Уявіть, що вам запропонували прибрати “зайве” у такому переліку: малозабезпечені; люди з інвалідністю; багатодітні родини; люди, що опинилися у складних життєвих обставинах; місцевий бізнес; безробітні; пенсіонери; діти-сироти.
Передбачити відповідь більшості респондентів можна з вірогідністю у 90% і на це є низка причин.
Побутує думка, що негативні наслідки карантинних обмежень гостро відчули лише малозабезпечені, безробітні та інші соціально незахищені категорії громадян. На перший погляд ця “аксіома” дійсно не потребує доведення, адже такі люди не мають достатнього матеріальних ресурсів, належного (а іноді й постійного) житла, доступу до якісного харчування та медичного догляду тощо. Але давайте розберемося. В українському суспільстві слова “бізнес”, “підприємець”, “власник фірми” часто асоціюють із заможними та успішними людьми (чи навіть з олігархами), які живуть “десь” на розкішних віллах і навіть не уявляють про існування більшості проблем, таких болючих для звичайних людей.
Однак, якщо подумати: ваш сусід Іван, який вирощує і продає зелень та овочі на ринку у сусідньому місті – це підприємець, а пенсіонерка Наталя Петрівна та її онука, які продають вишиті та в’язані речі, намиста та прикраси ручної роботи через соціальні мережі – вдало перетворили сімейну традицію на додатковий дохід і відкрили власний бізнес.
І таких прикладів дуже багато: у маленьких громадах бізнес – це не абстрактні знеособлені люди, а ваші реальні знайомі, друзі, сусіди чи навіть родичі.
Тоді чого перейматися? – запитаєте ви, – адже ці люди мають додатковий “запас міцності” у порівнянні з пересічними жителями громади, а тому не мають необхідності у сторонній допомозі (і навіть зобов’язані надавати її іншим!).
Непомітна на початкових етапах карантину зміна соціально-економічних процесів, зумовлена пандемією коронавірусу, через кілька місяців призвела до серйозної проблеми на рівні місцевих виробників та підприємців, адже тепер мова йшла не про паузу, а про зупинку чи навіть закриття справи.
Значне зменшення купівельної спроможності та кількості клієнтів через закриття громадських закладів та майданчиків торгівлі, суттєві обмеження транспортного сполучення між населеними пунктами, неможливість поставок розхідних матеріалів з-за кордону… Всі ці фактори у наростаючому підсумку не просто залишили багатьох підприємців без основного джерела доходів, а й стали причинами появи непосильних збитків та боргових зобов’язань.
У такій ситуації страждає сама громада. Люди, не маючи змоги придбати необхідні їм товари чи послуги, змушені або обходится без них, або шукати можливості дістатися до більших населених пунктів де є супермаркети й налагоджені механізми надання послуг в умовах карантину (а це нові зайві витрати). Підприємці втрачають клієнтів та прибуток, несуть збитки через зіпсований товар чи оплату оренди, не сплачують податків до бюджетів, а це в свою чергу впливає не лише на розвиток самої громади, а й на макроекономічні показники. Це замкнуте коло суттєво підсилювало вже наявні негативні наслідки карантинних обмежень на економіку України.
Громадські радники з самого початку пандемії активно досліджували основні проблеми людей, викликані карантинними заходами, а також стали ініціаторами пошуку можливостей для їх ефективного та оперативного вирішення на рівні своїх громад. Ситуацію ускладнювало те, що на момент початку епідемії не було практично жодних аналітичних прогнозів з ідентифікованими ризиками і проблемами, що матимуть вплив на місцевий бізнес та його клієнтів.
Запит мешканців громад, соціально-орієнтована специфіка роботи і роль громадських радників зумовили те, що місцевий бізнес не входив до переліку їх основних цільових аудиторій. Водночас, спільнота громадських радників не мала права залишати цю проблему поза фокусом своєї діяльності та розпочала проактивні дії на місцях.
На початкових етапах відсутність загальної стратегії та чіткого плану дій з механізмами комунікації та налагодження взаємодії з цією цільовою аудиторією часто змушувала громадських радників приймати ситуативні, а іноді навіть інтуїтивні рішення.
З липня цей напрям вдалося суттєво посилити завдяки активній діяльності у рамках реалізації грантового проекту “Підтримка малих громад в умовах COVID-19”.
Зокрема, громадські радники провели інформаційні кампанії щодо допомоги місцевим виробникам, створили ініціативні групи з активних мешканців громад, налагодили комунікацію з підприємцями та посередниками, які готові були взяти на себе частину витрат з доставки товарів, долучилися до побудови нових логістичних маршрутів з урахуванням можливостей та потреб сусідніх громад, організували низку вебінарів, онлайн-консультацій та тренінгів для підприємців тощо.
Яскравим прикладом є створення у багатьох громадах онлайн майданчиків для торгівлі (онлайн-ринків), де місцеві продавці пропонують товари власного виробництва, а покупці мають можливість обрати необхідні товари, обговорити доставку та залишити відгук про придбаний товар.
Як зазначає Оксана Мелікова, громадська радниця з Черкас “На зустрічах із постачальниками стосовно функціонування онлай-ринків ми знайшли найбільш ефективні та зручні механізми спільної роботи. Наприклад, сформували логістичні маршрути із можливістю спільної доставки продукції з передмістя Черкас, запустили систему збору замовлень від клієнтів; передбачили можливість різних форм розрахунків. Таким чином, нині постачальники мають готовий робочий план дій на випадок подібної кризової ситуації, який допоможе мінімізувати її негативний вплив на виробників, а також забезпечить необхідною продукцією черкащан”.
Поступово ці онлайн майданчики перетворюються з виключно комерційних на комунікаційні та ресурсні, адже дозволяють швидко вирішити і низку інших питань: “Люди дуже активно спілкуються, діляться своїми проблемами і намагаються їх разом вирішити, тому ця група більше нагадує дружнє коло громади, ніж просто онлайн ринок” – Тетяна Моісєєва-Шиленко, громадська радниця з Покровська Донецької області, яка створила онлайн-ринок для мешканців 2 громад.
Станом на середину вересня громадські радники-учасники проєкту долучилися до створення онлайн ринків для мешканців 7 громад: Сокаль та Соснівка (Львівська область), Новопокровська ОТГ (Дніпропетровська область), Макошине (Чернігівська область), Покровськ та Мирноград (Донецька область), Черкаси
Нагадаємо, що проєкт “Підтримка малих громад в умовах COVID-19” реалізується за підтримки Міжнародний фонд «Відродження» на рівні 35 громад у 17 областях України, а участь у його виконанні беруть 39 громадських радників та радниць, що мешкають у цих громадах.
Василина КІЩАК,
регіональний представник від Сокаля і Сокальського району.
