На Сокальщині функціонує 33 місцевих ради і Великомостівська ОТГ, які об’єднують в своїх лавах майже п’ятсот депутатів. До сільських, селищної, міських та районної рад обрані небайдужі, компетентні люди, добре обізнані зі станом справ в районі. Серед них – керівники підприємств, організацій, працівники сфери охорони здоров’я, освіти, культури. Народні обранці в переважній більшості відповідально ставляться до утвердження самоврядування і виконання депутатських повноважень, усвідомлюючи, що на них покладено надзвичайно важливу місію – втілювати в життя громадські ініціативи, захищати інтереси простих людей, мешканців нашого району. Від належної і дієвої роботи представників місцевого самоврядування багато в чому залежить подальша розбудова нашої держави. Значна роль у цьому процесі належить депутатам Сокальської районної ради, адже саме вони представляють інтереси всієї територіальної громади. Самоврядування – це цивілізований спосіб організації соціальноекономічного життя громади. Тож День місцевого самоврядування – добрий привід запитати, наскільки вдається на практиці реалізувати принципи самоврядування, тим більше, що зараз надзвичайно актуалізоване питання децентралізації.
З цього приводу – інтерв’ю з головою Сокальської районної ради Миколою ПАСЬКОМ.
– Миколо Миколайовичу, продовжіть, будь ласка, фразу: «Місцеве самоврядування це…»
– Це совість і відповідальність перед людьми, громадою. Для мене, в першу чергу, – не кривити перед самим собою.
– Чим відзначились для вас, як для голови районної ради, роки роботи на цій посаді?
– Кожного року ми підбивали підсумки діяльності місцевого самоврядування. Думаю, що найоб’єктивнішу оцінку поставлять жителі Сокальського району. Гадаю, коли кожен мешканець Сокальщини, який відвідує школу, заклади охорони здоров’я, помітить позитивні зміни, що відбулися за чотири роки. За це прямо відповідають органи місцевого самоврядування. Бо, наприклад, за дороги загального користування, а це найбільша наша проблема була й, на жаль, залишається і сьогодні, відповідають обласні державні адміністрації. Попри те, що Сокальська районна рада чотири роки поспіль з районного бюджету видавала найбільше коштів на співфінансування ремонту доріг загального користування серед усіх районів Львівщини, на жаль, грандіозного прориву, на який розраховували, не сталося. Але тим не менше зроблено чимало. Поперше, вже зі Львова до Сокаля можна доїхати без проблем. Пам’ятаю, перші місяці моєї каденції починалися з того, що регулярно відвідував пікети на дорогах. Коли люди просто зупиняли рух автотранспорту, бо дороги були не проїзними. Ми всі це пам’ятаємо. Автобуси їхали зі Львова до Сокаля по чотири години, об’їжджали через Волсвин чи навколо шахт. Пам’ятаю і дорогу на Стоянів, яка, фактично, «лежала» в руїнах. І на сьогоднішній день така крайня аварійність знята з цих доріг, крім напрямків, які пов’язані більше зі східною стороною нашого району. Це напрямки на Лучиці, Перв’ятичі, Княже, де найбільш аварійні дороги. Дорога Червоноград – РаваРуська через Белз і Угнів має бути нарешті відремонтована наступного року за кредитні кошти Республіки Польща. До слова, з районного, місцевих бюджетів «пішло» понад сімдесят мільйонів гривень на ремонт доріг Сокальського району. Вдалося й частково відремонтувати ще один аварійний відрізок дороги у с. Тартаків, це зроблено консолідовано за кошти сільського та районного бюджетів. В ці дні ще планується ремонт картами (відрізками), найбільш критичних ділянок в районі Горбкова, щоб можна було доїхати до Тартакова. Це теж за кошти районного бюджету, хоч ця дорога належить Львівській ОДА. Водії помітили як змінюється напрямок дороги через Забужжя, Опільсько, які з’єднуються з Р15. Декілька років поспіль ми вкладали кошти з районного бюджету, щоб зробити цей напрямок проїжджим.
За кошти районного бюджету відремонтовані й аварійні відрізки в смт. Жвирка. Цей список можна продовжувати… Але треба пам’ятати, що зараз ремонт одного кілометра дороги з шириною проїжджої частини сім метрів коштує понад чотири мільйони гривень. А у нас в районі 600 км доріг. Ось і можна порахувати потребу – понад два мільярди гривень. Тому нам ще потрібні значні капіталовкладення у дорожню інфраструктуру.
