Днями в ДПІ у Деснянському районі  ГУ ДФС у м. Києві відбувся черговий сеанс «гаряча лінія» на тему: «Оподаткування доходів фізичних осіб та декларування доходів громадян».

З платниками спілкувався заступник начальника ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м. Києві Сергій Аксюков.

Пропонуємо до Вашої уваги найбільш актуальні питання, з якими абоненти звертались на «гарячу лінію»:

1. У яких випадках фізична особа звільняється від обов’язкового подання податкової декларації про майновий стан і доходи?

Відповідь: Згідно з пунктом 179.4 статті 179 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платники податку зільняються від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – Декларація) в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

– є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та держави станом на кінець звітного податкового      року;

– перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

– перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;
перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розділом IV ПКУ.

Відповідно до пункту 179.2 статті 179 ПКУ обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

– від податкових агентів, які згідно з розділом IV ПКУ не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV ПКУ;

– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV ПКУ;

– у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до IV ПКУ оподатковуються за нульовою ставкою податку та з яких сплачено податок відповідно до пункту 174.3 статті 174 ПКУ.

2. В якій спосіб можна подати декларацію?

Відповідь: За вибором платника податків декларації подаються за місцем своєї податкової адреси особисто або уповноваженою на це особою; поштою або засобами електронного зв’язку.

Звертаємо увагу, що поштою документи потрібно надсилати з повідомленням про вручення та з описом про вкладення не пізніше, ніж за п’ять днів до закінчення граничного строку подання. Якщо ж декларація подається в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису, то надсилати її потрібно не пізніше закінчення останньої години граничного строку подання.

У разі необхідності платники зможуть отримати безкоштовні консультації і допомогу в заповненні податкової декларації про майновий стан і доходи. Бланки декларацій надаються платникам податків безкоштовно.

3. За якою податковою адресою повинна подавати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати ПДФО фізична особа, якщо вона зареєстрована (прописана) в одному місці, а дохід отримує в іншому?

Відповідь:  Відповідно до статті 67 Конституції України від 28 червня 1996 року кожен громадянин зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Згідно з статею 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово.

Крім того, згідно з пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) податкова декларація подається за звітний період в установлені ПКУ строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.

Відповідно до пункту 45.1 статті 45 ПКУ платник податків – фізична особа зобов’язаний визначити свою податкову адресу.

Податковою адресою платника податків – фізичною особою визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків в контролюючому органі.

Платник податків – фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси.

Згідно з пунктом 179.7 статті 179 ПКУ сума податкових зобов’язань, донарахована контролюючим органом сплачується до відповідного бюджету у строки, встановлені ПКУ.

Враховуючи вищевикладене, платник податків, який відповідно до норм чинного законодавства зобов’язаний (має право) надати річну податкову декларацію про майновий стан і доходи, але на той час проживає не за місцем реєстрації (прописки), а в іншому місці, то він має подати декларацію до контролюючого органу за податковою адресою, тобто за місцем реєстрації згідно з паспортними даними.

4. Який документ повинна надати контролюючому органу ФО – резидент, яка отримала іноземні доходи, якщо податок сплачувався за межами України?

Відповідь:   Відповідно до підпунктів 170.11.1 та 170.11.2 пункту 170.11 статті 170 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у разі якщо джерело виплат будь-яких оподатковуваних доходів є іноземним, сума такого доходу включається до загального річного оподатковуваного доходу платника податку – отримувача, який зобов’язаний подати річну податкову декларацію, та оподатковується за ставкою, визначеною в пункті 167.1 статті 167 ПКУ, крім доходів, визначених підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 ПКУ, які оподатковуються за ставкою, визначеною підпунктом 167.5.4 пункту 167.5 статті 167 ПКУ.

У разі якщо згідно з нормами міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, платник податку може зменшити суму річного податкового зобов’язання на суму податків, сплачених за кордоном, він визначає суму такого зменшення за зазначеними підставами у річній податковій декларації.

Згідно з пунктом 13.3 статті 13 ПКУ доходи, отримані фізичною особою – резидентом з джерел походження за межами України, включаються до складу загального річного оподаткованого доходу, крім доходів, що не підлягають оподаткуванню в Україні відповідно до положень ПКУ чи міжнародного договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

Пунктом 13.4 статті 13 ПКУ встановлено, що суми податків та зборів, сплачені за межами України, зараховуються під час розрахунку податків та зборів в Україні за правилами, встановленими ПКУ.

