Головна Військо КІНОЛОГІЯ – УЛЮБЛЕНА СПРАВА, ЯКА ПРИНОСИТЬ ЗАДОВОЛЕННЯ

КІНОЛОГІЯ – УЛЮБЛЕНА СПРАВА, ЯКА ПРИНОСИТЬ ЗАДОВОЛЕННЯ

Справжнє задоволення займатися улюбленою справою. Для прикордонни­ці Христини Луцан улюбленою справою стала кінологія. Дівчина проходить службу у Кінологічному навчальному центрі і уже 4 роки займається підготов­кою найменших чотирилапих помічни­ків. В її руках чотирилапа малеча стає справжньою «грозою» усіх контрабан­дистів.

«Я з дитинства мріяла бути кіно­логом, адже мій тато був кінологом і був для мене прикладом, тож я обра­ла прикор­донну службу, аби про­довжити його справу. Кіно­логія стала моїм захоплен­ням», – говорить кіно­логиня.

Зараз Христина навчає чотиримі­сячну вівчарку Кайзера. Каже, що він дуже розумний та спритний, а ще у ньо­го добре розвинуті пошукові якості, тому в майбутньому він буде допома­гати шу­кати та затримувати поруш­ників дер­жавного кордону.

«Найбільше досягнення для мене – це бачити результат своєї роботи, коли мої вихованці з маленького цу­ценятка стають сильними та надій­ними охорон­цями державних ру­бежів», – ділиться Христина.

Аби підготувати справжніх, мужніх чотирилапих охорон­ців, заняття розпо­чинають уже з двох місяців. З ними займаються у формі гри, вчать долати перешкоди та виконувати перші ко­манди, а за успішну роботу цуценят заохочують смаколиками та похвалою.

«Як їх можна не любити, – каже кіно­логиня, дивлячись на свого чотирила­пого вихованця, – у мене найвідпові­даль­ніша робота, адже цуценята, як діти, тому потребують значно більше уваги та турботи».

Кажуть, що кінологія – не жіноча спра­ва, але Христина руйнує усі стереотипи. Так, бути кінологом – це важка та над­звичайно відповідальна робота, але дівчина з легкістю справ­ляється з нею, адже вона приносить їй справжнє задо­волення. А див­ля­чись на відданий пог­ляд хвостатих ви­хо­ванців, можна з упевненістю сказати, що малюки в на-дійних руках досвідченої кінологині.

Тетяна РИЖАК.