Головна Освіта ЗНО: Коли треба братись за розум чи за книжки?

ЗНО: Коли треба братись за розум чи за книжки?

Літечко красне осьось з’явиться на порозі, і школярі, смакуючи канікули, полегшено зітхнуть. Правда, не всі, бо для випускників почнеться важлива віха життя, і від результатів зовнішнього незалежного оцінювання залежатиме їхній подальший вибір професії. Аби успішно його скласти, чимало учнів заздалегідь, а то й за місяць до здачі ЗНО масово відвідують додаткові заняття із репетиторами, а відтак чимало батьків нарікають, що певне коло шкільних вчителів спеціально не допрацьовує матеріал у класі, щоб потім за окрему платню відправити школярів на додаткові уроки. У Міносвіти ще позаторік заявили: поки проблема не озвучена – вона не вирішена. Окрім того, треба міняти й саму систему освіти, аби шкільна програма забезпечувала достатній рівень знань. Але чи не кожного року відбуваються якісь зміни, і чи, врештірешт, стають наші діти більш освіченіші?..

Спроба оголосити війну вчителям, які займаються репетиторством, не виявилась надто дієвою. І в Міносвіти всетаки визнали: проблема, яка спричиняє конфлікт інтересів, коли вчитель не дає своїм учням належного обсягу знань, занижуючи оцінки на уроці, аби ці знання додавати в позаурочний час – існує. В ідеалі такий репетитор мав би задекларувати свої доходи, але чи багато є таких свідомих вчителів, які пішли у податкову та зареєстрували свій прибуток від ЗНО? Смішно? І я про те саме… З власного досвіду скажу: здати ЗНО нині не проблема. Питання в іншому, як з посередніми балами потрапити у зарезервовані державою безкоштовні місця, а їх з кожним роком все менше і менше. Який сенс здавати з репетитором українську мову на 180 балів, коли можна здати на 130 без репетитора і потрапити на комерційну форму навчання. Таку думку не раз доводилось чути з вуст абітурієнтів.

А от викладачі вишів, з якими мені довелось спілкуватись, кажуть, що левова частка недержавного навчання є вимушеним комерційним кроком, бо комунальні послуги та опалення дороге, і зарплату професорам треба платити відповідну, і море інших видатків. І от питається, чому в українській медичній сфері раптом заговорили про кадрову кризу: нині бракує близько 42 тисяч лікарів та 100 тисяч медсестер! В країні, де працює 12 медичних вишів, не вистачає терапевтів, педіатрів, сімейних лікарів, інфекціоністів, патологоанатомів тощо. Але є надлишок стоматологів і гінекологів! І ті, хто обирає цей медичний фах, вже заздалегідь орієнтуються на те, аби заробляти, а не лікувати.

Чи можна здати ЗНО без репетиторів…

Зустрічаю ватагу дітлахів, які повертаються з гімназії, та цікавлюсь їхньою думкою щодо майбутніх іспитів у випускних класах. Школярики запевняють мене, що ЗНО «можливо здати, якщо нормально вчитися в попередніх класах». На моє запитання, чи самі вчаться, один з хлопчиків каже, що до репетитора з англійської мови ходить вже другий рік, а решту предметів вивчає самотужки. Дівчинці поруч також важко дається іноземна, і минулого року довелось ходити до репетитора з англійської та платити 50 гривень за урок. Цього року не було фінансової можливості додатково займатись із вчителем, але наступного, можливо, знову буде репетиторство. «А що робити тим батькам, у яких немає достатньо коштів, щоб найняти своїм чадам репетитора? – запитую в старшокласників, які повертаються з уроків. – Хай школярі самі себе якось мотивують». «Якщо добре подумати, то можна все збагнути, – посміхаючись відповідає мені гімназист. – Справді? Молодець! – хвалю хлопця та підтримую розмову: – І власну мотивацію підключити, щоб заощадити гроші батьків! А ти ходив колись до репетитора?» –•«Ні, сам збираюсь здавати ЗНО».