– Крім доріг, яким галузям надавали пріоритет?
– Ми намагались зміцнити кожну галузь. Але, вважаю, що значним поступом вперед було рішення районної ради про зміну управління фінансами у галузі освіти. За два останні роки, думаю, що кожен з батьків, хто водить дітей в школу, може побачити, які є вражаючі зміни в матеріально-технічній базі кожного навчального закладу. Можливо, десь менше, десь більше.
Я наведу таку просту цифру: економія внаслідок ефективної діяльності Центру обслуговування закладів освіти за минулий рік склала приблизно 15,5 млн. грн. Ці кошти спрямовані на додаткові соціальні виплати педагогам, людям, які працюють в галузі освіти. А також на розвиток матеріально-технічної бази. В минулому році придбали два «Школярики». Фактично в кожному навчальному закладі було щось відремонтовано: або туалет, або дах, чи спортивний зал, або вікна замінили.
Аналогічна ситуація в медицині. Виконано ремонти в кожній амбулаторії. Тому принагідно хочу подякувати колективам закладів освіти, охорони здоров’я, культури і спорту, які брали участь в конкурсі мікропроєктів. Завдяки цій програмі було залучено чимало коштів на ремонт наших установ. До речі, ця програма визнана в Україні найефективнішою щодо залучення бюджетних коштів в об’єкти соціальної сфери.
Сокальський район бере активну участь в мікропроєктах і є одним з лідерів в області. Сокальська районна рада співфінансовує кожен проєк-тпереможець. Ми підтримуємо такі ініціативи, бо люди безпосередньо голосують за ці проєкти власними коштами. Тому розуміємо, що таким чином формується пріоритет.
Не пасе задніх і сама районна рада. Ми разом з нашими партнерами вибороли перемогу у трьох міжнародних проєктах загальною вартістю інвестицій, яка вже залучається в Сокальський район, близько 900 тисяч євро. Для нас це великий досвід роботи, адже реалізація проєктів вимагає знання як українського законодавства, так і європейського. Контроль за фінансами з боку Євросоюзу, європейських партнерів на порядок вищий, ніж контроль за українськими коштами.
– На Львівщині Сокальську районну раду ставлять у приклад іншим щодо відкритості та прозорості. Як це вдалося зробити?
– Сокальська районна рада стала піонером серед районів у впровадженні електронної системи голосування. Вважаю, що будь-який чиновник, а особливо в місцевому самоврядуванні має бути максимально відкритий перед громадою. Всі дії, рішення повинні бути доступними для будьякого мешканця району, оскільки, по-перше, мешканець міста чи села обирає свого представника-депутата у районній раді, повинен знати, які рішення, які дії вчиняє обранець. По-друге, платники податків району утримують владу, тому вона зобов’язана звітуватись про всі свої рішення, надавати максимальну інформацію для людей. Для того, щоб це зробити, ми першими у Львівській області впровадили електронну систему голосування. Пам’ятаємо, на момент обрання в 2015 році, вже були прийняті відповідні зміни до законодавства, які вимагали від органів місцевого самоврядування поіменного голосування і опублікування їх результатів в день голосування. Ми це виконали за допомогою електронної системи «Голос», яку замовили й спільно з фахівцями розробляли технічні завдання для неї. Вона проявила себе успішно й нині її, за словами фахівців, застосовують в 35 радах України. Думаю, що це ілюстрація її ефективності. Крім того, дві ради Республіки Польща скористалися цією системою, адаптувавши її відповідно до свого законодавства. Система працює. Ми відмовилися від паперового документообігу в процесі прийняття рішень районної ради, що привело до економії паперу.
Під час сесії народні обранці голосують за допомогою планшета. Електронна система в той же день дає детальну інформацію про результати голосування, з яким може ознайомитись кожен, хто бажає, зайшовши через Інтернет в систему «Голос», і побачити як голосував депутат з того чи іншого питання.
Наступний сервіс, який ми зробили, називається «Інвестуй в Сокальщину». Людина набирає у пошуку місто чи село Сокальщини і має можливість отримати докладну інформацію про інвестиції в соціальну сферу населеного пункту. Крім того цей сервіс дозволяє надати всю необхідну інформацію
про об’єкти для інвестора.
