Головна Інтерв'ю Лідію Фарину обрано суддею-спікером Сокальського районного суду

Лідію Фарину обрано суддею-спікером Сокальського районного суду

23
0
Лідія Фарина - суддя Сокальського районного суду

НЕЗАЛЕЖНИЙ СУД – СПРАВЕДЛИВИЙ

На зборах суддів Сокальського районного суду Лідію ФАРИНУ обрано суддею-спікером. «Голос з-над Бугу» попросив її відповісти на декілька запитань.

  • Що означає суддя-спікер?
  • У буквальному розумінні суддя-спікер – той, що говорить. Де-факто, нас ще називають судовими журналістами, суддями-перекладачами, які перекладають з юридичної мови на людську, комунікують зі ЗМІ, громадськістю, повідомляють про розгляд судових справ, надають інформацію щодо інших питань стосовно судової гілки влади.
  • Останнім часом все частіше чуємо про тиск на судову систему з боку громадськості, політиків. Чи є такі негативні прояви в Сокальському районному суді?
  • Скарги судів на тиск і протиправний вплив тепер стали звичним явищем. З цього приводу є безліч звернень суддів в орган суддівського самоврядування – Раду суддів України, в правоохоронні органи. А скільки судів терплять і не скаржаться? Дивує поведінка тих громадян, які «допомагають» сторонам в судовому процесі: знимкують подвір»я суду, особисте майно суддів, приміщення суду, фотографують окремих працівників (до речі, тепер у приміщенні суду та навколо нього встановлені відеокамери). Окрім того, ці ж громадяни переймають на себе функції суддів, завіряючи сторони у справі заздалегідь, яким буде рішення суду, такі собі «рєшали». Дозволяють вриватись в кабінет судді, нарадчу кімнату, намагаються «підказати», як правильно вирішити ту чи іншу справу. Непоодинокими випадками є поява сторін в суд у нетверезому стані, що супроводжуються на адресу суддів погрозами, образами. Враховуючи той фактор, що суд іноді не охороняється, бувають випадки, що судді намагаються охороняти себе самостійно. В судове засідання беруть мобільні телефони, коли здійснюються неправомірні дії одразу ж телефонують в правохоронні органи для відповідного реагування. Подібні спроби впливу на суддів, рішення суду шляхом незаконних дій, формують негативну думку громадян про судову владу, а як наслідок, призводять до суспільного невдоволення та неадекватної поведінки осіб по відношенню до суддів у повсякденному житті.

Потрібно зрозуміти просту істину, що життя не стоїть на місці: той, хто сьогодні захоче «натиснути» на суд по якійсь справі, завтра може опинитись в ситуації, коли буде подавлений кимось іншим, більш впливовим. Немає нічого вічного, неможливо бути вічним керівником, політичним діячем, представником громадськості. Якщо його права будуть порушені, куди він піде за захистом? Звичайно, в суд. А там має бути впевнений, що суд прийме справедливе і законне рішення і нова політична сила не натиснить на нього. Тому мудрою та конструктивною є позиція, що забезпечити незалежність суду – в інтересах всієї держави. Тому звертаю увагу представників громадянського суспільства на неприпустимість подібних дій у судах та усвідомлення подальшої відповідальності за вчинення протиправних дій по відношенню до суду, його працівників та суддів.

  • Яка передбачена відповідальність за неповагу, тиск на суддів, працівників суду?
  • Основне завдання відповідальності за неповагу до суду, це — виховання у громадян поваги до виконання законів, зміцнення законності, верховенства права, закріплення авторитету суду.

Відповідно до Конституції України, Закону «Про судоустрій і статус суддів», в контексті Закону «Про забезпечення права на справедливий суд», втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою завдання шкоди авторитету суддів чи впливу на безсторонність суду забороняється і тягне за собою відповідальність. Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним, вплив на нього у будь-який спосіб заборонено. За неповагу до суду передбачена адміністративна відповідальність, за тиск на суд, втручання у діяльність судді, вмисне пошкодження його майна, погроза, насильство проти судді, посягання на його життя та здоров»я, передбачена кримінальна відповідальність.

