Громадські слухання, на яких розглядався проект Детального плану території в районі вулиць Чайковського, Тартаківської, Шевченка у Сокалі відбувався, на диво, в переповненій залі.
ДЛЯ ЧОГО БУВ ПОТРІБЕН БАЛАГАН, коли більшість проголосувала «за»
Начальник відділу містобудування та архітектури Сокальської районної державної адміністрації Мирослава Баралус підкреслила, що це, мабуть, вперше так активно сокальчани взяли участь в обговоренні Детального плану території й висловила сподівання, що і в майбутньому вони вболіватимуть за місто. Але, як з’ясувалось, цей інтерес до громадських слухань викликаний дещо іншим. Як і я, десятки сокальчан, прочитавши оголошення, які були розвішані по місту, про те, що… «відбудуться громадські слухання щодо розгляду Детального плану території в районі вул. Чайковського, Тартаківської, Шевченка. Це фактично питання щодо розширення території ДП «Датський текстиль» на 4,9 гектара для виробничої діяльності». Власне їх розповсюджувала депутат Сокальської міської ради від ВО «Свобода» Ольга Петринка. Неодноразово пані Оля на сесіях піднімала питання стосовно забруднення води, стоків, а також викидів шкідливих речовин в повітря саме «Датським текстилем». Були зібрані підписи сотні людей, різні комісії перевіряли це підприємство, але до порозуміння не дійшли. Людям далі смердить, і вони переконані, що це через викиди «Датського текстилю», а його представники мають вже цілий стос висновків різних комісій, які свідчать, що допустимі норми не порушуються. Й годі розрубати цей Гордіїв вузол. Бо з одного боку не вдоволені мешканці, їх здоров’я і самопочуття, а з іншого – ДП «Датський текстиль», який дає роботу мешканцям Сокальщини, сплачує податки, закуповує обладнання в медичні заклади Сокаля, активно допомагає воїнам в АТО. І до порозуміння треба прийти обов’язково, але не на розгляді проекту Детального плану території в районі вулиць Чайковського, Тартаківської, Шевченка у м. Сокалі, де про «Датський текстиль» жодним словом не говорили особи, які представляли цей проект: ні розробник Генплану Сокаля і Детального плану території у районі цих вулиць, головний архітектор проектів ДІПМ «Містопроект» Інеса Склярова, ні начальник відділу містобудування та архітектури РДА Мирослава Баралус, ні міський голова Сокаля Вадим Кондратюк.
І дуже шкода, що зібрання, яке розпочалося на такій добрій духовній ноті, коли всі присутні разом з катехитом Ганною Мордою мовили «Отче наш» і «Богородице Діво», згодом перетворилося на балаган, де звучали образи, крик…
Хоча розпочалося все цивілізовано. Голова громадських слухань Мар’яна Яремчук запросила до слова архітектора проектів ДІПМ «Містопроект». Інеса Склярова докладно ознайомила присутніх з Детальним планом території в районі вулиць Чайковського, Тартаківської, Шевченка у Сокалі щодо можливості виділення площі для розміщення виробничої зони загальною площею 14,5 гектара, яка для зручності розділена на чотири ділянки, які згодом могли б виставляти на аукціон для конкурентного продажу. Також доповідач повідомила, що відстань від крайньої точки до найближчої забудови по вул. Чайковського – 320 метрів, від віддаленої – 740. Розробник Детального плану території Інеса Склярова наголосила, що на цій площі не можна споруджувати житлові будівлі, лише – виробничі, також ознайомила присутніх з містобудівним регламентом, тобто, які підприємства там можуть бути розміщені: п’ятого класу небезпеки (санітарнозахисна зона – 50 м), четвертого (100 м), третього (300 м), а саме: хімічні, металообробні, текстильні, виробництво товарів будівельної промисловості, по обробці деревини, тваринних та харчових продуктів; адміністративні приміщення, офіси, охоронні підприємства, лабораторні, науководослідні, проектні корпуси, конструкторські організації, об’єкти складського призначення різноманітного профілю, крім складів продовольства і продовольчої сировини, а також кафе, їдальні, пов’язані з обслуговуванням виробничих підприємств, об’єкти пожежної охорони, спортивні майданчики, аптеки, поліклініки… І. Склярова пояснила, що ж потрібно робити далі: ділянки виставляють на аукціон, який організовує Сокальська міська рада з поданням пропозицій і тоді міська рада, депутати, громада ознайомлюються з ними і колективно, на конкурентних торгах, визначають інвестора, вирішують, чи підприємства, які планують споруджувати на цих ділянках, відповідають інвестиційним зобов’язанням, технічній характеристиці. Тоді й влаштовують ці торги, і перемагає той, хто заплатить вищу ціну за згадану ділянку. І підкреслила, що «конкретики щодо певного підприємства тут немає».