Ми сьогодні (29 листопада – авт.) отримали від Кабінету міністрів запрошення для участі у фіналі конкурсу «Кращі практики місцевого самоврядування». 4 грудня у клубі Кабінету міністрів Сокальська районна рада буде брати участь у фіналі конкурсу з приводу впровадження сервісу «Інвестуй в Сокальщину».
Крім цього, є ще два електронні сервіси. Це – «Стежками Героїв Сокальщини», над яким працювали разом з сокальською станицею «Пласт». Ми описуємо сучасну історію Сокальщини в наших Героях, а також в подіях з прив’язкою до геолокації, з виготовленням аудіо-відео матеріалів, які розповідають про історію та героїчні постаті нашого краю. Зробили ми ще один привабливий сервіс для батьків школярів, такий електронний щоденник «Освіта в смартфоні». Система «ОКо» дозволяє батькам отримувати онлайн інформацію про успішність дитини, її відвідуваність в класі, також переписуватися в групах з батьками, отримувати домашні завдання, щоб більш ефективним був контроль і процес навчання в школах.
– Самоврядування – це сільські, селищна, міські ради, якими проблемами живуть вони сьогодні? Як районна рада допомагає їх вирішувати?
– Завжди буде потреба для того, аби збудувати об’єкт інфраструктури, або відремонтувати. І мене дуже тішить, що за чотири роки майже кожний населений пункт отримав вуличне освітлення. Це найпростіше оцінити. Буквально три роки назад, коли ввечері їхав через села нашого району, була темнота, тепер у більшості з них є сучасні ледлампи, які дають якісне економне світло. Можна багато говорити про інфраструктурні проблеми населених пунктів, однак найбільший виклик з яким зіткнуться органи місцевого самоврядування – це адміністративнотериторіальна реформа. За моєї пам’яті було три перспективних плани, які трохи змінювали формат об’єднаних територіальних громад в районі. Будуть змінені принципи управління адміністративними одиницями. Добре це чи ні – покаже час. Але європейська практика показує, що такий принцип більш ефективний, ніж є зараз. На рівні районів або громад будуть ліквідовані адміністрації. Районів, в їх нинішній конфігурації, уже не буде. А все основне управління буде зосереджено в об’єднаних територіальних громадах. Тому ведуться дискусії. Пам’ятаю, як на сесіях районної ради три рази приймали звернення, де підтримували прагнення тих чи інших місцевих рад сформувати перспективний план в тому складі, в якому вони хочуть. У нас була дискусія і про сім, і про п’ять об’єднаних територіальних громад. А зараз планують лише чотири. І, на превеликий жаль, після останньої презентації, яка відбулася у нас в Сокальському районі, яку проводили експерти Львівської ОДА, ми побачили, що загальний економічний рівень об’єднаних територіальних громад внаслідок реформ у нас понижується. Так званий індекс податкоспроможності, на жаль, стає у кожній громаді менший, ніж є зараз в цілому у Сокальському районі. Такий парадокс пояснюється логічними причинами. Всі органи управління, які будуть в об’єднаних територіальних громадах, фінансуватимуться з місцевого бюджету. Якщо на сьогоднішній день районна рада фінансується з районного бюджету, то районна державна адміністрація – з державного.
– Чому Сокальщина, яка практично у всіх питаннях є передовою в області, у питанні об’єднання територіальних громад «пробуксовує»?
– Якщо Великомостівська ОТГ більшменш успішна і була сформована на принципі економічної ефективності, то всі інші громади, які зараз запропоновані, на превеликий жаль, втрачають в індексі податкоспроможності. Це означає, що з тієї території можна буде зібрати менше податків, ніж зараз збирає район. Це через те, що забирають шахти, які були основними бюджетонаповнювачами району. І коли жителі цих територій починають розгортати красиву обгортку адміністративно-територіальної реформи, починають дивитися, а як вони житимуть після цієї реформи, то з’являється сумнів, що буде краще. Це один з перших факторів. Наступний – прагнення місцевих еліт сформувати у тому чи іншому форматі ОТГ не завжди отримувало підтримку в населення, тому не могли дійти згоди. Добровільне об’єднання територіальних громад вимагає проходження ряду важливих процедур, де безпосередньо задіяна громада, ради, сесія. Відповідно були непорозуміння з боку тих чи інших рад. Це картина не є унікальною для Сокальського району. Там, де багаті території, їм вигідно бути в ОТГ, а де території з меншою можливістю наповнення бюджету, вже виникає питання як будуть утримуватися школи, дитячі садочки, народні доми, медичні заклади, які зараз фінансуються з районного бюджету.
