Завершується 2017й. За цей рік в Україні та в наших сім’ях, зокрема, відбулося безліч подій, котрі дехто згадує з усмішкою, дехто зі смутком в очах, а дехто не хоче навіть говорити про це. Та все ж ми вирішили запитати у жителів Сокальщини чим запам’ятався та яким був для них 2017ий, і поділитись, чого очікують від нового року.
Богдан КРАСЬКО, депутат районної ради, житель с. Стенятин:
– Рік 2017й був для мене і родини важким. Мене зрозуміє той, у кого син через певні обставини, які не від нас залежать, перебуває у неволі. І це прикро, і крає серце. А ти не можеш нічим йому допомогти. Сьогодні в схожій ситуації сотні українських родин, в яких сини та доньки служать у зоні АТО або перебувають на заробітках за кордоном. Скільки родин розпалось, скільки дітей живуть сиротами при живих батьках… А все через те, що в нашій державі немає економічної стабільності, підприємства не працюють, люди не мають роботи. Тому й вирушають у світи в пошуках кращої долі. Та тільки хто будуватиме нашу державу?! Молоді спеціалісти втікають з країни. Уже два роки в моєму рідному селі Стенятині не можуть відремонтувати дорогу Скоморохи – Роятин, бо нема підрядника. Хіба це не нонсенс, щоб були гроші, а не було кому її робити. А добрі дороги – це перспектива на розвиток. Дякуючи мікропроектам, у Стенятині відремонтували Народний дім, якому багато шкоди завдала пожежа, встановили нові вікна у школі, придбали спортивний майданчик, щоб діти могли займатися, який встановимо наступного року. Зробили реконструкцію вуличного освітлення вулиць Зелена та Центральна. Тепер ледовські лампочки освічують наші вулиці пізно ввечері. Коли таке було?!
…Від 2018го, мабуть, як і кожен українець, хочу небагато: щоб уся моя родина зібралася за сімейним столом на Святвечір та Новий рік, та була здорова, щоб наша українська родина збільшувалася, процвітала і поміж важкою працею та сірими буднями, знаходила час для пісні. Нехай Вифлеємська зірка зігріє своїм теплом і стареньку самотню матір, і військовослужбовця в бліндажі, й дитину-сироту в інтернаті – усіх та принесе радість, запалить іскру любові до ближнього та віру в добро та приємні несподіванки, які так часто трапляються напередодні Нового року і Різдва Христового. Нехай Ваші мрії здійсняться, а найпотаємніша з усіх для українців, щоб війна, яка триває на сході, закінчилася, батьки, дружини та діти, дочекалися своїх воїнів живими та здоровими додому. Миру всім! Веселого Нового року та Різдва Христового.
Марія ВОЗЬНА, вчитель, жителька с. Хлівчани:
– Для мене 2017й був добрим, багатим на сюрпризи, приніс багато приємних подій. Фактично, збулися найпотаємніші мрії та бажання. Зокрема, діти мріяли про власне житло, вони його одержали. Хотіли самовдосконалитися – вдосконалились. Кожен з них зробив вагомий крок вперед. Зумів подолали усі негаразди, які випали на життєвому шляху, і досягли того, про що мріяли. Хочеться, щоб вони отримали освіту і твердо стояли на ногах. Життя – є життя, і нерідко приносить різні казуси. А як вони матимуть тверде і міцне плече, то справляться з цими проблемами. Я це відчула на собі…
Що очікую від Нового року? Насамперед, миру, щоб наші хлопці не гинули на сході України і матері довіку не носили чорні хустини. Нехай прийдешній рік буде щедрим на добро. Нехай здоровими будуть рідні і близькі. Нехай запанують в домівках достаток, душевне тепло і злагода. Хочеться, щоб можновладці не думали тільки про себе, а пам’ятали про простих громадян, зокрема, про малозабезпечених, яким вкрай потрібна допомога, душевне тепло, а іноді просто добре слово… Нехай Господь Бог поблагословить всіх нас і нашу Україну!