Потім до трибуни вийшла депутат Сокальської міської ради Ольга Петринка, яка пояснила, чому на громадське обговорення прийшло стільки людей: «18.12. 2015 року від ДП «Датський текстиль» звернувся керівник цього підприємства Йорген Седерхолм з проханням про надання земельної ділянки площею 4,9 га, і тоді на сесії прийняли рішення про розроблення Детального плану території і заради цього й розроблявся цей план території. Я за те, щоб в Сокаль приходили інвестори, створювалися робочі місця, але це не має негативно впливати на здоров’я мешканців міста. Чому мене і певну частину людей турбує розширення території цього підприємства? Вже з 2006ого мешканці Сокаля збирають підписи з питань роботи ДП «Датський текстиль». Роботи, а не закриття». Далі О. Петринка пригадала звернення мешканців будинків №№40, 42, 44, 46 по вул. Чайковського, які просили її допомоги через те, що вони страждають від викидів в атмосферу ДП «Датський текстиль», що загрожує їхньому здоров’ю. Також зауважила, що представники підприємства будуть говорити, що контролюючі органи постійно роблять заміри, здійснюють контроль, але чи можна цьому вірити у нашій корумпованій країні? Був час, що «Датський текстиль» працював 9 років без локальних очисних споруд, скидаючи стічні води з волокнистими відходами та хімічними забрудненнями, які перевищували допустимі норми у ріку Західний Буг. Стосовно стічних вод, нині завдяки колишнім керівникам МП «Водоканал» та міста, ситуація змінилася. Є перевіряючi органи. А хто перевірить викиди, які забруднюють повітря? – запитала О. Петринка. – Санітарнозахисна зона для виробництва 3 класу (серед них текстильні виробництва) шкідливості становить 300 м, а у «Датського текстилю» – тільки 100 м на даний час. Звичайно, нині ніхто переносити «Датський текстиль» не буде, лише вимагаємо дійсно європейську систему захисту повітря та води.
А далі Григорій Казанівський, Ліза Цар, Володимир Кіпень та декілька мешканців вулиці Чайковського підтримували позицію депутата О. Петринки. Сокальці Віктор Сердюк, Андрій Бабух та інші, які не представилися, говорили про те скільки допомагає і може ще допомогти ДП «Датський текстиль» місту, закладам охорони здоров’я й особливо воякам, які є в зоні АТО, а також про те, що підприємство надає робочі місця, де може працювати молодь, яка не знаходить роботи в Сокалі.
Міський голова Вадим Кондратюк: «У виступах таким добрим словом згадували колишній завод хімволокна. А чи хтось був тепер на цьому заводі, де я буваю часто, бо показую його інвесторам. Але ці руїни інвесторів не цікавлять. Вони хочуть чисту ділянку, їм не потрібні цегляні стіни, тепер є нові технології спорудження приміщень. Як міська рада може працювати з інвесторами, якщо у нас немає підготовлених земельних ділянок для цього. Зараз ми обговорюємо затвердження Детального плану території, де буде чотири земельні ділянки. Проводитиметься аукціон. Ніхто не впевнений, хто переможе. У нас немає жодної земельної ділянки з оформленими документами, яку б ми могли запропонувати інвестору. Як ви хочете притягнути в Сокаль інвестиції? Колись, як працював завод хімволокна, скільки було нарікань на екологію, більше, аніж нині на «Датський текстиль», і тоді ніхто не згадував, що там працювало понад дві тисячі людей, що було збудовано мікрорайон, дитсадки. І ще в минулому ми мали величезний промисловий потенціал, а зараз, коли закриються шахти, а у нас дві вже на стадії закриття, куди підуть працювати люди? Нині на «Датському текстилі» працює близько 700 людей, з них третина – мешканці Сокаля. Подумайте над цим. Але сьогодні ми нікому землю не виділяємо, це лише обговорення Детального плану території».
