РОДИННІ СВІТЛИНИ З СІМЕЙНИХ АЛЬБОМІВ
У нашій родині зберігаються старі світлини, які передаються у спадок від покоління до покоління. На них впізнаю багатьох знайомих мені людей. Особливо тих, з якими зростав, ходив до школи, брав активну участь у громадському житті. Видатна поетеса Ліна Костенко писала, що «На старих фотографіях всі молоді. //За роками людина сама себе кличе. //У зіницях печалі, як в чорній воді, //Відбиваються люди, дерева, обличчя…» Ось вдивляюся на фотографію (справа), де духовий оркестр с. Боб’ятин у 1968-1970 роках. Всі знайомі мені обличчя. Багато разів брали участь у культурних заходах, розучували нові мелодії під керівництвом пана Сподарика. На світлині впізнаю усіх: (зліва) Іван Монянчин, Петро Харчун, Петро Сосна, Ілля Шиш, Михайло Мроць, п. Михайло Сподарик (керівник), Ярослав Прихідько, я, Василь Гавліцький, Іван Кащук, Богдан Демчук, Роман Трохимчук.
Старі фотографії притягують своїм теплом та щирістю. Це, напевно через те, що на них зафіксована мить чийогось життя… І вона, на жаль, більше ніколи не повториться. На фото зліва – мій дідусь Володимир Кручкевич (справа) та бабуся Ганна Кручкевич. Світлини завжди нагадують радісні миттєвості нашої історії. І це приємно. Тож бережімо їх у наших сімейних альбомах.
Володимир СЕМЕНЮК,
уродженець Боб’ятина, нині житель с. Горбків.