Ольга ЛЕСЬКІВ, секретар Жужелянської сільської ради:
– Цей рік був значимим для моєї родини, бо приніс каскад позитивних подій та змін: моя донька закінчила Львівський національний університет ім. І. Франка, вийшла заміж, знайшла роботу за спеціальністю і нині працює в Ощадбанку м. Борислав. Як мама, щаслива, що донька знайшла свою половинку та щаслива у шлюбі, хоча й далеко від мене. Все було добре й на роботі, де працюю 11 років: зросла мінімальна заробітна плата і нам підвищили оклад. У родині теж все добре, головне всі живі й здорові.
Нехай 2018 рік буде кращим, ніж торік, щоб українці стали заможнішими та щасливішими, щоб в Україні була стабільність, і люди не розчаровувалися ні у політиках, ні у близьких людях, чули один одного і розуміли, а не воювали між собою. Нехай новий, 2018й рік, принесе довгоочікувані позитивні зміни, щоб в Україні були не тільки європейські ціни у крамницях та на комунальні послуги, але й зарплати. Хай завжди будуть з Вами вірні друзі, удача й успіх, а в домі – світло та радісно від любові і добрих новин. Здоров’я, добробуту, сімейного затишку вам і вашим рідним і нехай нарешті на українську землю прийдуть добрі зміни, мир і процвітання! Громадам району – стати фінансового спроможними та розвивати свої села та міста.
Оксана ШКЛЯНКА, головний спеціаліст Сокальської міської ради:
– Рік, що минає, був плідним, насиченим різноманітними подіями як в особистому житті, так і на роботі. Тому рік промайнув швидко. Дочка закінчувала школу і вступала у виш. Тож іноді емоції аж зашкалювали. Нині уже все позаду, вона студентка Тернопільського державного медичного університету, навчається на факультеті «Лікувальна справа» на державній формі навчання. Тож мрія доньки збулася.
Хочу, щоб у минулому році залишилися всі біди та розчарування, а новий рік – 2018й, приніс моїй родині та всім українцям позитивні зміни, хоча він для мене теж буде нелегким, адже син завершує бакалаврат. Нехай 2018 рік буде для усіх нас щасливим, багатим на здоров’я і щедрим на добро, стане роком чистих помислів і мудрих рішень, сміливих дій і добрих справ, принесе у кожну родину мир, злагоду, достаток і удачу, дарує натхнення на творчу працю, впевненість і задоволення від роботи, радість від кожного прожитого дня!
Ірина ЛЕСИК, жителька с. Горбків:
– Напевне, у більшості з нас побажання «під ялинку» єдине – щоб в Україні був мир. Сподіваюсь, що наш уряд зверне увагу на громадян і розпочне щось робити, щоб наблизити наше життя до європейських стандартів. 2017й мені запам’ятається надовго, бо вперше побувала за кордоном. Тепер розумію, що значить жити поєвропейськи, як виглядає європейське місто. Хочу, щоб і ми так жили і мали гідні зарплати та пенсії. Ще мрію вступити до вишу і отримати вищу освіту.
Сподіваюсь, що наша країна очиститься від бруду та сміття. А для цього давайте разом змінюватися, підніматись на ноги, будувати цивілізовану, незалежну державу. Давайте вчитися правильно любити, поважати, цінувати вже те, що у нас є. Нехай новий рік принесе усім радість, любов, здоров’я, злагоду в родини та процвітання. Хочу, щоб моя рідна Сокальщина стала мальовничим куточком, куди охоче приїжджатимуть туристи з усього світу.