Підходжу до зголоднілих учнів, які їдять хотдоги, бажаю «Смачного!» і розпитую про ЗНО. «Так, звісно, можна здати, якщо вчитися постійно, в 5-8 класах. Коли всю інформацію запам’ятаєш, і будеш добре вчителя слухати, прийдеш додому, повториш ще раз», – гуртом відповідають вони. «А у вас доступно в школі викладається матеріал? – запитую дітей. – То все залежить від вчителя. Так, у нас в гімназії дуже хороші вчителі». Правда, один школярик зізнається, що йому важко вчитись, і «дуже добре здати ЗНО без репетитора майже неможливо, бо у школі матеріал викладають стиснуто і у великих об’ємах». Його друг теж сумнівається у власних силах успішно скласти ЗНО без репетиторства: «Думаю, мені батьки будуть шукати репетитора, щоб добре здав ЗНО, бо в школі неможливо сприйняти так багато інформації, коротко розказують, а я все не можу запам’ятати та зрозуміти. Але є такі викладачі, які зрозуміло пояснюють. Колись ходив ще в початкових класах на репетиторство з англійської, але то було дужедуже давно, година коштувала 20 гривень». Кажу хлопцеві, що таких цін зараз немає, і, певно, щоб заощадити батьківські гроші, доведеться самому вчитись. Бажаю школярам успіху, і ми прощаємось.

От звідки така впевненість у наших учнів, що ЗНО не можна здати без репетитора?

Сьогодні є чимало безкоштовних онлайнкурсів з підготовки до ЗНО. Директори шкіл та вчителі мали б активно заохочувати школярів користуватися наданими державою можливостями підготовки до іспитів. Є також доступні онлайнверсії різноманітних тестів, пробне ЗНО, що пропонує Український центр оцінювання якості освіти. Було б бажання зареєструватися, і майбутній абітурієнт отримає доступ до конспектів, лекцій, презентацій, тестів і навіть онлайнконсультацій з вчителями! Але ж ні, обов’язково треба репетитора, щоб «розжувати» матеріал. А потім ми дивуємось, чому у нас школа дає лише освіту, а не освіченість?…

З вуст дівчинки-підлітка чую те саме нарікання, що самій успішно, з «нормальними балами», здати ЗНО неможливо! Запитую, а як же власна мотивація? Запевняє, що їй це не під силу. «Хто хоче нормальний бал, репетиторство потрібне. Багато моїх друзів ходили і ходять до репетиторів», – лунає ще одна думка. Хлопчина зізнається, що якби не репетитори, він би не здав успішно ЗНО і не навчався б в ЛНУ на престижному факультеті. На позаурочні заняття з вчителями батьки за два роки витратили близько 2025 тисяч гривень. Не вірячи почутому, перепитую суму, і юнак посміхається: а чому тут дивуватись? Для чого потрібен репетитор, свою думку обґрунтовує молодик, у якого за плечима і школа, і ВНЗ: «Жоден вчитель не потягне таку кількість дітей, які навчаються в одному класі. Усі стовідсотково не зрозуміють той матеріал, який викладають у школі. Кажу це з власного досвіду. Я до репетитора не ходив, але виходив вже із тої кількості балів, яку набрав. І от нещодавно отримав фах будівельника».

Студент, майбутній медик, також запевняє мене, що неможливо набрати добрі бали із ЗНО: «Сама кваліфікація вчителів не відповідає цьому. В такій школі, де я навчався, на Забужжі, цього важко було досягнути. Я ходив на репетиторство і займався з додатковими вчителями. Тому і поступив, куди хотів – медичний, в Тернопіль. Без репетиторства не поступив би туди. Звісно, репетитор трошки заставляє вчитися, але якщо самому вчити хімію, біологію, то дуже важко. І власної мотивації, власних зусиль на мою думку – замало! Саму хімію ти сам точно не вивчиш». Запитую школяриківшестикласників, які повертаються зі школи, чи зможуть вони без репетитора в майбутньому здати ЗНО? Малеча нарікає, що «вчитись в гімназії дуже важко, бо багато задають і багато вимагають». Найважче хлопцям даються математика та іноземні мови. «Але якщо добре готуватися, то може і можна здати, – раптом змінює свою думку малий, а його друг ствердно киває: – Можна, можна, якщо взятися за книжки або за розум!» Хвалю їх за мотивацію, пояснюю, що репетиторство – то чималий тягар для батьків, і хлопчики обіцяють, що будуть самі «гризти граніт науки».