Наприклад, протягом останнього року в районі зменшилася кількість учнів початкових класів на 90 дітей, а першокласників на 40. А це значить, що потрібно було умовно зменшити два початкові класи. Ми це не зробили, а навпаки відкрили ще один додатковий. Але тим не менше видаємо вже більше коштів на утримання цих закладів. Багато місцевих рад переживають, що буде на їхніх територіях. Якщо зникне школа, то виникають побоювання, що цей населений пункт помаленьку перестане мати перспективу. Тож усі прораховують своє майбутнє.
– Яке ваше ставлення до реформування місцевого самоврядування?
– Є плюси і мінуси. У системі управління однозначно плюс, тому що рішення щодо спрямування коштів буде приймати місцева громада. Керівництво громади в особі голови ради будуть обиратися прямим голосуванням. На сьогоднішній день в районі сформовані: орган місцевого самоврядування – районна рада, і орган виконавчої влади – районна державна адміністрація, голова якої призначається Кабінетом міністрів і Президентом України. Це вже буде сфера відповідальності суто місцевої громади. В плані наповненості бюджетів виникає багато питань. Особливо для тих об’єднаних територіальних громад, на території яких мало підприємств. Потрібно залучати більше інвестицій. Іншого виходу немає. Однак, щоб залучити більше інвестицій потрібно зробити інфраструктуру, що ми зараз намагаємось робити.
– А чим відзначилась робота депутатського корпусу райради цього скликання?
– Все що я назвав вище, є результатом роботи депутатського корпусу. Керівництво районної ради в особі голови і заступника не могли б нічого зробити без підтримки депутатського корпусу. Мені дуже приємно, що більшість депутатів зацікавлені в розвитку території, від якої їх обирали.
– Миколо Миколайовичу, погодьтеся, що депутатська діяльність важлива, різнопланова, але ж в громаді головною особою є голова. Які основні риси потрібні керівникам органів місцевого самоврядування, щоб бути успішними?
– Колись у народі говорили, що до булави потрібно голови. Голова громади повинен мати відповідні риси характеру, які б не дозволяли йому здаватися з тих чи інших ситуацій. Якщо закрили одні двері, але він бачить, що потрібно досягти результату, потрібно стукати в інші. Велике значення має вміння знаходити спільну мову з людьми. Вміння пояснити, переконати – одна з важливих рис. Важливий є й досвід роботи, він дає можливість за коротший термін досягти результату. Хто його немає, той набиває власні гулі.
– Уже багато років ви тісно співпрацюєте з головами місцевого самоврядування, кого з них хотіли б відзначити за сумлінну роботу на благо громади?
– Відкрийте сервіс «Інвестуй в Сокальщину». Порівняйте кількість капіталовкладень в ту чи іншу сільську чи міську ради. І все стане на свої місця. Все одразу зрозуміло. Загальна цифра близько 220 млн. грн., які ми спрямували в інфраструктуру району і вони розподілені відповідно по об’єктах і закріплені за сільськими радами. Це кількість реалізованих проєктів на території. Це кількість програм, в яких взяли участь місцеві ради в обласних, державних програмах. Ось вам ілюстрація роботи того чи іншого керівника. Не хочу когось виокремлювати. Тому що в кожного з них є позитивний і негативний досвід. В когось виходило краще, в когось гірше.
Переконаний, що мешканці району дадуть об’єктивну оцінку роботі керівників місцевих рад та скажуть чи їхні громади є ефективними.
– Які уроки особисто для себе винесли за роки роботи головою районної ради?
– Якщо говорити про мої загальні погляди на життя, то вони, звичайно, не змінилися. Але оцінювати навколишні події почав по-іншому. Просто раніше не володів такою інформацією, яку маю зараз. Як казав цар Соломон: «Знання примножує печаль». Насправді так і є. На жаль, не завжди добро перемагає зло…
– Чи звертаються до вас жителі району зі своїми проблемами? Що найбільше турбує населення?