Галина ОПУЛЬСЬКА, жителька с. Старгород:
– Я ніколи не жалілася на життя, бо ще змалку звикла надіятись лише на саму себе. Вважаю, що кожен з нас є коваль свого життя. Для мене 2017й не став особливим, бо минув у сірих буднях та праці, бо якщо хочеш щось мати – мусиш працювати. Ми з чоловіком – пенсіонери: я – медик, чоловік – вчитель. Сподівалися, що нам піднімуть пенсію, але не так сталося, як гадалось. Мусимо самі думати як вижити, бо все дорожчає. Нам ніколи не було легко у житті, ні за молоду, ні зараз. Та з Божою допомогою жили не гірше інших. Живемо в селі, тримаємо корову, свиней, курей, обробляємо город, щоб мати свої овочі та картоплю. Земля працьовитих любить і віддячує за належне ставлення до неї щедрим врожаєм у коморі. Ми з цього і живемо.
На порозі 2018го, хочу побажати усім відчувати себе європейцями, отримувати гідну зарплату та пенсію, щоб наші діти та внуки жили і працювали на рідній землі, вільно говорили рідною мовою, шанували традиції своїх дідів та прадідів. Нехай Новий рік, символом якого є жовта Собака, принесе українським родинам радість зустрічі з дорогими людьми та мудрість. Зцілить стомлену клопотами душу й поверне сили, розтрачені на вітрах життя. Бажаю вам віри, що не дає зламатися, і надії, що допомагає долати перешкоди. Бажаю родинного тепла, й дитячого сміху в оселі. А найголовніше – миру на нашій, Богом даній землі.
Ярослава ХМАРА, жителька м. Сокаль:
– Рік, що минає, для мене був дещо важчим, ніж попередній. Мені бракувало стабільності, впевненості у завтрашньому дні. Здається, що Україна десь застрягла посеред річки реформ, і ні туди, ні сюди. Від цього сумно і відчуваєш лише розчарування. Адже чим стаєш старшим, тим – мудрішим і не віриш жодним обіцянкам, які так щедро розкидають політики. Виходить, що Революція Гідності, смерть Героїв Небесної Сотні була марною… Наприкінці старого року є традиція згадувати хороше і забувати про погане. Однак щось особливо в моєму житті в 2017й не сталося. Рік був насичений напруженою працею. Цьогоріч минуло 30 років як я працюю в Сокальській друкарні, за що мене нагородили орденом «За сумлінну працю»… У Новому році не очікую великих змін. Сподівалася, що в Росії щось зміниться, прийдуть нові політики, які будуть доброзичливі до України, і на сході завершиться воєнний конфлікт. Скільки ж можна проливати крові? Хочеться, щоб ми стали жити краще і заможніше. То ж по при все нехай новий рік принесе українцям нові можливості, нові зустрічі й нові перемоги. Хочу жителям Сокальщини побажати мужності брати відповідальність на себе за те, що відбувається навколо.
Богдан СОРОКА, Перв’ятицький сільський голова:
– 2017й запам’ятається мені важкою працею. Було багато роботи як удома, так і на роботі. За цей рік сільській громаді вдалося заасфальтувати 1000 кв. метрів дороги біля церкви в с. Спасів, замінити вікна у дитячому садочку та в Народному домі, за кошти обласного бюджету встановили на цвинтарі у с. Перв’ятичі пам’ятник загиблим воїнам УПА. Одразу все так не пригадаєш. Це звичні будні та робота сільського голови… В особистому житті було більше позитивного: старший внук пішов у десятий клас, одна внучка – в перший клас, а інша – в садочок. Онуки – це моя радість і потіха. Тож радів за їхні перемоги та сумував разом з ними, коли щось було у них не так. На щастя, радісних подій все ж таки було більше, головне всі живі та здорові… Заглядаючи у прийдешній рік, я б хотів, щоб закінчилася війна на сході України і батьки, і діти тих, хто там нині перебуває на передовій, спали спокійно. Громаді зичу фінансового благополуччя, щоб вона була багата і могла реалізувати не один мікропроект у життя, якi покращaть вигляд соціальних закладів на селі, дозволять відремонтувати дороги… А усім українцям бажаю визначеності, якої не вистачає у нашому суспільстві останніми роками. Найголовніше – виходу з тієї кризи, яка триває вже останніх кілька років, і досягнення того добробуту, про який мріє більшість з нас. Бажаю, щоб наступного року в кожному домі була правда, справедливість і довіра, щоб настав мир на нашій землі, щоб усім жилося краще, ніж торік, щоб більше народжувалося діточок. Божого благословення, міцного здоров’я, добробуту, а також мудрої та людяної влади.
