У Народному домі Сокаля 26 травня відбулось громадське обговорення про можливість допомогти львів’янам щодо прийому сміття на Сокальське сміттєзвалище. Всім відомо, що рік тому на Грибовицькому сміттєзвалищі при гасінні пожежі сталося трагедія – загинули люди, через що невдовзі його закрили.
От і їздять сміттєвози з львівським сміттям і в Київ, і в Чернігів, і, навіть, в Луганську область – всюди по Україні, щоб позбутися непотребу. А їх, наче по команді, завертають назад і ще роблять галасливе «шоу», щоб зробити з цього неабияку сенсацію. Так, якби хтось навмисне хоче Львів «втопити» у власному смітті. Просто тут замішана велика політика і все робиться для того, щоб Садовий і його партія «Самопоміч» були більш зговірливі й «правильно» голосували в парламенті. Тепер нехай вони самі собі й допоможуть.
Але повернемось до громадського обговорення сокальчан з цього приводу, якщо вважати сімдесят присутніх у залі громадою Сокаля, а обговорення – балаган крикунів.
Прохання і пропозиції представників зі Львова ніхто і слухати не хотів. Почувши іншу думку, у відповідь шум, хамство, образи: «Ти з Поториці чого сюди прийшов, приймай сміття собі на подвір’я», «Hас мало, но ми в тельняшках», «Ні – львівському сміттю», «Чим нам Львів допомагає?».
Неадекватний депутат ховає мікрофон. Цирк – не обговорення.
Таке саме дійство й ті самі крикуни були проти будівництва сміттєпереробного заводу два роки тому. Заводу не треба, львівських грошей і техніки для рекультивації діючого сміттєзвалища також не потрібно. А через два роки що робити, навіть без львівського сміття? «Датський текстиль» теж закрити? Бо є шкідливі викиди в атмосферу? Цегельний завод теж? На все можна знайти виправдання… Шахти закрити, бо просідає грунт, села підтоплюються, терикони димлять? Свинокомплекси закрити, бо гноївка смердить від преміксів?
Навіть якщо б побудували кондитерську фабрику, то, наприклад, знайдеться хтось, що буде проти. Всюди є і будуть незадоволені. Винити людей тут не можна. А от міській владі така «демократія» вигідна. Тихенько відбути свою каденцію, «порішати» власні питання, і все питатися в людей, бо вирішує громада. Цікава демократія виходить. Демократія – це коли я в п’ять років чесно і свобідно проголосував на виборах чи референдумі. На цьому моя демократія закінчилася. Далі – працюйте на благо громади, якщо йшли до влади, а не бігайте з кожним питанням до людей, тим більше, якщо вони в цьому не компетентні. Бо інакше це не демократія, а охлократія, бардак і одурманювання народу.
Степан ПРИДКА, с. Поториця.
