Третій рік в Україні триває війна, яка несе горе, руйнування, матерям – сльози, калічить долі, робить дітей-сиротами… Це впливає на емоційний стан людей і веде до розчарувань. Багато хто втомився, зневірився, втратив надію, що це лихоліття скоро закінчиться… На щастя, не всі опускають руки. Пишаюся тим, що жителі громад сіл Поториці, Горбків і Велике попри все не втрачають віри у перемогу, й надалі, не втомлюючись, допомагають нашим захисникам. Зокрема, в с. Поториця активну волонтерську нішу на свої тендітні плечі взяла Оксана Кіх. Вона разом з чоловіком Василем, хоча не має власного транспорту, щотижня організовує збір продуктів і різними шляхами доставляє його волонтерам. Звичайно, не обходиться без допомоги й інших волонтерів. У с. Горбків згуртував навколо себе громаду парох села Павло Пащук, який не тільки організовує збір продуктів, а й активно залучає молодь, щоб допомогти ЗСУ. Напередодні свята Стрітення, воскові свічки, зроблені руками наших дітей, розліталися на «ура», а усі зібрані кошти пішли на підтримку українського війська.
Не залишається осторонь й громада села Велике, яка з початку повномасштабного вторгнення втратила найбільше Героїв з нашого старостинського округу. А згуртував усіх біля себе керівник ТзОВ «Галичхутро» Василь Муха, який з перших днів війни разом з сім’єю, працівниками і жителями громади активно допомогають, витрачаючи й власні ресурси. З перших днів і до сьогодні, тут кожен житель віддає, що може задля спільної перемоги.
Свою вагому лепту в допомогу ЗСУ вкладають й працівники Народних домів – Юля Новосад, Володимир Рак, Надія Шумило, які, щоб підтримати збір на дрон чи автомобіль для військових, разом з аматорами художньої самодіяльності проводять благодійні концерти чи інші просвітницькі заходи в населених пунктах. Активні вчителі та учні школи, котрі підтримують наше військо.
Важко й боляче працювати в умовах воєнного стану. Всі ми хотіли б бачити наші села квітучими, з відремонтованими дорогами і гарними тротуарними доріжками, однак війна перекреслила наші плани. І зараз кожен розуміє, що першочергове завдання – це підтримати дух хлопців на передовій і перемогти ворога, бо тільки спільними зусиллями ми зможемо його здолати. І як не дивно, але на цей час нікого з людей не хвилює ремонт дороги чи встановлення спортивного майданчика. Хвилює лише одне – допомога армії. З таким патріотичним духом і вірою, перемога обов’язково буде за нами. А потім – і дороги, і майданчики, і тротуари, бо живемо у квітучій країні, з солов’їною мовою, з найціннішими звичаями і найкращими людьми. Разом до перемоги! Слава Україні!
Ольга КАЛЬМУК,
староста сіл Поториця, Горбків, Велике.