Сергій ВАСЬКО,•вчитель фізкультури, тренер, житель Сокаля:
– Радість у цьому році мені принесли як мої дочки, так і мої вихованки – дівчатафутболістки. Перші подарували мені внуків, одного у жовтні, іншого – у листопаді. Я щасливий дідусь, радію, що мої внучата ростуть здоровими. Другі вдало дебютували на Всеукраїнських змаганнях. Цьому передувала важка наполеглива праця юних спортсменок. Радію, що вони повірили у себе й успішно виступили у змаганнях. Ось такі подарунки приніс мені 2017й. У житті держави та району щось вагомого пригадати не можу. Все було якесь буденне та малозначиме…
Бажаю усім, щоб новий рік приніс тільки радість та щастя, любов та порозуміння у кожен дім, щоб мешканці Сокальщини дотримувалися християнських цінностей та подолали чотирьох найбільших наших ворогів – дурість, страх, байдужість і лінь – та, нарешті, почали будувати гідну країну. Адже країна – це ми. Тож маємо починати з самих себе, наприклад, з елементарного з дотримання правил дорожнього руху. Вірю в те, що 2018 рік стане переломним для країни, і, нарешті, на нашій території запанує мир, не будуть більше гинути в АТО справжні патріоти, а чиновники опам’ятаються та почнуть працювати на благо громади, а не своєї кишені, й не закопуватимуть бездарно гроші у землю.
Керівникам держави зичу мудрості, бути правдивими, дбати про свій народ, а не займатися його винищенням: гляньте, що не рік українців стає все менше.
Володимир СИЧИК, начальник дільниці ТзОВ «ВЕМО», житель м. Сокаль:
– Я весь рік був зайнятий роботою, налагоджував виробництво, думав як створити нові робочі місця. Тож 2017й для мене пролетів швидко. В особистому житті теж була значима подія: внучка пішла до школи в 1 клас. Мрію, щоб нарешті у 2018му збулася моя заповітна мрія: знайшлися інвестори і у приміщеннях колишнього хімзаводу запрацювало виробництво, тоді б жителі Сокаля та навколишніх сіл мали роботу. А то сьогодні працездатне населення міста у пошуках роботи виїхало у світи. Майже у кожній родині на заробітках як не батько, то мати або син. Нам потрібні мудрі керманичі, які дбатимуть про державу та свій народ. Коли ж ми зрозуміємо, що самі маємо будувати свою державу, що ніхто – ні східний сусід, ні сусід зі Заходу, і навіть з Євросоюзу, за нас цього не зробить. Хай збудеться все задумане, а Новий рік стане роком добробуту та реальних змін на краще. Хай прийдешній рік принесе усім нам миру. Миру нашій країні, кожній родині, миру кожній хаті! Без цього інші побажання не матимуть сенсу. Зичу усім міцного здоров’я, безмежного особистого щастя, родинного затишку, незламного духовного гарту, життєвих гараздів та статків, бадьорого настрою.