Відповідно до пункту 13.5 статті 13 ПКУ для отримання права на зарахування податків та зборів, сплачених за межами України, платник зобов’язаний отримати від державного органу країни, де отримується такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, довідку про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

Враховуючи вищевикладене, фізична особа – резидент, яка отримала іноземний дохід та сплатила податки за межами України, для отримання права на зарахування сплачених цих податків повинна надати довідку від державного органу країни, де отримувався такий дохід (прибуток), уповноваженого справляти такий податок, про суму сплаченого податку та збору, а також про базу та/або об’єкт оподаткування. Зазначена довідка підлягає легалізації у відповідній країні, відповідній закордонній дипломатичній установі України, якщо інше не передбачено чинними міжнародними договорами України.

5. Чи потрібно подавати річну декларацію про майновий стан і доходи та сплачувати ПДФО, яка отримує щомісячно грошове утримання від фізичної особи згідно договору про довічне утримання?

Відповідь:   Статтею 744 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) встановлено, що за договором довічного утримання (догляду) одна сторона (відчужувач) передає другій стороні (набувачеві) у власність житловий будинок, квартиру або їх частину, інше нерухоме майно або рухоме майно, яке має значну цінність, взамін чого набувач зобов’язується забезпечувати відчужувача утриманням та доглядом довічно. Обсяги обов’язків набувача встановлюються за згодою сторін у договорі.

У договорі довічного утримання (догляду) можуть бути визначені всі види матеріального забезпечення, а також усі види догляду (опікування), якими набувач має забезпечувати відчужувача (пункт 1 статті 749 ЦКУ).

З наведених законодавчих норм випливає, що при укладанні договору довічного утримання (догляду) відчужувач одержує дохід у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі.

Відповідно до підпункту «є» підпункту 14.1.54 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), дохід з джерелом його походження з України – будь-який дохід, отриманий резидентами або нерезидентами, у тому числі від будь-яких видів їх діяльності на території України (включаючи виплату (нарахування) винагороди іноземними роботодавцями), її континентальному шельфі, у виключній (морській) економічній зоні, у тому числі, але не виключно у вигляді, зокрема, інших виплат та винагород, виплачених відповідно до умов цивільно-правового договору.

Фізична особа, як резидент так і нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження з України є платником податку на доходи фізичних осіб (підпункт 164.1.1 та підпункт 164.1.2 пункту 164.2 статті 164 ПКУ).

Платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів (підпункт 168.2.1 пункту 168.2 статті 168 ПКУ).

Таким чином, при отриманні від фізичної особи доходу у вигляді вартості матеріального забезпечення та послуг з догляду (опікування), визначених у договорі довічного утримання, відчужувач зобов’язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.

1. Які зміни було внесено до декларації про майновий стан і доходи?

Відповідь: Наказом Міністерства фінансів України від 15 вересня 2016 року № 821 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від жовтня 2015 року № 859» внесено зміни до форми податкової декларації, яка запроваджується з 01 січня 2017 року.

Податкову декларацію приведено у відповідність до змін, внесених до Податкового кодексу України Законом України від 24 грудня 2015 року № 909 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», а саме:

– кількість додатків зменшено з чотирьох до двох, в яких платники податків здійснюють розрахунок податкових зобов’язань з урахуванням понесених витрат: розрахунок інвестиційного прибутку (додаток Ф1) та розрахунок податкових зобов’язань самозайнятими особами (додаток Ф2);

– змінено порядок розрахунку податкових зобов’язань із доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, з урахуванням змін щодо порядку сплати авансових платежів з податку на доходи фізичних осіб;

– уточнені показники податкової декларації з урахуванням введення в дію ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків тощо.

2. Які доходи підлягають обов’язковому декларуванню?

Відповідь: Податковим кодексом України (далі – Кодекс) визначено які види доходів, отримані протягом звітного року, зобов’язані декларувати громадяни. До таких доходів, які підлягають обов’язковому декларуванню за наслідками 2016 року, належать:

– доходи одержані від осіб, які не є податковими агентами (особами, які не є податковими агентами, вважаються нерезидент або фізична особа, яка не має статусу суб’єкта підприємницької діяльності або не є особою, яка перебуває на обліку в контролюючих органах як особа, що провадить незалежну професійну діяльність(пп. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Кодексу);

– дохід у вигляді вартості успадкованого майна (кошти, майно, майнові чи немайнові права) у межах, що підлягає оподаткуванню (крім спадкоємців-нерезидентів, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини та спадкоємців, які отримали у спадщину об’єкти, що оподатковуються за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими спадкоємцями-резидентами, які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів спадщини( (п.174.3 ст. 174 Кодексу);

– дохід у вигляді подарунка від фізичних осіб, крім подарунків, отриманих нерезидентами, які зобов’язані сплатити податок до нотаріального оформлення договору дарування та обдарованих – резидентів, які отримали подарунок, що оподатковується за нульовою ставкою податку на доходи фізичних осіб, а також іншими обдарованими (резидентами), які сплатили податок до нотаріального оформлення об’єктів дарування (п.174.6 ст. 174 Кодексу).