…Не отримавши одностайної відповіді від учнів, запитую в дорослих, як можна побороти таке явище, як репетиторство, і чому наші діти настільки залежні від цієї допомоги за гроші? Молодий тато каже, що треба, перш за все, доступно викладати матеріал, щоб школярі могли без якихось надвеликих зусиль засвоювати його. Мама старшокласниці запевняє, що якщо постійно сидіти з дітьми вчитись, то можна успішно здати ЗНО, але «зараз така програма, що я нічого в ній не тямлю». А от літня жінка впевнена, що «просто зараз, час такий». Який такий? Хіба це правильно, коли батьки працюють на своїх дітей лиш для того, щоб вони поступили в престижний ВУЗ, а потім, щоб утримувати своїх студентів ще 56 років? «Колись такого не було, мої діти самі поступали на державне навчання, самі навчались, отримували стипендії. Зараз ніхто в цьому не зацікавлений, ні школа, ні вчителі, ні держава, всім так добре, на жаль», – чую зітхання з її вуст.

Але не всім так добре! Репетиторство добряче б’є по гаманцю: за статистикою, майже 70% учнів випускних класів вдаються до послуг репетитора. На це недешеве задоволення йде четверта частину середнього доходу сім’ї! Немає на сьогодні і законів, які б забороняли чи підтримували цей вид діяльності, немає диференціації між дозволеними і, м’яко кажучи, небажаними формами репетиторства. Шкільним вчителям офіційно не заборонено надавати платні уроки учням того самого класу, де вони викладають. А от іще кілька цифр: приблизно 75% батьків вважають, що якість освіти в державних середніх школах через надто велику кількість учнів у класі та перевантажену навчальну програму – низька або посередня. А є ще і сільські школи, де викладання предметів вимагає особливої методики. Можливо, зростання вчительської зарплати частково змінить ситуацію? Але якось слабо віриться в те, що педагоги, які набили руку на такому заробітку, свідомо від нього відмовляться. Звісно, можна було б ухвалити етичний кодекс вчителя, який забороняв би давати уроки своїм учням за гроші, а дирекції шкіл контролювати цей вид діяльності. Як варіант –– обов’язкова реєстрація репетиторів і критерії перевірки, як впливає додаткова робота на якість основної. А найголовніше – треба переконувати батьків та учнів, що ЗНО можна скласти і без репетитора. Хоча, звісно, і тут є проблеми: з року в рік учні жаліються на те, що шкільна програма не зовсім відповідає тестам, проте розробники ЗНО стверджують протилежне.

До речі, цьогоріч у переліку предметів ЗНО2018 вперше не буде російської мови. Окрім того, тести з іноземних мов розмежують за рівнем складності. Перший – для дітей на стандартному рівні, а других – для тих, які вивчали іноземну поглиблено. Окрім школярів, наступного року тести будуть здавати випускники професійнотехнічних навчальних закладів та коледжів. Цьогорічні іспити із ЗНО також планують адаптувати для дітей з обмеженими можливостями. Для учнів з поганим зором планують надрукувати тексти шрифтом Брайля та забезпечити їм додаткове освітлення. В найближчих планах українських освітян – приєднатися до Пітесту – міжнародного вимірювання знань. І в цій справі самостійна підготовка школярів, мотивація та самодисципліна – на першому місці. Чого усім випускникам і хочеться побажати!

А наостанок збірка цікавих «перлів» від старшокласників, які здавали ЗНО, і довели, що головне не перемога, а участь.