Наталія КОКОТЕНЬ, підприємець, м. Сокаль:
– Для нашої родини назагал рік був роком надій, які справджувалися: син закінчив виш у Польщі і знайшов роботу. Знайшла роботу й донька, а середущий написав дипломну роботу, бо закінчує виш у Луцьку. Однак кінець року приніс нам випробування і заставив хвилюватись за наймолодшого сина, який захворів. Зараз йому вже краще, однак він ще у лікарні… Сподіваємось, що на свята наша велика і дружна родина збереться за святковим столом… Тому в 2018 році бажаю всім, насамперед, здоров’я, щоб були здорові ваші рідні. Повірте, саме це – найголовіше у житті, бо здоров’я не купиш за гроші. І звичайно миру, процвітання, добробуту, любові та злагоди у родинах. Нехай збудуться мрії, нехай відбудуться незвичні, неодмінно радісні події. Веселих свят!
Євген ІВАНЧИНА, пенсіонер, житель м. Сокаль.
– Для мене 2017й рік розчарувань, бо по при все у душі ще жевріла надія, що з приходом нової влади з’явилися сподівання на те, що наше життя зміниться на краще. На жаль, це були порожні обіцянки, а обнадійливі слова стали просто брехнею. Прикро усвідомлювати, що нас дурять: Президент, уряд, народні обранці, службовці на всіх рівнях… Політики багато обіцяють, а нічого не виконують. Через що ми у них розчаровуємося все більше і більше. У державі процвітає корупція та хабарництво. Щодень спливає якийсь корупційний скандал у вищих ешелонах влади, та чомусь розслідування не доводять до кінця. Олігархи багатіють і примножують свої статки. За політичними «баталіями» їм ніколи подумати про державу, замислиться як живеться простим громадянам. А як вижити простому громадянину? Я – пенсіонер, у мене двоє студентів 17 і 20 років. До того ж вартість комунальних послуг все зростає… Моєї пенсії недостатньо, щоб все потягнути. У такій ситуації тисячі родин. Вже стало звичним для усіх зведення з фронту про загибель чи поранення бійців в зоні АТО. Хіба це нормально? Скільки ще гинутимуть там наші сини та батьки?
Я хотів би, щоб у наступному році в Україні запанувала правда: війну назвали війною, корупцію – корупцію, олігархів і політиків – злодіями і брехунами, щоб український народ нарешті здобув перемогу. І щоб ще наше покоління застало ці зміни та ще пожило у незалежній європейській державі, якою, вірю, стане Україна. Для цього нам потрібна розумна, українська влада.
Олег БОРИС, головний державний інспектор Сокальського РСГУ ДСНС України у Львівській області:
– Цей рік був для мене успішним. Збулася моя мрія – отримав підвищення по службі, нову посаду та звання. Тож мрії збуваються, потрібно мріяти і йти до їх здійснення. Були й інші позитивні моменти, найбільш яскравим є відпочинок у Карпатах. Особливо сподобалася ця подорож моєму чотирирічному синові та дворічній донечці. Вони вперше скупалися у гірській річці. Їм було цікаво і весело. Вони були щасливі. Відповідно і мені було радісно на душі. Вважаю, що найбільша цінність для кожного – це сім’я, коли тебе люблять і чекають.
Хотілось, щоб 2018й був ще кращим, головне, щоб були всі здорові, щасливі, частіше посміхалися, щоб Ви зробили все те, про що так давно мріяли, щоб держава поважала своїх громадян і гідно оцінювала нашу роботу. Щоб ми мали фінансову можливість поїхати з дітьми влітку на море чи в гори, а потім приготувати щедрий подарунок на святого Миколая. Громаді побажав би терпіння, щоб на Сокальщині нарешті зробили дороги, щоб можна було швидко дістатися в кожен віддалений пункт району. А ще інвесторів, які б допомогли підняти економіку, створили б нові робочі місця. Хочеться, щоб більше уваги місцева влада приділяла соціальній сфері, будувала дитячі майданчики, дитячі кафе, комфортні зони відпочинку біля річки, щоб батьки у вихідні мали куди піти з дітьми. Побажав би, щоб кожен у новому році відчув турботу з боку колег, тепло друзів та близьких. Щастя Вам, міцного здоров’я, здійснення найзаповітніших бажань. З Новим Роком!
Записала Любов ПУЗИЧ.
