Чотири роки поспіль мандрує «Велика українська хода» від міста до міста, від села до села, духовно об’єднуючи людей різних регіонів, єднаючи українські прапори, заради миру та перемоги у спільній боротьбі проти російського окупанта. 18 квітня вона дісталася й Сокаля. З самого ранку жителі міста над Бугом побачили завішану прапорами площу біля пам’ятника Т. Г. Шевченку. Тут майоріли понад триста прапорів, зібрані з усіх куточків України, серед яких стяги бойових підрозділів Збройних сил України, добровольчих батальйонів та Нацгвардії, під якими воїни воюють на Донбасі. Перехожі – діти та дорослі, роздивлялися полотнища знамен, читали написи на них і додавали свої. Тут же могли побачити шеврони бойових одиниць і частини снарядів і набоїв, привезені зі зони АТО. Ці прапори символізуть єдність України, немовби нагадують мирному місту про Героїв та полеглих захисників на сході, які героїчно відстоювали волю та незалежність рідної держави. До речі, така ж акція пройшла напередодні й у Великих Мостах.
Об 11.00 годині біля пам’ятника Т. Г. Шевченку відбулося віче. Голова РДА Роман Токай, зокрема, сказав: «Сьогодні наше місто з радістю приймає незвичайну патріотичну акцію «Велика українська хода», присвячену Героям Небесної Сотні та учасникам АТО, яка проходить по всій Україні, об’єднуючи не лише прапори наших регіонів, але й серця, душі й думки людей. Від міста до міста, від бригад до батальйонів єднаються прапори, на яких люди пишуть, щоб силою віри й молитви зупинити війну, адже такі щирі побажання допомагають триматися в бою проти ворога. У кожному місті до експозиції долучають ще прапори з підписами бажаючих. Сьогодні така можливість випала й жителям Сокальщини».
Голова районної ради Микола Пасько наголосив, що це символічний день, бо в патріотичному Сокалі, жителі якого з перших днів Революції Гідності підтримували її учасників, згодом добровольців в зоні АТО, а тепер допомагають та підтримують українських бійців на сході України, прийшла всеукраїнська хода прапорів. Під час поїздки на Схід в м. Пoпасне йому пощастило бачити як ці прапори, овіяні бойовою славою, підносять патріотичний дух людей. Ця страшна війна об’єднала Україну, об’єднала, на превеликий жаль, спільними смертями, могилами та високим патріотичним духом, прагненням до миру та перемоги.
Учасник Революції Гідності та бойових дій в зоні АТО, Сокальський міський голова Вадим Кондратюк подякував Катерині Валевській за цю акцію, яка не дає нам забути про Героїв Небесної Сотні, які віддали своє життя за європейський вибір нашої держави. І нагадує усім нам, зокрема, молоді, про тих героїв, котрі відстоюють територіальну цілісність України під стягами своїх бойових бригад, підрозділів, батальйонів.
Присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Героїв Небесної Сотні та загиблих учасників АТО.
Синьо-жовті стяги, які були у боях на сході, та прапори з різних міст України почала збирати волонтерка, військовий журналіст Катерина Валевська, яка мандрує з ними по містах та селах України. Вона розповіла, що її боротьба за нову вільну, мирну Україну почалася 10 грудня 2013 р. з Майдану Незалежності, на якому була у «Жіночій сотні». Далі – перші добровольчі батальйон «Айдар», зараз є в складі добровольчого батальйону спецпризначення імені Сашка Білого. Волонтерство – це її другий фронт. «Ідея організувати акцію «Велика українська хода» виникла у мене тоді, коли ми ховали своїх побратимів – Героїв Небесної Сотні. Серед них був і мій брат. Тоді дала собі слово, що поїду по Україні і вшаную пам’ять майданівців, які в ті буремні дні з’їхались з усіх куточків держави. Тоді ніхто й не думав, що невдовзі на нас чекає інше лихо – війна на сході України, яка принесе стільки горя та жертв… 14 вересня 2014 року під час віче на Майдані Незалежності був підписаний перший прапор – це стяг столиці. Звідти акція почала свою ходу від міста до міста, від бригади до батальйонів… Невдовзі з’явилася експозиція прапорів, яка все збільшувалася. На прапорах люди пишуть свої побажання, щоб силою думки, віри і молитви зупинити війну, яка прийшла на нашу українську землю… Думка і слово – це найсильніша зброя Всесвіту. Думки материлізуються. Бог читає наші думки. І чим більше світлих людей буде сконцентровано на світлих мріях, тим скоріше переможемо ворога. Вірю, що ці прапори єдності будуть майоріти на звільнених центральних площах Донецька, Луганська і Автономної Республіки Крим», – сказала організатор акції.
Загальна довжина зібраних прапорів понад два кілометри, возити усі доволі важко. До Сокаля привезли прапори бойових бригад, військових підрозділів, волонтерських спілок, які проїхали усю прифронтову, фронтову зони, лінію фронту та всю Україну.
Катерина Валевська закликає небайдужих українців молитись за вояків, за мир в Україні, а поряд із цим всіляко допомагати землякам на Сході нашої держави, які постраждали і надалі страждають від дій російського агресора. Особливо така допомога потрібна дітям. Саме тому на площу біля пам’ятника Т. Шевченку учні і вчителі шкіл, Будинку учнівської творчості, працівники військкомату і просто небайдужі сокальчани принесли пакунки з речами, книжки і малюнки. Все це буде відправлено у прифронтові міста і села Донбасу, де починає налагоджуватись мирне життя.