Мирослава Баралус: «Дуже тішуся, що на громадські слухання прийшло стільки людей, отже, ви не байдужі. Дуже прикро, що прийшли лише на одне обговорення, такі обговорення у нас по всіх населених пунктах, в тому числі й в Сокалі, ми проводимо по кожній містобудівній документації, по кожному детальному плану. На слухання приїжджають служби, які розробляли той чи інший детальний план території, а людей у залі може бути троєчетверо, а потім критикують, що щось не так зробили. Отже сьогодні дуже добре, що є стільки людей і є можливість донести своє бачення і послухати, що би ви хотіли, дійти до якоїсь спільної думки. Розумію, що є болючі питання – «Датський текстиль», цегельний завод. Їх треба вивчити, але сьогодні мова має йти в іншому ракурсі. Нині виставлений на обговорення Детальний план певної території, яка може бути запропонована в майбутньому для розташування будьякого підприємства чи організації. Вибирати, що для міста є необхідніше – буде громада при виготовленні наступної документації. І коли виставлятимуть ділянку з певними вимогами – міська рада, депутати виписують, що там може бути, і видаються містобудівні умови й обмеження на забудову цієї ділянки. Не можна продати ділянку, і її власник споруджуватиме там не те що захоче, а те, яке рішення приймуть. Інвестори, приїжджаючи у Сокаль, цікавляться документацією тієї чи іншої ділянки. І на разі ми не могли нічого запропонувати. Місто мусить мати певний перелік документів і відповідний перелік ділянок з відповідною документацією, щоб можна було запропонувати їх інвестору. І лише тоді хтось може купити, а продаж буде на аукціоні. А стосовно того чи то буде право оренди, чи власності – вирішуватимуть депутати міської ради. Хто б під кого не робив (бо зачитували лист від «Датського текстилю»), але є вільні земельні ділянки, а далі – відповідальність лежить на депутатах – під що будуть продавати чи здавати в оренду і кому».
Через те, що на громадських слуханнях неодноразово йшлося про ДП «Датський текстиль», його виробництво, яке, на думку частини присутніх, супроводжується шкідливими викидами в атмосферу, то пояснити цю ситуацію зголосилися представники підприємства. Ігор Тріска, зокрема, зазначив: «Постійно читаю у Фейсбуці, ЗМІ звинувачення на адресу «Датського текстилю», вважаю, що вони безпідставні.
Стосовно звернень депутата пані Ольги Петринки, яка робила різні запити, представляла листи з підписами людей, то на всі звернення в екологічні, санітарні інстанції, Службу Безпеки України, прокуратуру ми реагували. Перевіряючі органи мали право все перевірити, подивитися і зробити висновки, навіть у нічний час без попередження, і їм ніхто не перешкоджав. В липнісерпні 2016 року пройшла комплексна перевірка підприємства, яка перевіряла різні напрямки діяльності. Серед перевіряючих були представники екологічної, санітарної служб… Зауваження, на які вони вказали, ми виправили».
Але згодом його перебили запитаннями про встановлення фільтрів, про те, що в Сокалі смердить плавленим пластиком. І про те, що «Датський текстиль» біля свого підприємства має поремонтувати дорогу, і що представнику підприємства будуть телефонувати вночі, коли почують сморід… Далі Ігорю Трісці не давали можливості завершити виступ, хоча він підкреслив, що має всі документи перевірок, які проводили на підприємстві. Він, на жаль, не мав можливості пояснити ситуацію за шумом та викриками.
Також від підприємства «Датський текстиль» виступила інженер Надія Михайлів, яка зупинилася на питанні очистки стічних вод. Вона розповіла, що в 2004 році з МКП «Сокальводоканал» укладена угода на очистку стічних вод. Потужність очисних споруд, які залишились від заводу хімічного волокна, дозволяє приймати стічні води від населення і також від ДП «Датський текстиль». На підприємстві діють локальні очисні споруди, на яких здійснюється попередня очистка. Розроблено і впроваджено низку заходів для покращення якості стічних вод, встановлено механічний фільтр для їх очистки, а також кварцовий фільтр.
За очищення стічних вод, в яких граничнодопустимі концентрації (ГДК) забруднюючих речовин відповідають Правилам їх приймання в мережі міської каналізації Сокаля, «Датський текстиль» сплачує по звичайному тарифу для промислових підприємств. У випадку перевищення ГДК – оплата здійснюється в значно більшому розмірі. Надія Михайлів повідомила, що підприємство в 2016ому заплатило МК «Сокальводоканал» більше двох мільйонів гривень за очистку стічних вод. Детальну відповідь надала також на запитання чому не беруть воду з міського водопроводу, а також про викиди забруднюючих речовин в атмосферу.
Галина Береза, доповнивши виступ Н. Михайлів, сказала, що люди часто плутають, коли чують неприємний запах. Бо є ще один об’єкт – цегельний завод, який в якості палива використовує вугілля і відходи меблевого виробництва, які підвищують температуру горіння. При спалюванні вугілля виділяються важкі метали, а при спалюванні відходів меблевого виробництва – смоли і формальдегіди, які є надзвичайно шкідливими для здоров’я людей. Відходи меблевого виробництва повинні захоронюватися, а власник цегельного заводу везе з Радехова,
щоб таким чином їх тут утилізувати…
Голова громадських слухань Мар’яна Яремчук поставила питання розроблення Детального плану території в районі вулиць Чайковського, Тартаківської, Шевченка в м. Сокалі на голосування. Більшість з присутніх проголосували «за».
Оксана ПРОЦЬ.
Фото автора.
