27 лютого на фасаді Сокальської школи №5 відкрито меморіальну дошку Антону Козачуку, котрий народився 15 жовтня 1980 року й навчався у цій школі. У лютому 2015ого був мобілізований, служив у 53 окремій механізованій бригаді. А вже через рік, 5 березня, сокальчани провели Героя в останню путь. Безжальна війна забрала молоде життя.
Меморіальну дошку в граніті, на якій портрет Антона Козачука, відкрили його друзі.
На церемонії відкриття були присутні родичі та друзі Антона, представники влади, духовенство, сокальчани, учні школи.
Священики Роман Синицький, Ярослав Валюх, Андрій Дутчак, Петро Звір, Володимир Августовський, Павло Пащук відслужили панахиду та освятили меморіальну дошку, до якої присутні піднесли квіти та запалені лампадки.
Канцлер СокальськоЖовківської єпархії Р. Синицький звернувся до школярів з проханням, щоб зупинялись на хвилинку, схиляли голови та промовляли «Отче наш». Бо цей чоловік віддав своє життя за нас усіх, щоби воно могло продовжуватися далі.
Мама Героя, Любов Козачук, подякувала всім, завдяки кому вдалося відкрити меморіальну дошку; за те, що люди небайдужі і допомагають воїнам.
Голова райдержадміністрації Олег Пелих зазначив, що відкриття меморіальної дошки Герою – це щира данина справжньому патріоту, який під час військової служби боровся за суверенність нашої держави, мир та спокій на рідній українській землі. Антон поклав своє життя, аби ми жили в мирній державі. Учні школи та й ми усі повинні гордитися та пам’ятати про його подвиг.
Сокальський міський голова Вадим Кондратюк зазначив, наскільки сильною і мужньою людиною був загиблий. Адже не втік, не сховався, а пішов служити і захищати Батьківщину. Звернувся до школярів з проханням наслідувати Антона у
його любові до держави, у патріотизмі та мужності.
Директор школи Валентина Михайлевич охарактеризувала Антона одним словом «небайдужість». Адже у цьому слові закладений важливий зміст. Небайдужий завжди вміє любити і прощати, небайдужий завжди буде щирим, чуйним до людей; небайдужий може пожертвувати собою заради іншого. «Якраз усі ці якості були притаманні Антонові», – підкреслила вона.
За переказами душа людини перетворюється в голуба. Ця Божа птиця є ще й символом жертовності. Випустивши білого голуба в небо, присутні символічно відпустили і Антона. І згадали усіх невинно вбитих воїнів, випустивши ще більше голубів. Його душа відійшла в небеса, але він вічно житиме в пам’яті. Бо Герої не вмирають!
Юлія СОРОЧУК.
Фото автора.
