Сокальське сміттєзвалище утворилось на півночі колишнього кар’єру цегельних заводів. Крім побутових, туди звозили відходи хімзаводу та інших підприємств, маси з вигрібних ям і т. ін. Тож за півстоліття тут накопичилось біля півмільйона тонн сміття. Отрути, які вимивались з нього дощами, накопичувались на дні кар’єру у вигляді нафтоподібної гидоти. Були в ній ртуть із ламп, свинець із батарей, пральні порошки та маса іншої швидкозростаючої кількості різновидів сучасної хімії. Стік її в сторону Сокаля був перекритий насипом.
Коли попередня стаття про грунтові води вже була готова, при перевірці на місці важко було повірити своїм очам: велике озеро отрути зникло, промивши собі ходи у грунтові води. Сталась непоправна екологічна катастрофа і сокальчани цього навіть не зауважили. Виникла паніка – куди ж посунула ця маса отрути і, найголовніше, чи не потрапляє вона у питну воду Сокальського водозабору, яку споживають Сокаль і Жвирка? Нам прийшлось протягом двох місяців вивчати ці проблеми, бо за прикметами, що є на поверхні, розібратись з водами під землею – завдання нелегке. Треба мати відповідну природничу освіту і досвід. Та і люди, на жаль, іноді подають інформацію необ’єктивну, вигідну для себе. При обході провладних кабінетів у Сокалі та наукових у Львові вияснилось, що у всіх різні, іноді протилежні думки, і немає науковців, які б детально орієнтувались у гідрогеології Сокаля. А право на користування своєю водою ми повинні купувати аж у Києві. Дивно, як то зі столиці можна зауважити, що у нас отруюється вода?
Виникла підозра, що це «Датський текстиль», створивши у себе на подвір’ї водозабір, понизив рівень грунтових вод, що і спричинило відхід з поверхні озера отрути. Але «ДТ» помпує воду з 2002 року, а озеро щезло протягом останнього року. Водозабір цей відносно невеликий, є на віддалі 700 м і бере воду з глибини понад 70 м. Якби в неї потрапляла агресивна вода, то нищила б обладнання, продукцію і здоров’я людей. Однак такі факти невідомі. Керівництво «ДТ» неохоче до спілкування з нами, проте в його інтересах є висловити свою думку на сторінках газети «Голос знад Бугу».
Керівництво Сокальського водоканалу заперечує, що отрути звалища можуть досягти їхнього водозабору, оскільки між ними розташована височина Сокальсько-Тартаківської гряди, де рівень грунтових вод значно вищий, ніж у Бузі, який ближче до звалища (віддаль 2 км), ніж водозабір (3 км), тому отрута просувається в сторону Бугу. Але ж забір такої кількості води не може не впливати на напрям грунтових потоків, тому напрям забруднених потоків відхиляється в сторону водозабору, тобто ближче до центру Сокаля.
Біда також у тому, що напрям руху грунтових вод постійно змінюється в залежності від опадів, і в посуху може змінитись навіть на протилежний.
Опадів цього року достатньо. Рівень грунтових вод піднявся, тому підстав для паніки щодо якості води Сокальського водозабору поки що немає. Порівняно з іншими регіонами вода ця непогана, бо є в добрих геологічних умовах. Однак через загальне забруднення постає ряд питань щодо її майбутнього. Але це інша велика тема.
Варто було б публікувати дані про санітарний стан питної води в засобах масової інформації. Про це повинна турбуватись влада і відповідні контролюючі служби.
По цивілізованому, навколо звалища та в місцях можливого просування отрути треба пробурити декілька десятків свердловин для регулярного аналізу води. Але для бюджету міста, що не вміє заробляти гроші, це не під силу. І врештірешт рішення все одно буде зводитись до того, що звалище треба вивезти на сміттєпереробку і тоді протягом сотні літ земля зможе поступово промиватись. Інакше все нові і нові маси отрут вимиватимуться зі звалища і підтоплюватимуть Сокаль, бо іншого шляху у них немає. Їх діставатиме коріння плодових дерев, а в долинах вони насичуватимуть і поверхню з овочами. Концентрація їх зростатиме, бо фільтраційні здатності землі обмежені.
По відношенню до довкілля у сокальській ментальності панує та ж сама легкодухість, що привела до зіпсуття грунтових вод і скорочення життя по всій Україні. Еколог тут – це людина, здатна себе скривдити. Це щось брудне, безстиже, що шпортається у нечистотах. І спроби створити у Сокалі дієву Партію зелених тут безуспішні. Загроза отруєння зі звалища висить над Сокалем вже півстоліття. Однак, віз і нині там.
При спробі спонукати до дії, знайомий посадовець зауважив: «Ось ви – інженери, вам і карти в руки. Беріться! А у нас своїх ініціатив не бракує. Може колись наші поети складуть про вас пісню, як про великих будівничих… сокальського сміттєзвалища».
Непрестижно це у Сокалі.
Тож, вирвані для екології гроші, влада вимушена скеровувати на популярніші у виборця справи, в т. ч. на безтурботний відпочинок. Бо ж відпочивати сокальчани люблять. «Адже свято щодня», – лунає у сокальському ефірі.
Для стабільної системи цінностей сокальчанам треба молитися. Вранішня та вечірня молитви та декілька «Отче наш» протягом дня привертатимуть увагу до проблем насущних.
Тих даних, які нам вдалося роздобути, поки що недостатньо для надійних порад. Наразі рекомендуємо жителям і установам, розташованим між звалищем і північчю Сокаля без регулярного відповідного аналізу, утримуватись від споживання в їжу води із своїх криниць та свердловин. І хоч «Датський текстиль» бере воду з глибин, все ж для харчових потреб надійніше брати воду зі Сокальського водоканалу.
Дякуємо всім, хто сприяв цьому дослідженню і давав правдиву інформацію, надіємось, що Господь не забуде їхньої та нашої турботи про спільне добро.
Закликаємо сокальчан до обговорення цієї проблеми на сторінках «Голосу знад Бугу».
Василь ХАВУНКА, гірничий інженер, катехит.
Борис КУСИЙ, інженер, член Партії зелених України.
А ТИМ ЧАСОМ…
На Львівщині виявили фосфати у воді
У березні 2018 р. лабораторією моніторингу вод та ґрунтів Львівської гідрогеологомеліоративної експедиції проводилося дослідження щодо хімічного та радіологічного забруднення поверхневих вод у визначених пунктах спостереження в межах басейну р. Західний Буг. Результати моніторингу опублікував Департамент екології та природних ресурсів Львівської ОДА.
У басейні р. Західний Буг відбір проб здійснювався в чотирьох пунктах спостереження, на яких виявлено перевищення ГДК (рибогосподарські нормативи), зокрема:
– у пункті спостережень р. Західний Буг – м. Сокаль виявлено перевищення граничнодопустимих норм ХСК, сульфатів, азоту нітритного, фосфатів та заліза загального;
– у пункті спостережень р. Рата – м. Великі Мости виявлено перевищення граничнодопустимих норм фосфатів та заліза загального;
– у пункті спостережень р. Західний Буг – с. Старгород виявлено перевищення граничнодопустимих норм азоту нітритного, фосфатів та заліза загального.
