На запитання «Голосу з-над Бугу» відповідає суддя-спікер Сокальського районного суду Лідія ФАРИНА
– 15 грудня – День працівників суду. Розкажіть про вашу професію, напевно, вона є непростою!
– Дійсно, працювати суддею непросто. Адже щодня ти приймаєш рішення від яких залежить людська доля! В нашому суді працює 25 працівників, 4 з них судді: голова суду Михайло Адамович та троє суддів: Олег Веремчук, Тетяна Струс та Лідія Фарина.
Навантаження на суддів дуже велике. Уявіть собі: станом на грудень 2021 р. до нашого суду надійшло майже 5000 справ та матеріалів, а суддів лише 4! По Україні це – 4-5 млн. справ і матеріалів щороку!
Для прикладу, протягом 2019-ого в місцевих загальних судах перебувало на розгляді 3 569 783 судових справ, з яких розглянуто 3 067 392 справи – це дуже велика цифра. Навантаження шалене по всій Україні через стійкий дефіцит суддівських кадрів, який наближається до критичних позначок та істотно обмежує доступ до правосуддя. У 2018 році в країні на 100 тисяч осіб доводилося близько 13 суддів, що майже у два рази менше ніж у Польщі та Німеччині (26 і 25 суддів відповідно). Станом на жовтень цього року понад 2,5 тисячі посад суддів є незайнятими, що становить одну з головних причин перевантаженості судів і тривалості строків розгляду справ.
– В Україні також критична ситуація з фінансуванням судів. Зарплати працівників апарату суду менші, ніж у прибиральниць у супермаркеті. Як ви думаєте, чи піде грамотна і порядна людина з вищою юридичною освітою працювати до суду?
– Відтік кадрів може повністю паралізувати судову систему. Адже суддя без секретаря чи помічника, чи без працівників канцелярії, апарату це як людський організм без рук та без ніг, очей та вух. Але хочу сказати про наш колектив: нам дуже пощастило з людьми, які у нас працюють! Незважаючи на кричущу ситуацію, ми «тримаємося». Атмосферний клімат на роботі допомагає долати всі негаразди у такий нелегкий для нас час, ми стали сильнішими та дружнішими!
Також варто й згадати про неналежне матеріально-технічне забезпечення: немає марок для відправлення поштової кореспонденції, паперу для видачі копій рішення! Як в таких умовах мож
на забезпечити належний доступ громадян до правосуддя?
Також є проблемою брак на достатньому рівні єдності судової практики. Це є загальною проблемою держави. Відсутність єдності починається від неякісного законодавства, яке й до того ж швидко змінюється.
– Досить часто в ЗМІ та соцмережах розповідають про резонансні справи та озвучують ймовірне покарання за скоєне, чи правомірні такі висловлювання?
– Дійсно, переглядаєш по телебаченню новини та чуєш чергову сенсацію. Не встигло щось статися, а вже розказують, хто винен, і яка буде міра покарання. До реального покарання ще так далеко, а люди так легко кажуть про такі серйозні речі… Судовий процес та розгляд справи це не шоу, все набагато складніше.
– Яка кількість судових рішень суду першої інстанції оскаржується в апеляційному порядку?
– Дякую за гарне запитання! Мізерна. Оскаржується лише кожне десяте судове рішення. Значить можна зробити висновок, що наші громадяни переважно задоволені судовим вердиктом та довіряють судовій владі! Як можна говорити, що суддям не довіряють, якщо батьки довіряють суду своє саме цінне – дітей, коли звертаються з позовом про визначення місця проживання дитини, як можна говорити про недовіру до суду, коли родичі звертаються до нас, бо самостійно не можуть поділити спадщину, а сусіди – земельні ділянки. Останні дослідження говорять про те, що найбільше кричать, що суд поганий, ті, що жодного разу не мали справ у суді.
– Яких категорій справ найбільше в судах України та Європейському суді?
– Саме більше справ в українських судах – адміністративних, де відповідачем, як правило, виступає держава в особі того чи іншого суб’єкта владних повноважень (щодо пенсійного забезпечення, соціальних виплат чи податків). Разом з тим в Європейському cуді щодо України, переважають справи не через судовий розгляд та ухвалення судового рішення, а через його невиконання!
– Для чого державі потрібен незалежний суд?
– Відомий історик, письменник та філософ Станіслав Оріховський сказав: «Закон стоїть вище короля!» На жаль, реалії сьогодення непотішні. Суддів залякують тотальними звільненнями, переоцінюваннями, скороченнями чисельності, зменшенням заробітних плат та ускладненням процедури виходу у відставку. Слухняний суддя – найбільша біда для держави. Такий суддя служить не закону, а носію влади. Як тільки той втрачає владу, суддя починає слухатися іншого посадовця чи носія титулу. Тому тільки сильний і незалежний суддя є гарантом верховенства права у державі. У незалежності судової гілки влади, в першу чергу, зацікавлені самі громадяни, які є учасниками справи, щоб протилежна сторона процесу не тиснула на суд.
– Що б ви побажали своїм колегам та працівникам суду напередодні професійного свята?
– Буду лаконічна та бажаю основне – берегти один одного та бути здоровими!
Розмову вів Василь СОРОЧУК.
