БЕЗ МИНУЛОГО НЕМАЄ МАЙБУТНЬОГО
28 квітня у криївці в Шмитківському лісі, що поблизу села Гута, вшанували пам’ять українських героїв, котрі загинули за незалежність України у 1946-ому. Криївку УПА відкрили та освятили ще у 2007 році.
Панахиду відправив о. Володимир Жарський. Звернулися до присутніх староста сіл Савчин і Гута Василь Панченко, Сокальський міський голова Сергій Касян, директор Савчинської школи Володимир Чуб, депутат міської ради Олег Кожушко.
У 1946 році у лісі розташовувався рій «Діброви» і рій «Мороза» (який знаходився на самій окраїні, і, мабуть, через це уцілів). В рою «Діброви» були бійці в радянській уніформі, які перейшли з червоної армії на бік УПА.
Тринадцять повстанців «Діброви», які знаходились у криївці, мали завдання підірвати міст на Західному Бузі, який окупували поляки і вивозили по нім людей на заслання. Проте польські відділи дізнались про це і провели масову облаву в Шмітківському лісі, напали на криївку роя «Діброви». Їхній сміливості і відвазі в боях не було рівних.
За розповідями очевидців, коли хоронили повстанців, то їх привезли під церкву у с. Варяж. У вояків були прострелені голови, бо пускали собі кулі, щоб не дістатися живими ворогові, в деяких – груди. Тодішній священник о.Степан Гук попросив командира польського батальйону дозволу похоронити. На що почув «Хороніть, як належиться, бо вони герої». Поховали юнаків на цвинтарі без домовини, встелили сосну і накривши полотном. У с. Варяж вічним сном спочивають «Діброва» з Житомира, Володимир Похолюк («Вишня»), Степан Гриб («Сойка»), Петро Кісик («Сергій»), Василь Лібіжинський («Гай»), Мирон Бриль («Скала»), «Дуб», «Зелений», «Петрусь», «Сивий» (кажуть, ці останні юнаки родом із сходу України), а Василь Лагодюк («Жук») виявився живим.
Уже традиційно біля пам’ятного хреста 28 квітня проходить патріотичний захід. Староста Василь Панченко розпочав його зі вшанування пам’яті героїв хвилиною мовчання. Він зазначив, що на цьому місці щороку збираються жителі села, щоб пом’янути героїв. Особливо, це повчально нині, коли московський окупант веде війну проти нашої держави, і ЗСУ дають йому гідну відсіч. У кривавих боях народжуються нові герої, люди, які сьогодні творять історію своїми вчинками, віддаючи своє життя за вільну, єдину, незалежну Україну.
Біля пам’ятного хреста співали патріотичні пісні та читали вірші місцеві учасники художньої самодіяльності та школярі.
Сокальський міський голова Сергій Касян: «Хто не шанує своєї історії, то ця нація не має майбутнього. А без традиції немає нації. Чому загинули ті хлопці? Вони прийшли, щоб не нападати на московію, брянщину чи бєлгородщину, а прийшли сюди захистити свої сім’ї, рідні села від російського загарбника. І вони боролися за це. Історія повторюється. Пройшло 76 років. І ми відчули, що таке російський «старший брат», котрий нахабно напав на нашу державу, вбиває, розстрілює, ґвалтує. На жаль, знаходяться колаборанти, зрадники: один завів в місто Ізюм, інший – в підвали «Азовсталі», а там гинуть наші хлопці. Так само і в сорок шостому році знайшовся зрадник з Красносілля, через якого ті хлопці загинули. Але Небесна кара його покарала. Так само буде нині і з ними. Днями 63 батальйон ТО відправився на схід, там є наші депутати і аграрії, і вчителі. І я впевнений, що вони з честю відстоять нашу незалежність. Чому? Тому що брали приклад з тих хлопців, пам’ять про яких завжди житиме в наших серцях».
Директор школи Володимир Чуб нагадав, що «хто не пам`ятає минулого, той не вартий свого майбутнього». Адже пам’ятати про ті події – це наш обов’язок, особливо перед тими, хто жертвував життям заради нашого майбутнього, і робить це сьогодні, захищаючи Україну від агресора. Наша боротьба має завершитися перемогою. Дякуємо героям всіх поколінь, які віддали своє життя за свободу і гідність української нації».
Депутат Сокальської міської ради Олег Кожушко: «На жаль, прийшла черга наших дітей захищати Україну. Ми і тут повинні бути готовими до спротиву, адже знаємо наміри ворога. А війська тероборони уже захищають нашу державу. Складна ситуація на Луганщині, Донеччині… Ворог нищить інфрастуктуру та вбиває мирних мешканців. На сесії міської ради розглядали питання про розміщення підприємств, які евакуювали зі сходу. У 2008 році був у Сприні – центрі партизанської слави у Старосамбірському районі, де створений музей. Там відбувалася Українська Головна Визвольна Рада у 1943 році, де сформували наш другий уряд. На горі Діл є могила, в якій похований ваш земляк сотник Василь Піхоцький-«Бурлака». У планах видання книги про наших Героїв, де треба згадати всіх поіменно, котрі загинули як на Сокальщині, так і за її межами… Ми всі повинні бути готові до захисту нашої Батьківщини – України, кожен на своєму місці: хто зі зброєю в руках, хто допомагатиме продовольством, хто духовним словом і т. д.»
Ми не маємо права забути наше минуле і не маємо права здаватися зараз. На закінчення усі разом заспівали «Йшли селом партизани» та Славень.
Василь СОРОЧУК.
Фото автора.
