Багато років тому люди відкрили таку субтропічну культуру як інжир, якого ще називають фіга, смоківниця, винна ягода, так як з нього виходить приємне на смак вино. Плід не тільки чудовий на смак, але надзвичайно корисний.
Тож садівники хочуть його вирощувати, однак деякі помилково думають, що рослина росте в інших кліматичних умовах, а в нашому регіоні непридатна для вирощування. Але за певних умов інжир можна вирощувати і у нас. Він вважається однією з найдревніших рослин. Так, першою одежею для Адама і Єви було листя фіги.
Фігове дерево укривна культура. Висаджують інжир, як правило, в кінці березня або середині квітня, коли закінчуються холоди. Для висадки інжиру копають траншею шириною 0,7 м і висотою 0,3 м, що дозволить йому краще перенести зимівлю. В підготовлену для посадки траншею засипаємо грунт, який потрібно збагатити листковим перегноєм, компостом і перепрілим гноєм. Саджанці інжиру висаджуємо на відстані•2 м один від одного, на підвищених ділянках землі, де краще прогрівається повітря, так як у низовинах холодніше і рослина може вимерзнути. Так як інжир є субтропічним чагарником, він повинен рости на освітлених ділянках, також вимагає регулярного поливу, формування крони, щоб пожива йшла на плоди, а не на листя. Коренева система близька до поверхні ґрунту. За її допомогою смоківниця живиться киснем і поживними речовинами, тому потрібне розпушування ґрунту. Коли рослина починає плодоносити, з’являються суцвіття жіночого і чоловічого виду. З жіночого суцвіття, яке називається фіги, утворюються плоди, всередині яких є дрібне насіння. Вони вкриті шкіркою фіолетового кольору. Одним з найбільш популярних є фініковий інжир, який дозріває в кінці вересня, плоди дуже солодкі.
Коли починаються приморозки пізньої осені – 56 градусів за Цельсієм, пагони інжиру вкладаю в траншею, вкриваю 20 см шаром свіжої соломи, зверху притискаю перегноєм. Під час сильних морозів накидаю ще снігу. Дуже важливо доглядати за інжиром навесні, вчасно розкрити посадкову траншею. Зазвичай, це початок квітня. Шар соломи знімати поступово, бо ще можливі нічні заморозки. Фігове дерево дуже добре реагує на кореневу підгодівлю. Весною це азотисті добрива, а в другій половині літа для зав’язування плодів фосфатні. На завершенні вегетації інжир підживляємо калійними добривами, які сприяють кращому дозріванню плодів. Будьякі добрива потрібно вносити тільки після поливу, бо можна обпалити кореневу систему. Також інжир добре засвоює органічні добрива під час росту. Рослини майже не пошкоджуються шкідниками, що є великою перевагою у догляді й полегшує формування крони. Хороша врожайність залежить від правильного захисту в зимовий період, а також при оптимальному поливі і підживленні, коли утворюються плоди.
Стиглість плодів визначається при натисканні, спілий плід повинен бути м’яким і легко відділятися від рослини.
Михайло МАРУЩАК, житель с. Скоморохи.