– Звернень громадян не меншає. У мене є журнал прийому громадян, де записано проблему кожної людини, яка зверталася. В основному, люди приходять з соціальними питаннями: проблемами зі здоров’ям, щодо матеріального стану родини, соціальних виплат, із сімейними й земельними проблемами. Окремо працюємо з воїнами АТО, з родинами наших Героїв, які не повернулися з війни на Сході України.
– Які ситуації змушували вас, як очільника районної ради, діяти неординарно?
– Звичайно, були різні ситуації, коли треба діяти миттєво, як кажуть, за покликом серця. Так, не вагаючись, їздив до бійців Збройних сил України на передову в зону ООС. Були й сумні, коли доводилося пережити смерть наших героїв-краян, тіла яких треба було доставляти в район, організовувати поховання. В такі моменти немає часу на прийняття якихось бюрократичних рішень, а треба діяти негайно. Пригадую попередню каденцію, коли був депутатом районної ради: був початок акції протесту за європейський курс держави, яка згодом дістала назву Революція Гідності. У Сокалі організовували мітинги та створили комітет опору, в якому я брав участь, були чергування, збір коштів, продуктів харчування. Громада району тоді відправляла своїх найкращих синів і дочок на Майдан. У ті часи зібрали пожертв більше, ніж мільйон гривень, які були скеровані на потребу Майдану, і тих хлопців, які там стояли… В якійсь мірі це був дуже важкий період для кожного сокальчанина… Вважаю, що у всьому потрібно шукати найкоротший шлях реалізації рішення.
– Пане голово, поділіться планами на майбутнє. Які ще плануєте реалізовувати проєкти на Сокальщині?
– До закінчення каденції треба до кінця довести усі задуми, зокрема, наступного року маємо завершити реалізацію міжнародних проєктів. Ми до цього готуємось. Практично вже придбали медичне обладнання. Планується й завершення інших міжнародних проєктів щодо створення туристичних маршрутів та капітального ремонту трьох доріг. Ми також готуємо проєктно-кошторисну документацію для створення великих об’єктів спортивної і туристичної інфраструктури в м. Сокаль. На їх реалізацію поки що коштів немає, але будемо добиватись. Ця документація стане дороговказом і дасть можливість розвиватися далі та залучати інвестиції.
– Чи приходять до вас люди, волонтери, з власними пропозиціями?
– Так. У мене був добрий досвід, декілька місяців тому до мене прийшли молоді активісти й розповіли, що у рамках проєкту «Будуємо Україну разом» хочуть допомагати сім’ям, які потрапили у несприятливі життєві обставини. Ми ж зобов’язані підтримувати ініціативи, тому запропонували кілька об’єктів для вибору. Вони допомогли покращити умови проживання багатодітній родинi в с. Карів, де мамавдова самотужки виховує діточок. За два дні навели лад у хаті й на подвір’і, провели воду, відремонтували будинок, зробили порядок на подвір’ї… Навколо витала дружня атмосфера. Волонтери показали як можна гуртом зробити добру справу. У мене залишились світлі спогади про цю роботу.
Такою ж залишилася для мене й поїздка дітей з особливими потребами району на змагання з риболовлі в Республіку Польща. Ці діти є фактично прикуті до інвалідного візка, здебільшого замкнені у чотирьох стінах, в них ускладнене спілкування з навколишнім світом. Ця поїздка була великим досягненням. Хочу за це подякувати Асоціації інвалідів Сокальщини. Таких яскравих прикладів можна навести дуже багато… Коли об’єднуються активні ініціативні люди, то є позитивний результат. Саме такий принцип закладений і у конкурс мікропроєктів: об’єднати між собою активних людей в команди однодумців, які могли б написати проєкт.
– Миколо Миколайовичу, вітаючи з Днем місцевого самоврядування, хотілося б запитати, чим це свято є для вас особисто?
– Для мене особисто – це є той момент, коли треба звітувати перед громадою. Я запланував це зробити – у грудні звітуватиму перед Сокальською громадою. Буду розповідати, що зробив особисто і про те, що ми зробили в команді з депутатами районної ради. Звичайно, хочеться також привітати всіх тих людей, які працюють в апаратах органів місцевого самоврядування. Перед ними треба схилити голову, подякувати і побажати наснаги і здоров’я. Вони роблять ту роботу, яка, можливо, не дуже публічна, але без якої органи місцевого самоврядування не зможуть ніколи досягти позитивних результатів. Зі святом, колеги!
Інтерв’ю взяла Любов ПУЗИЧ.
