На Сокальщині в одноразових масках та рукавицях листоноші доставляють періодику, пенсії

Під час карантину, коли люди перебува­ють вдома, як ніколи цінною та актуальною є робота працівників поштових відділень. У цей нелегкий період, «зв’язок із світом» підтримують листоноші, які навіть в умовах карантину доставляють газети, пенсії та грошові виплати громадянам, зокрема, пен­сіонерам, які є найбільш вразливою категорі­єю можливого інфікування коронавірусом. Літні люди також зможуть здійснювати ко­мунальні платежі вдома, отримувати побуто­ві товари й продукти першої необхідності, щоб не піддаватися ризику і не йти в ма­газини або в місця значного скупчення.

– З початку оголошення карантину Со­кальське поштове відділення працює в особливому режимі – з 8.00 до 18.00 години, а в суботу – 9.00-15.00 год. – розповідає начальник поштового відділення Зоря­на Янюк. – Листоноші доставляють пенсії, соціальні виплати, продуктові товари додо­му. Ми робимо все, щоб люди поважного віку мали меншу можливість захворіти на коронавірус. У листоноші можна замовити продукти і ліки. І сьогодні це дуже актуально. Мешканці фактично не виходять з домівок, а літнім людям це взагалі не рекомендується робити. Тож допомога листонош доречна. Просимо їх якомога менше приходити у від­ділення, натомість телефонувати. Листоноші приймуть замовлення і швидко його достав­лять. У відділенні беремо оплату комуналь­них платежів та надаємо звичний спектр послуг, зокрема, приймаємо і відправляємо посилки по Україні та за її межі. До речі, кількість посилок за останні тижні значно зросла. Люди сидять вдома, замовляють товар в Інтернет-магазинах.

Пані Зоряна також розповіла, щоб уберег­ти працівників від небезпечної інфекції, генеральна дирекція «Укрпошти» закупила маски, одноразові рукавички та дезінфекцій­ні засоби, які видали усім працівникам. «Вранці та в обід робимо дезінфекцію примі­щення. Просимо відвідувачів, щоб вони до­тримувалися дистанції, заходили у захисних масках, щоб з розуміння ставились до ситу­ації, що склалася і дбали про свою безпеку та безпеку наших працівників. Вдячна пра­воохоронцям, які практично щодня навіду­ються у поштове відділення», – зазначила вона.

В Сокальському поштовому відділенні працює вісім листонош. У четвер, 9 квітня, як зазвичай, вони в масках та рукавицях сортували газети, щоб рознести передплат­никам.

Слово по слові – розговорилися. Поштар­ка Наталія Козловська розповіла, що в умо­вах карантину вони розносять пошту та пенсії щодень, крім понеділка, середи та неділі. Дотримуються вимог карантину й працюють у захисних масках та одноразових рукавичках. «Населення уже звикло до цього, бо розуміють, що в такий спосіб ми дбаємо не тільки про своє здоров’я, але про їхнє також»,– каже пані Наталя.

Аби доставити газети та продукти, а також квитанції про оплату «Укртелекому», ко­мунальних послуг, домофонів, вона прохо­дить до 8 км щодня. Бажаючі можуть придбати у неї будь-яку пресу. Найчастіше купляють газети «Голос з-над Бугу» та «Експрес»…

Запитую у листонош, чи не бояться зара­зитись коронавірусною інфекцією? Відповідають: «Так». Тому ретельно дотримуються усіх правил безпеки: перед виходом на діль­ницi миють руки, обробляють їх антисепти­ком та вдягають рукавички. Листоноша Тетяна Шеремета, яка обслуговує мешканців по вулиці Героїв УПА, зазначає, що «нині в місті можна частіше зустріти людей серед­нього віку, а пенсіонери – налякані коронаві­русом – стараються залишатися вдома. Ви б бачили з якою радістю вони зустрічають мене. Кажуть, що нарешті під час карантину до них хтось прийшов. Спілкуємося у масках і на дистанції, бо розуміємо, що то велика біда, треба бути обережним».

– Я дуже переживаю, бо знаю, що це не­безпечна недуга, – вступає у розмову листо­ноша Галина Полішко. – У мене на дільниці є багато стареньких, які не ходять, а діти про них забули. Одна жінка, яка, щоб відкри­ти двері, йде, спираючись на табуретку. Для неї розрада – телевізор. Тож коли приходжу, все мені хоче переповісти. Як же її залишити напризволяще? Весь час перепитує, коли їй добавлять тих обіцяних 500 грн. Добре що є мобільний, люди старшого віку телефо­нують мені і замовляють те, що необхідно. Зокрема: олію, макарони, крупи, сірники, туалетний папір… Крім працівників соці­альних служб до них ніхто не приходить.

У пані Галини одна з найбільших дільниць: тільки по вулиці Чайковського потрібно обійти майже тисячу квартир. З сумом роз­повідає, що найважче розносити пошту та квитанції у багатоповерхівки з домофонами. У під’їзд не можна зайти, бо закрито. По­трібно чекати, поки хтось із жильців будинку не відкриє двері.

Поштарів хвилює ще одна проблема – це відсутність поштових скриньок, яких, зок­рема, немає в будинку №5, по вулиці Григо­ренка.

– У нас громадяни переконані, що або­нентські скриньки – це справа пошти, – додає Наталія Козловська. – А це власна справа кожного. В деяких будинках вони розбиті, не закриваються, немає номера квартири… Спробуй вгадай, де чия.

Їхня колега Мирослава Скокун зазначила: «Ми наражаємось на небезпеку так само, як і медики. Однак лікарям пообіцяли підня­ти зарплату у три рази. Ми ж працюємо на 0,8 ставки. Тож чи варто ризикувати своїм здоров’ям та здоров’ям рідних? Коронавірус­на інфекція дуже небезпечна, тому кожен боїться заразитися. Ручки дверей та під’їзди у багатоповерхівках ніхто не дезінфікує».

Враз задзвонив телефон, листоношу про­сили принести олію, крупи та туалетний па­пір. Я ж попросила поспілкуватися з абонен­том, яким виявилася пенсіонерка, пані Марія. У неї запитала чи задоволена робо­тою поштарки і почула у відповідь: «Листо­ноша – дуже чуйна людина, її завжди чекаю. З її допомогою оплачую квитанції за газ, світло, купую товари та ліки. Добре, хоч пошта зараз працює, інакше було б важко…»

Листоноші, розібравши пошту, заквапи­лись на дільниці, де на них чекають. Кожна з них усвідомлює, що в умовах карантину для багатьох людей вони і пошта, і банк, і магазин, а тепер ще й аптека, бо доставля­ють ліки. Вони є тими, хто єднають людей зі світом, а для старшого покоління, ще й єдина «артерія», яка допоможе пережити цей напружений період і не відчувати себе самотніми.

Любов ПУЗИЧ.

Фото автора.