Це один з найоригінальніших музеїв України, який є у Коломиї Івано-Франківської області. Перебуваючи в ньому, отримав надзвичайне враження. Колекцію писанкового розпису сформовано не лише на основі писанок народних майстрів Гуцульщини, Покуття, але й з різних куточків нашої держави. Чимало надала й українська діаспора.
Сам музей зведений у вигляді писанки, висотою тринадцять метрів. Збудованй за рекордний термін – дев’яносто днів. Концепцію сучасної експозиції розробила генеральний директор Музею народного мистецтва Гуцульщини та Покуття ім. Й. Кобринського Ярослава Ткачук. Митці Василь Андрушко та Мирослав Ясінський створили проєкт експозиції, спроектував будівлю архітектор Ігор Шумин.
– Музей було відкрито в рамках проведення Х Міжнародного гуцульського фестивалю 23 вересня 2000 року, – розповіла його завідувачка Оксана Ясінська. – Відтоді він став справжньою візитівкою Коломиї та Івано-Франківщини. Його колекція налічує понад 12000 унікальних творів не лише з України, а й з понад сорока країн світу, зокрема Індонезії, Японії, Алжиру, Китаю, Шрі-Ланки, Єгипту, Ізраїлю. Європейський континент представлено писанками та великодніми яйцями з Франції, Німеччини, Чехії, Словаччини, Польщі, Румунії, Угорщини, Хорватії…
На всіх цих писанкових орнаментах можна простежити еволюцію людських уявлень про навколишній світ, його таємничість та незбагненість. Це і традиційні й авторські писанки, мальованки, шкрябанки, створені на курячих, гусячих, страусиних та навіть перепелиних яйцях, а також декоративні яйця, оздоблені різними техніками.
Географія українського писанкового мистецтва сягає далеко за межі України й обіймає всі території на земній кулі, де живуть українці. Не випадково в канадському Вегревілі (штат Альберта), де проживає близько 75 відсотків українців, за проєктом Павла Цимбалюка споруджено пам’ятник українській писанці.
У музеї писанкового розпису побачив і розкішний килим з 1008 писанок, який створив шпильковою технікою за вісім років Володимир Бонк, писанки воскового розпису Тараса Городецького з Червонограда… Географія дуже широка…
Про писанки і співають, і кажуть:
«Намалюю на писанці голуба й голубку, щоби в серці молодому тай не було смутку».
«Намалюю на писанці дубовий листочок, а щоби ріс здоровенький мій милий синочок».
«Писала мати писанки під образами у світлиці, з її щасливої руки злітали писані жар-птиці».
Перлиною колекції є писанка, написана природними барвниками на гусячому яйці ще понад 500 років тому. Її було знайдено у 2013 року у Львові у водозабірній башті під час археологічних розкопок. Це найдавніша на території України писанка.
Щороку музей відвідує близько 100 тисяч туристів як з усіх областей України, так із-за кордону. Їх приваблює оригінальна споруда, можливість ознайомлення з різномаїттям народних шедеврів.
У 2007 р. Музей був учасником Всеукраїнської акції «7 чудес України» й отримав спеціальну відзнаку у номінації «Визначна пам’ятка сучасної України».
А ще багато дізнався про музей і від однокурсника Миколи Савчука – поета-гумориста, фольклориста, краєзнавця, заслуженого артиста України, цьогорічного лауреата Всеукраїнської літературної премії ім. Степана Олійника. До речі, з концертною програмою він вже бував у Сокалі.
Літа минають, а українська писанка не втрачає популярності, наповнюється новими барвами нашого життя і стає цінним надбанням національної культури.
Василь СОРОЧУК.
Фото автора та Романа Скочиляса.