– дохід, отриманий орендодавцем при наданні нерухомості в оренду (суборенду), якщо орендар є фізичною особою, яка не є суб’єктом господарювання (пп. 170.1.5 п.170.1 ст. 170 Кодексу);

– іноземні доходи (пп. 170.11.1 п.170.11 ст. 170 Кодексу);

– інвестиційний прибуток (пп. 170.2.2 п.170.2 ст. 170 Кодексу);

– невикористані та неповернуті кошти, одержані у вигляді цільової благодійної допомоги (пп. 170.7.5 п.170.7 ст. 170 Кодексу);

– нецільова благодійна (у тому числі матеріальна) допомога, одержана понад встановлену ПКУ норму (у 2016 році – 1930 грн) (пп. 170.7.3 п.170.7 ст. 170 Кодексу);

– не погашена при припиненні трудових відносин з працедавцем частина податку з суми, наданої на відрядження або під звіт та не повернутої (пп. 170.9.1 п.170.9 ст. 170 Кодексу);

– сума боргу платника податку, анульованого кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року (якщо кредитор повідомляє платника податку – боржника рекомендованим листом з повідомленням про вручення щодо анулювання боргу) (пп. «д» 164.2.17 п.164.2 ст. 164 Кодексу);

– сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року (у 2016 році – 689 грн), крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом ІІ Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу (пп. 164.2.7 п.164.2 ст. 164 Кодексу);

– сума недоплати податку при припиненні трудової діяльності (пп. 169.4.4 п.169.4 ст. 169 Кодексу);

– кошти або майно (нематеріальні активи), отримані платником податку як хабар, викрадені чи знайдені  як скарб, не зданий державі згідно із законом, у сумах, які визначені обвинувальним вироком суду незалежно від призначеної ним міри покарання (пп. 164.2.12 п.164.2 ст. 164 Кодексу);

– оподатковуваний дохід (прибуток), не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів минулих  податкових періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований контролюючим органом згідно з Кодексом (пп. 164.2.6 п.164.2 ст. 164 Кодексу).

Також, за результатами звітного податкового року, в якому іноземець набув статусу резидента України, він має подати річну податкову декларацію, в якій зазначає доходи з джерелом їх походження з України та іноземні доходи (пп. 170.10.4 п.170.10 ст. 170 Кодексу).

3. Коли у платника виникає обов’язок щодо подання декларації про майновий стан та доходи?

Відповідь: Обов’язок щодо подання декларації у платників податків виникає:

– при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання в дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення тощо;

– при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, операції з інвестиційними активами;

– при отриманні іноземних доходів;

– та в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

4. В яких випадках платник звільняється від подання декларації про майновий стан і доходи?

Відповідь: Від обов’язку подання податкової декларації про майновий стан і доходи, згідно з п. 179.4 ст. 179 Кодексу, платники податку звільняються в таких випадках:

а) незалежно від виду та суми отриманих доходів платниками податку, які:

– є малолітніми/неповнолітніми або недієздатними особами і при цьому перебувають на повному утриманні інших осіб (у тому числі батьків) та/або держави станом на кінець звітного податкового року;

– перебувають під арештом або є затриманими чи засудженими до позбавлення волі, перебувають у полоні або ув’язненні на території інших держав станом на кінець граничного строку подання декларації;

– перебувають у розшуку станом на кінець звітного податкового року;

– перебувають на строковій військовій службі станом на кінець звітного податкового року;

б) в інших випадках, визначених розділом IV Кодексу.

Відповідно до п. 179.2 ст. 179 Кодексу обов’язок платника податку щодо подання Декларації вважається виконаним і Декларація не подається, якщо такий платник податку отримував доходи:

– від податкових агентів, які згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу;

– виключно від податкових агентів незалежно від виду та розміру нарахованого (виплаченого, наданого) доходу, крім випадків, прямо передбачених розділом IV Кодексу;

– від операцій продажу (обміну) майна, дарування, при нотаріальному посвідченні договорів за якими був сплачений податок відповідно до розділу IV Кодексу;

– у вигляді об’єктів спадщини, які відповідно до IV Кодексу оподатковуються за нульовою ставкою податку та/або з яких сплачено податок відповідно до п. 174.3 ст. 174 Кодексу.