Волонтерка каже, що «Велику українську ходу» з радістю приймали у всіх містах та селах, куди вона приїжджала для приєднання чергового прапора. Катерина Валевська, об’єднуючи Україну за допомогою стягів, думок та побажань людей, провела у дорозі понад чотири місяці. За фахом вона вчитель російської мови, і до початку акції спілкувалася лише російською. Зараз не лише розмовляє і пише, але й думає українською.
Цього дня до численної колекції прапорів додався прапор з написом «Сокаль», який поряд з іншими поїде далі містами України в ім’я миру. На ньому свої побажання написали очільники влади, депутати, вчителі учні та пересічні громадяни. Вони найперше стосувалися швидкого і переможного завершення війни на Сході України, захоплення мужністю та героїзмом наших вояків, великою вдячністю за незламність і ратний подвиг.
Керівник гуртка образотворчого мистецтва БДЮТ Ольга Ровецька каже, що ця акція зачепила найпотаємніші струни її душі. Тому вона з вихованцями вирішила підтримати її. Виготовила ангелів для дітей, які мешкають на Донеччині. Бо ангелохоронець потрібний кожному з нас, як і нашій Україні. «Ми намалювали ангела й на прапорі, який має охороняти наших захисників, а також написали слова, які зворушують до сліз. Думаю, що хто буде їх читати, то ці рядки відгукнуться в його душі. Нехай цей прапор стане оберегом для наших захисників і наблизить усіх на крок до перемоги», – сказала вона.
Серед написів на прапорі мені кинувся у вічі вірш: «Привіт солдате// Ти мене не знаєш,// Я просто дівчина, //Живу собі як всі.//В моєму місті тихо. //Не стріляють.//Але війна торкнулася душі… Його написала учениця Сокальської гімназії, яка є вихованкою будинку дитячої творчості Діана Дмитроца. Дівчина каже, що хоче, щоб в Україні настав мир. Її подруга Адріана Оріховська додала, що такі акції об’єднують українців, зокрема молодь. Сьогодні на площу прийшли її друзі та знайомі підтримати бійців в АТО та вшанувати пам’ять про Героїв Небесної Сотні.
Невдовзі прапор причепили до підніжжя пам’ятника Т. Г. Шевченку, щоб жителям міста було зручніше писати побажання героям. До 18.00 години, доки тривала акція, весь прапор був ними списаний. Проте люди різного віку підходили і підходили… Вони дякували Катерині Валевській за акцію та просили розповісти про прапори, шеврони, бо, як і вона, свято вірять, що силою думки та молитви, українцям вдасться зупинити війну. Підійшов до неї й волонтер Володимир Мікуланінець, передав два бойові прапори з підписами бійців, які привіз зі зони АТО.
Катерина Валевська бережно ставиться до прапорів та шевронів, каже, що в кожного з них своя історія. Перший з них отримала на лінії розмежування в Донецькій області, інший – з написом «Айдар» та прапор передала матір її побратима по Майдану, який загинув у 2014 році. Тут же шеврони 90 батальйону та від командира чеченського підрозділу добровольців бригади, які воюють на боці України. «У Великих Мостах до мене підійшов демобілізований військовослужбовець, уважно оглянув виставку. Потім кудись побіг і незадовго прийшов та простягнув мені свій шеврон. І каже: тут бракує нашої 24 бригади. Ось докладіть його».
Волонтер зазначає, що прапори для неї дуже дорогі, бо це – пам’ять про українських патріотів та події, які пережила Україна. На багатьох з них залишилися написи людей, яких вже нема з нами. Найважче їй дався прапор кіборгів. Пробиралася до них з розвідниками. Однак кіборги, переживаючи за її життя, передали їй підписаний прапор. І він з нами, як пам’ять про мужніх захисників аеропорту. За чотири роки багато написів уже змилося. Прапори ж були під обстрілами на позиціях, проїхали всю Україну, прифронтову і фронтову лінії оборони. Але кожен напис на прапорах сфотографований i збережений для історії. У 2016ого акція йшла зі сходу України на захід, брали по сім міст з кожної області. 23 жовтня 2017 р. вся низка прапорів була піднята на найвищій точці України Говерлі, щоб донести думки українців до Бога. Катерина Валевська наголосила, що часто згадує слова замполіта 66го військовомобільного госпіталю про те, що історія – це живий підручник. Всі ми – смертні. Ніхто не знає, коли настане остання наша мить. А ця експозиція залишиться для нащадків.
Ці прапори – скарб народу України. А ще вони об’єднують усіх українців в ім’я перемоги та миру на нашій землі.
Зі Сокаля «Велика українська хода» помандрувала на Волинь. Завершиться акція 28-29 квітня в Холодному Яру, де в селах Медведівці, Мельниках, на берегах Гайдамацького ставку та на хуторі Буда, відбуватимуться заходи, присвячені 100літтю Української революції і 250літтю Коліївщини. Свідком цих подій може стати кожен патріотукраїнець, який прийде і вшанує своїх Героїв.
Любов ПУЗИЧ.
Фото автора.
