб населення, за винятком тих суб’єктів господарювання, що на підставі дозволів на спеціальне водокористування, без отримання дозволів на користування надрами (законодавчо не передбачено), видобувають прісні підземні води загальною глибиною розробки до 20 метрів, використання яких не передбачає отримання економічної вигоди.
Питання: Що є об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів?
Відповідь: Відповідно до п. 256.2 ст. 256 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ із змінами та доповненнями об’єктом оподаткування рентною платою за спеціальне використання лісових ресурсів є:
деревина, заготовлена в порядку рубок головного користування;
деревина, заготовлена під час проведення заходів щодо поліпшення якісного складу лісів, їх оздоровлення, посилення захисних властивостей (у деревостанах віком понад 40 років – рубки догляду за лісом, вибіркові санітарні рубки, вибіркові лісовідновні рубки, рубки, пов’язані з реконструкцією, ландшафтні рубки і рубки переформування; незалежно від віку деревостанів – суцільні санітарні та суцільні лісовідновні рубки);
деревина, заготовлена під час проведення заходів з розчищення лісових ділянок, вкритих лісовою рослинністю, у зв’язку з будівництвом гідровузлів, трубопроводів, шляхів тощо; другорядні лісові матеріали (заготівля живиці, пнів, лубу та кори, деревної зелені, деревних соків та інших другорядних лісових матеріалів, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
побічні лісові користування (заготівля сіна, випасання худоби, заготівля дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин, збирання лісової підстилки, заготівля очерету та інших побічних лісових користувань, передбачених нормативно-правовими актами з ведення лісового господарства);
використання корисних властивостей лісів для культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних, туристичних і освітньо-виховних цілей та проведення науково-дослідних робіт.
Питання: Чи є платниками екологічного податку суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення відходів, в тому числі небезпечних відходів (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) ?
Відповідь: Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення. Відповідно до пп. 240.1.3 п. 240.1 ст. 240 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-IV зі змінами та доповненнями платниками екологічного податку є суб’єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об’єктах) суб’єктів господарювання).
Враховуючи вищенаведене, суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо) до їх передачі на утилізацію та захоронення, не є платниками екологічного податку з 01.01.2013 року за умови наявності у них договору на видалення та утилізацію відходів з суб’єктами господарювання (комунальними або спеціалізованими підприємствами тощо).
Суб’єкти господарювання, які здійснюють тимчасове розміщення (зберігання) відходів, в тому числі небезпечних (акумулятори, шини, люмінесцентні лампи тощо), є платниками екологічного податку у разі відсутності у них договору на видалення та утилізацію відходів, в якому визначаються терміни передачі відходів на утилізацію та захоронення.
Питання : Чи є платником рентної плати за спеціальне використання води бюджетна установа у разі здачі окремих приміщень в оренду іншому суб’єкту господарювання, в тому числі бюджетній установі ?
Відповідь: При наданні в оренду приміщень бюджетною установою (орендодавцем) іншій бюджетній установі (орендарю) за умови якщо орендодавець та орендар не використовують обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, рентна плата за спеціальне використання води (далі – рентна плата) за обсяги фактично використаної води такими установами не справляється.
Якщо орендодавець (бюджетна установа) має договір на поставку води та не використовує обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а орендар (бюджетна установа) використовує обсяги води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах без укладання окремого договору на поставку води, то платником рентної плати буде бюджетна установа (орендодавець) за обсяги фактично використаної орендарем води з урахуванням обсягу втрат води в системах постачання.
Якщо орендодавець (бюджетна установа) має договір на поставку води та використовує обсяги води для господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а орендар (бюджетна установа) не використовує обсяги води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах та не має окремо укладеного договору на поставку води, то орендодавець (бюджетна установа) є платником рентної плати за весь обсяг фактично використаної води (у т.ч. і води, використаної орендарем).
При наданні в оренду приміщень бюджетною установою (орендодавцем) іншому суб’єкту господарювання, що не є бюджетною установою (орендарю), у випадку якщо орендодавець отримує воду відповідно до укладеного договору на поставку води та не використовує обсяги води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, а орендар використовує воду без укладення окремого договору на поставку води для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, то рентна плата ні орендодавцем (бюджетною установою), ні орендарем (що не є бюджетною установою) не сплачується.
У випадку використання води орендарем (що не є бюджетною установою) в т.ч. на інші, крім виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб цілі, без укладання ним окремого договору на поставку води, рентну плату сплачує орендодавець (бюджетна установа) за обсяги води, фактично використані орендарем, навіть якщо такий орендодавець (бюджетна установа) не використовував обсяги води для здійснення господарської діяльності, направленої на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Якщо орендарем (що не є бюджетною установою) самостійно укладено договір на поставку води, то у разі використання ним води в т.ч. числі на інші, крім задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб цілі, такий орендар є платником рентної плати за обсяги фактично використаної ним води з урахуванням обсягу втрат води в системах постачання, а у разі використання води таким орендарем для задоволення виключно власних питних і санітарно-гігієнічних потреб, орендар (що не є бюджетною установою) не є платником рентної плати.
Начальник Сокальського відділення
Червоноградської ОДПІ
ГУ ДФС у Львівській області Н.Я. Жолудєва
