Головна Листи НАШИМ ВУЛИЦЯМ – УКРАЇНСЬКІ НАЗВИ

НАШИМ ВУЛИЦЯМ – УКРАЇНСЬКІ НАЗВИ

У деяких сусідніх країнах, зокрема, в Польщі, Литві, Естонії, спостерігається тен­денція перейменовувати “проросій­ські” назви вулиць у містах. Часто їм дають імена українських Героїв. У Празі перей­менували вулицю, де розташоване посольство РФ, на Українських Героїв. А міст на цій вулиці назвали на честь Героя України Віталія Скакуна, який 24 лютого ціною свого життя підірвав міст у Генічеську, щоб стримати наступ росій­ських окупантів.

Протягом останніх тижнів в українських містах і селах триває «пушкінопад», коли громади демонтовують погруддя росій­ському поетові Пушкіну. Постаменти ски­нули спершу на Закарпатті, зокрема в Мукачеві й Ужгороді, а потім у Тернополі, на Львівщині, є такі наміри і в житомир­ської громади.

Дерусифікацію в Ужгороді, Львові, Івано-Франківську, Тернополі мають на­мір продовжити. Тут ініціюють перей­ме­нування вулиць, названих іменами ро­сій­ських діячів. Львів’яни вже підготу­вали список із понад 30 таких вулиць і навіть дискутували на цю тему. Є різні думки і пропозиції.

Біля Сокальської лікарні є вулиця Пу­ш­кіна, поза всяким сумнівом, геніального російського шовініста. А чи є десь у росії вулиця Шевченка, не менш геніального українського поета? Дуже сумніваюся. Нам треба нарешті послати свій комп­лекс меншовартості вслід за расєйським кораблем.

Вулицю Гоголя, що над Бугом, варто було б перейменувати на вулицю князя Костянтина Острозького. На відміну від Гоголя, що дорвався до московського ко­рита, український патріот був у Сокалі у 1519 році і брав участь у битві. Ще раніше, у 1514-ому, цей видатний пол­ководець, уродженець Волині, розгромив московське військо поблизу білоруського міста Орша. Це XVI століття.

Повертаючись у наш неспокійний час, варто було б перейменувати вулицю Пу­ш­кіна на вулицю одного із загиблих за Бать­ківщину новітнього героя з нашої Сокальської громади.

Звичайно, є чимало наших видатних зем­ляків. Хоча б взяти Ігоря-Ореста Богачевського, ім’я котрого носить Мала академія наук. А ще Осип Демчук, Петро Базилевич, Олег Романів, Роман Сель­ський, Нестор-Всеволод Ріпецький… І цей список можна продовжувати.

Ще маю таке зауваження. Є в Сокалі вулиця святих Петра і Павла. А ось, на мою думку, тут пропущено слово “апос­толів”. Чи не так?

І якщо перемейновуємо вулиці, то пи­шімо ім’я та прізвище видатної людини, так буде правильно. Бо є в Сокалі вулиці Мулявка. Хто такий? В історико-краєз­навчому нарисі “Сокаль і Прибужжя” (1377-2000) Івана Вашківа читаємо: “…Уже в січні 1940 року появляється Сокальський райком КП(б)У. Його пер­шим секретарем стає голова тимча­сового повітового управління Олексій Мулявко. Комуністична пропаганда від­разу починає активно ширити у містах і селах міфи про етнічну й культурну спіль­ність народів, яких об’єднав «стар­ший російський брат», намагається переконати населення Сокальщини, що воно потрапило під сонце найде­мократичнішої у світі сталінської кон­ституції…” То хіба не варто і її пе­рей­менувати?

Візьмімо й вулицю Чайковського. Це російського композитора, диригента Пет­ра Чайковського? Чи Богдана Чай­ков­ського – адвоката, громадського діяча і зас­новника краєзнавчого музею у на­шому місті? А може письменника Андрія Чай­ковського? Хто нині може правильно відповісти на це запитання?

Треба прискіпливо все це робити, на­певно, створивши при міській раді відпо­відну комісію.

Богдан ПЕТРОЩУК,

м. Сокаль.

А ТИМ ЧАСОМ

В рамках всеукраїнської декому­ніза­ції, Сокальська міська рада приймає про­позицій щодо перейменування окре­мих вулиць у громаді. Просять її мешканців про­понувати нові назви вулиць у: м. Сокаль – Гагаріна, Горького, Ко­шово­го, Макаренка, Пушкіна, Чайковсь­кого, Толстого; смт. Жвирка – 1-го Травня, Лермонтова; с. Лучиці – 1-го Травня; с. Суховоля – Першотравнева.