Сакральні пам’ятки – це духовно освячені храми. Багато дерев’яних церков є унікальним скарбом української нації. Попри різні лихоліття у Цеблові вціліла дерев’яна церква св. Безсрібників Косми і Дам’яна. Хто з гостей побував в ній, милувався її внутрішніми розписами.
Керуючись законом про охорону культурної спадщини, Державна служба України з питань національної культурної спадщини, на основі поданої паспортної документації, церкву у с. Цеблів внесла в Державний реєстр за категорією національного значення. Статус вищого значення узаконив Кабінет Міністрів України своєю Постановою №929 від 10 жовтня 2012 р. Відтак виникла необхідність відреставрувати церкву, яка отримала статус і стала перлиною архітектури.
Ремонтно-реставраційні роботи виконувало комплексне підприємство «Центркомплекс» (Львів), яке перемогло у тендері. На реставрацію церкви Львівська обласна рада виділила 200 тисяч гривень, ще 63 тис. грн. – Сокальська районна рада.
Протягом 20172018 років «Центркомплекс» з власних матеріалів та громади села перекрило та зробило обшивку першого купола (їх три). Але ще задовго до настання осінніх холодів, підприємство призупинило роботи, навіть не закінчивши купол та не вставивши вікна. Взимку парафіянам доводилося мерзнути у церкві, бо вітер задував сніг у середину приміщення. Через холод у церкві, парафіяни молилися у ній лише в свята та в неділю.
В середині жовтня 2018 р. в Цеблів приїхала з перевіркою комісія з департаменту архітектури та містобудування Львівської ОДА, яка виявила багато незавершених в ході реєстрації робіт, в тому числі й відсутність вікон. Представники з архітектури та містобудування Львівської ОДА запевнили громаду, що реставрацію першого купола буде завершено, недоліки усунено, а після реставрації купол прийме належний вид. Хотілося б у це вірити, бо КП «Центркомплекс» стверджує, що кошти, а це 263 тис. гривень, які виділили на реставрацію церкви, закінчилися, і не мають фінансів на завершення реставрації купола.
Тож де правда?! Схоже, що це чергові порожні обіцянки можновладців, які на словах закликають відроджувати село, де «душа українського народу», а на ділі лише руйнують, бо їм байдуже, що жителі маленького села Цеблів не матимуть церкви.
Ніхто з них не замислився, що це духовна святиня національного значення, яку залишили нам наші предки. І тому пильнуймо і дбаймо про нашу унікальну пам’ятку, наш сакральний скарб, щоб не втратити її, а відреставрувати.
Віктор ВЕРГУН, с. Цеблів.