  • Як на Вашу думку підвищити авторитет судової гілки влади в України?
  • Поняття довіри чи недовіри до суду не можна відокремлювати від поняття поваги до суду. Повага до суду повинна захищатись державою, адже суд – є невід’ємною її частиною. Стан судової системи залежить від політичної та правової культури суспільства в цілому. Не можна допускати такі випадки, коли транслюється чи поширюється інформація (телебачення, преса, радіо, інтернет), яка чітко свідчить про неповагу до суду, а з боку держави, в той же час, ніякої реакції не спостерігається. В свою чергу хочу зазначити, що причинами зниження довіри до судової гілки влади є ряд суб’єктивних чинників. «Негативна інформація, яка звучить з вуст політиків дуже часто є необ’єктивною. Формування окремими політиками та громадськими діячами думки про те, що у нестабільній ситуації в державі винна судова влада є неприпустимим. Однак, ця інформація впливає на так звані рейтинги довіри громадськості до суду, які активно поширюються у ЗМІ. Складається таке враження, що у державі задля того щоб відвести увагу від основних проблем сьогодення: зубожіння населення, безробіття, слабкої банківської системи, сфери охорони здоров»я і т. д. переноситься увага на роботу суддів. Якщо у державі панує закон, виконуються правові норми всіма особами, незалежно від посади, соціального та матеріального статусу, то відповідно не має потреби йти до суду. Звернення в суд це вже наслідок порушення закону: не порушуються права громадян – не має потреби звертатись до суду. Але разом з тим, звернуну увагу на такий факт: якщо позивачі продовжують йти до суду, аби захистити свої права та інтереси, то чи можна однозначно говорити про низький рівень авторитету та довіри до судової влади? Звичайно, що ні». Не секрет, що у більшості випадків судом задоволено вимоги позивачів. «Інша справа, що, отримавши рішення суду, фізична чи юридична особа не може бути впевнена у тому, що воно буде дійсно виконане. Ситуація з виконанням судових рішень в Україні залишається складною і це негативно позначається на авторитеті судової влади. Адже суд не може взяти на себе повноваження виконавчої служби і забезпечити виконання свого рішення, суд може тільки видати виконавчий лист. І такі фактори, які хоч і побічно, але суттєво впливають на довіру до суду. До слова, за період 2016-ого в Сокальському районному суді скасовано та змінено найменше рішень по Львівській області. А це говорить про те, що судді цього суду ухвалюють справедливі рішення, що сторони по справі задоволені вердиктом.
  • Як боротись з таким негативним явищем як неповага до суду?
  • На мою думку поведінка учасників процесу, громадськості, відносно суддів часто залежить від поведінки самих суддів, працівників суду, адже коли ходить погана слава про законника так до нього і відносяться. Окрім того, органи державної влади, громадськість мають зрозуміти, що негативне ставлення до судової системи, прояв до неї неповаги гальмує процес інтеграції України в Європу, адже одним із принципів демократчного суспільства є забезпечення верховенства права в державі, де незалежність суддів є одним із ключових моментів. Порушення, що відбуваються в судовому процесі це є не лише проблемою головуючого-судді по справі, це є також спільна проблема інших учасників процесу, слухачів: прокурорів, адвокатів, представників оргагів державної влади, гродадськості, ЗМІ тощо. Тому з цього приводу хотіла б запропонувати представникам вищезгаданих структур проводити з суддями спільні наради, шукати разом шляхи вирішення таких проблем.
  • Ваші побажання, поради читачам газети «Голос з-над Бугу»…
  • По перше: ставтеся з розумінням до нашої нелегкої роботи. На даний час в Сокальському районному суді з п’яти суддів здійснюють правосуддя лише троє. При чому навантаження справ не зменшується. Великий тягар потребує від держави прийняти заходи щодо вирішення питання долі дво[ суддів (призначення та обрання на посаду), можливо збільшення штату суддів із врахуванням кількості населення району. У нас до цього часу не прийнято жодного нормативного акту, який би визначав скільки справ має розглянути суддя за місяць. А це тягне за собою порушення строків розгляду справ та впливає на якість їх підготовки, це, звичайно, обурює учасників процесу.

Разом з тим треба шукати альтернативні способи вирішення спорів у суспільстві. Одним із таких є Третейский суд, другим – застосування медіації, тобто вирішення спорів в досудовому порядку. Вже п’ять років декілька законопроектів про медіацію знаходяться на розгляді у Верховній Раді, але до цього часу вони не розглянуті.

Ще є варіант вирішення безспірних спорів нотаріусами. Окрім того, хочу звернути увагу осіб, які звернулись до суду та незадоволені його рішенням. Зрозумійте рішення суду «як медаль», яка має дві сторони: позитивну та негативну – одна задоволена рішенням, інша – ні. Тому прошу, перед тим як обливати брудом суддів, критикувати їхні рішення в засобах масової інформації, Інтернеті, зверніться в суд з проханням надати інформацію чому ухвалено таке рішення. Для цього у нас є відповідальні працівники – прес-секретар, суддя-спікер, які обрані для того, щоб спілкуватись, надавати інтерв»ю ЗМІ, представникам громадськості. Також суддя, який прийняв рішення, може надати таку інформацію. Разом з тим, дійте цивілізованими методами, які відповідають міжнародним стандартам: не погоджуєтесь з рішенням суду – оспорюйте його в апеляційному, касаційному порядку.

  • Щоб ви побажали своїм колегам?
  • Особисто суддям побажала б, щоб ми спільними зусиллями вдосконалювали судову владу, завойовували авторитет не лише серед представників влади, але й серед простих людей. Вважаю, що якщо суддя буде поважати себе, тоді й будуть поважати його. Окрім того, держава має дбати про судову систему, підвищувати її авторитет і приділяти їй велику увагу.

Розмову вів Василь СОРОЧУК.

Фото автора.