Музей писанкового розпису – один з найоригінальніших музеїв України, який є у Коломиї

Це один з найоригінальніших музеїв України, який є у Коломиї Івано-Франківської області. Пере­буваючи в ньому, отримав надзви­чайне враження. Колекцію писан­кового розпису сформовано не лише на основі писанок народних майстрів Гуцульщини, Покуття, але й з різних куточків нашої дер­жави. Чимало надала й українська діас­пора.

Сам музей зведений у вигляді писанки, висотою тринадцять мет­рів. Збудованй за рекордний термін – дев’яносто днів. Концепцію су­часної експозиції розробила генеральний директор Музею народно­го мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського Ярослава Ткачук. Митці Василь Андрушко та Мирос­лав Ясінський створили проєкт експозиції, спроекту­вав будівлю архітектор Ігор Шумин.

– Музей було відкрито в рамках проведення Х Міжнародного гу­цульського фестивалю 23 вересня 2000 року, – розповіла його заві­дувачка Оксана Ясінська. – Відтоді він став справж­ньою візитівкою Коломиї та Івано-Франківщини. Його колекція налічує понад 12000 унікальних творів не лише з Украї­ни, а й з понад сорока країн світу, зок­рема Індонезії, Японії, Алжи­ру, Китаю, Шрі-Ланки, Єгипту, Ізраїлю. Європейський континент представ­лено писанками та великодніми яйцями з Франції, Німеччини, Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії, Угор­щини, Хорватії…

На всіх цих писанкових орнамен­тах можна простежити еволюцію людських уявлень про навколишній світ, його таємничість та незбагне­ність. Це і традиційні й ав­торські писанки, мальован­ки, шкрябанки, створені на курячих, гусячих, стра­усиних та навіть перепелиних яйцях, а також декоративні яйця, оздоблені різними тех­ніками.

Географія українського писанко­вого мистецтва сягає далеко за межі України й обіймає всі території на земній кулі, де живуть українці. Не випадково в канадському Вег­ревілі (штат Альберта), де прожи­ває близько 75 відсотків українців, за проєктом Павла Цимбалюка споруджено пам’ятник українській писанці.

У музеї писанкового розпису по­бачив і розкішний килим з 1008 писанок, який створив шпильковою технікою за вісім років Володимир Бонк, писанки воскового розпису Тараса Городецького з Червоно­града… Географія дуже широка…

Про писанки і співають, і кажуть:

«Намалюю на писанці голуба й голубку, щоби в серці молодому тай не було смутку».

«Намалюю на писанці дубовий листочок, а щоби ріс здоровень­кий мій милий синочок».

«Писала мати писанки під обра­зами у світлиці, з її щасливої руки злітали писані жар-птиці».

Перлиною колекції є пи­санка, на­писана природни­ми барвниками на гусячому яйці ще понад 500 років тому. Її було знайдено у 2013 року у Львові у водозабірній башті під час археологічних розкопок. Це найдав­ніша на території України писанка.

Щороку музей відвідує близько 100 тисяч туристів як з усіх облас­тей України, так із-за кордону. Їх приваб­лює оригінальна споруда, можливість ознайомлення з різно­маїттям народних ше­деврів.

У 2007 р. Музей був учас­ником Всеукраїнської акції «7 чудес Украї­ни» й отри­мав спеціальну відзнаку у номінації «Визначна пам’ят­ка су­часної України».

А ще багато дізнався про музей і від однокурсника Миколи Савчука – поета-гумориста, фольклориста, краєзнавця, заслуженого артиста України, цьогорічного лауреата Всеукраїнської літературної премії ім. Степана Олійника. До речі, з концертною програмою він вже бував у Сокалі.

Літа минають, а українська пи­санка не втрачає популярності, на­повнюється новими барвами нашо­го життя і стає цінним надбанням національної культури.

Василь СОРОЧУК.

Фото автора та Романа Скочиляса.