5. Які терміни подання громадянами податкової декларації?

Відповідь: Платники податку, які згідно з розділом ІV Кодексу зобов’язані подавати декларацію, подають її до 1 травня 2017 року. Оскільки, останній день подання декларації припадає на вихідний день, то відповідно до норм податкового законодавства переноситься на перший робочий день, тобто, 03 травня 2017 року.

У 2017 році платники податку на доходи фізичних осіб, які бажають реалізувати своє право на податкову знижку за наслідками 2016 року, податкову декларацію можуть подати упродовж всього року.

Податкова декларація подається громадянами до контролюючого органу за місцем реєстрації платника податку.

6. Які існують способи подання декларації?

Відповідь: Податкова декларація подається до контролюючого органу в один із таких способів за вибором платника податку:

– особисто платником або уповноваженою на це особою;

– надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

– засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації електронного підпису у порядку, визначеному законодавством.

При цьому поштове відправлення слід здійснити не пізніше, ніж за десять днів до закінчення граничного терміну подання декларації, встановленого статтею 49 Кодексу, а при поданні в електронній формі – не пізніше закінчення останньої години дня, у якому минає такий граничний термін (п. 49.5 ст. 49 Кодексу).

7. Які зміни відбулися в порядку отримання податкової знижки?

Відповідь: Законом України від 21 грудня 2016 року № 1797-VІІІ «Про внесення змін до  Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до підпункту 166.3.3 пункту 166.3 статті 166 Кодексу, відповідно до яких знято обмеження з розміру суми, сплаченої за навчання, яку платник податку може включити до податкової знижки за наслідками звітного року (у 2016 році така сума не могла перевищувати 1930 грн. на місяць).

Платник податку має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу за наслідками звітного податкового року суму коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

8. Який перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки?

Відповідь: Перелік витрат, дозволених до включення до податкової знижки, визначено у п. 166.3 ст. 166 Кодексу, а саме:

– частину суми процентів, сплачених таким платником податку за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 Кодексу;

– суму коштів або вартість майна, перерахованих (переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) таких коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 Кодексу, у розмірі, що не перевищує 4 відсотків суми його загального оподатковуваного доходу такого звітного року;

– суму коштів, сплачених платником податку на користь закладів освіти для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення, який не одержує заробітної плати. Така сума не може перевищувати розміру доходу, визначеного в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу (у 2016 році – 1930,00 грн.), в розрахунку на кожну особу, яка навчається, за кожний повний або неповний місяць навчання протягом звітного податкового року;

– суму витрат платника податку на сплату страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та пенсійних внесків, сплачених платником податку страховику-резиденту, недержавному пенсійному фонду, банківській установі за договорами довгострокового страхування життя, недержавного пенсійного забезпечення, за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, а також внесків на банківський пенсійний депозитний рахунок, на пенсійні вклади та рахунки учасників фондів банківського управління як такого платника податку, так і членів його сім’ї першого ступеня споріднення, які не перевищують (у розрахунку за кожний з повних чи неповних місяців звітного податкового року, протягом яких діяв договір страхування):

169. a) при страхуванні платника податку або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом платника податку, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління чи за їх сукупністю – суму, визначену в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу (у 2016 році – 1930,00 грн.);
170. b) при страхуванні члена сім’ї платника податку першого ступеня споріднення або за пенсійним контрактом з недержавним пенсійним фондом, або на банківський пенсійний депозитний рахунок, пенсійний вклад, рахунок учасника фонду банківського управління на користь такого члена сім’ї чи за їх сукупністю – 50 відсотків суми, визначеної в абзаці першому підпункту 169.4.1 пункту 169.4 статті 169 Кодексу, в розрахунку на кожного застрахованого члена сім’ї (у 2016 році – 965,00 грн.);

– суму витрат платника податку на:

1. a) оплату допоміжних репродуктивних технологій згідно з умовами, встановленими законодавством, але не більше ніж сума, що дорівнює третині доходу у вигляді заробітної плати за звітний податковий рік;
2. b) оплату вартості державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита;

– суму коштів, сплачених платником податку у зв’язку із переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива;

– суми витрат платника податку на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним.