«Здоров’я – це життя. І більшого щастя немає, коли дитинка здорова і щось весело лепече, а материнське обличчя світиться від радості», – так стверджує лікарпедіатр Тетяна Пасько, яка майже тридцять років лікує маленьких пацієнтів, з них 18 літ очолює педіатричне відділення Сокальської ЦРЛ.
Каже, що через те й, мабуть, обрала цю медичну спеціалізацію. Пані Тетяна вважає, що лікар мусить чітко розуміти для чого він тут, що має робити, як допомогти маленьким пацієнтам перемогти хворобу, дати шанс на одужання. А педіатр особливо має бути терпеливим та витривалим, любити дітей, бути тактовним у спілкуванні з мамами. Окрім цього, вміти знайти підхід не тільки до малюка, але й викликати довіру у батьків чи рідних, з якими поступила дитина. Дітки або ж немовлята одразу самі не скажуть і не покажуть, що і де їх болить, до того ж відчувають страх до «білих халатів» і не завжди можуть розповісти, що їх турбує. В процесі лікування особистий контакт лікаря і хворого вкрай необхідний, а коли твоїм пацієнтом є ще й дитина, то увага ця повинна бути особливою, адже для неї ти маєш бути не лише професіоналом, а справжнім другом.
На вулиці – літо, а у педіатричному відділенні, яке розраховане на 30 ліжок, пацієнтів на стаціонарному лікуванні не бракує. Тетяна Пасько констатує, що зараз багато дітей є із захворюваннями верхніх дихальних шляхів, алергією.
Переступивши поріг педіатричного відділення Сокальської ЦРЛ, наче потрапляєш у світ казки. На стінах у коридорах, в їдальні та палатах оживають улюблені казкові герої малечі, які дозволяють легше пережити стрес і допомагають здолати хворобу. Діткам та їх матусям тут комфортно та затишно. Є облаштовані палати з ліжками для дітей та дорослих, до їх послуг пеленальні столики, є де підігріти їжу, тепла вода… Крім того, тут прауює фізкабінет, палата інтенсивної терапії для надання допомоги важкохворим дітям та ізолятор.
Медсестра фізкабінету Леся Богун розповіла, що в останні роки широко використовуються небулайзерна терапія, яка простіша і доступніша для дітей. Це підтвердила й завідувач відділення Тетяна Пасько, та наголосила, що сучасне обладнання дозволяє ефективніше лікувати хворих. Дитяче відділення, в порівнянні з іншими, більше забезпечене медикаментами та деззасобами.
«У 2016ому, завдяки допомозі народного депутата України Олега Мусія, який посприяв у виділенні коштів з державного бюджету, проведено капітальний ремонт з перепланування трьох палат, частково ремонт санвузла. Вже цього року дитяче відділення Сокальської ЦРЛ стало переможцем в обласному конкурсі мікропроектів. Завдяки спільному фінансуванню з обласного, районного бюджетів та зібраним колективом і спонсорами коштами, закінчуємо капітальний ремонт ще однієї палати. На ремонтні роботи за 2016-2017 рр. витрачено з різних джерел понад двісті тисяч гривень. Велике спасибі нашим спонсорам, благодійникам, які долучилися до ремонту дитячого відділення для створення комфортабельних умов для перебування маленьких пацієнтів та їх батьків.
Особливо дякуємо Роману Шевчуку, Майї Ілечко, Наталії Паньків, а також усім батькам наших пацієнтів», – каже завідувач відділенням Тетяна Пасько.
Тепер ці палати викликають захоплення у мам, які тут перебувають з дітьми. А кожного року в педіатричному відділенні проходить лікування понад тисячу маленьких пацієнтів – це діти від народження до 18 років. Тут також виходжують дітей, чиї батьки позбавлені батьківських прав, та ті, від яких відмовилися батьки.
Дитяче відділення тричі проходило атестацію на статус «Лікарня, доброзичлива до дитини». Його також мають пологовий будинок, дитяча та жіноча консультації.
У дитячому відділенні своя специфіка роботи. Тут працюють з маленькими пацієнтами та їхніми батьками. В колективі – двадцять працівників, більшість з них тут працюють понад двадцять років. Приходить і молодь.
– У нас дружний колектив, – розповідає медсестра Марія Марущак, – який любить дітей. Бо щоб працювати у відділенні, де є особливі пацієнти – маленькі допитливі хлопчики та дівчатка, потрібні терпіння, вміння, знаходити спільну мову з дітьми. Приклад у цьому подають лікаріпедіатри Тетяна Пасько та Галина Чугаєвська.
Пані Марія розповіла, що за дванадцять років, скільки вона тут працює, бачила різних пацієнтів, не раз діти до них поступали у вкрай важкому стані. Бувало, що їх навіть доводилось реанімувати. А потім за декілька днів бачиш, як це дитя вже веселе і жваво ходить по коридорі. І радієш, бо важко бачити важкохворих. Наша мета допомогти маленьким пацієнтам перемогти хворобу.
Сумлінно та уважно доглядають за хворими вісім медсестер. Добрими наставниками для них є старша медсестра Мирослава Корницька та медсестра Марія Крупчак.
За дотриманням санітарно-епідеміологічного порядку у відділенні та доглядом за хворими дбають молодші медсестри. Завдяки їм у приміщенні чистота та затишок. Сестрагосподиня Марія Лобода, яка працює на цій посаді з 1974 року, каже, що порівняно з попередніми роками, тут значно покращилися умови.
Це відзначають і мами, які доглядають за хворими дітьми. Зокрема, бабуся двомісячного Артема – Марія Багрій, яка прийшла провідати внука, говорить, що попередньо вони лікувалися у Червоноградській міській лікарні. Їм порекомендували Тетяну Іванівну Пасько і вони звернулися сюди. Вона добра і уважна, має підхід до дітей. Тут значно кращі умови перебування пацієнтів, медпрацівники уважні та добре ставляться до маленьких пацієнтів. У сусідній палаті лежала Оксана Зінько з Лучиць з трьома дітьми: у старшої була пневмонія, молодших – бронхіт. «Тут я вперше. Приємно здивована, що у відділенні так чисто та затишно. Умови для дітей дуже хороші, їм тут зручно, є де підігріти їжу та маємо гарячу воду», – каже п. Оксана. Схожі відгуки чула й від інших мам, які лікували і лікують дітей у дитячому відділенні. Вони стверджують, що тут справді доброзичливо ставляться до дітей та мам. Медичний персонал вкладає у свою роботу душу і серце. Адже діти – це наше майбутнє, і заради їх усмішки, радісного сміху варто жити на світі!
Користуючись нагодою, завідувач педіатричним відділенням Тетяна Пасько привітала всіх медиків з професійним святом, адже День медичного працівника – //Це, справді свято всенародне.// На честь людей, в чиїх руках // Священне діло, благородне… // І дай нам, Боже, всім надовго, // Здорового, безхмарного життя. // Ми людям віддаєм для цього // Свої знання і сили й почуття.
…Хотілося б, щоб більше було в медицині таких лікарів від Бога, для яких клятва Гіппократа – це не лише папірець із затертими фразами, які вже давно вийшли з моди, а сенс життя.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.
ДОПОМАГАЮТЬ ДІТКАМ ПЕРЕМАГАТИ ХВОРОБУ
