Ексголова ЛОДА, народний депутат України від «Європейської Солідарності» Олег СИНЮТКА 8 квітня розповів в інтерв’ю «Голосу з-над Бугу» про діяльність Верховної Ради, позицію фракції, важливі законопроєкти, які були прийняті, стосунки з керівниками Львівщини, коронавірус та обіцянки виборцям…
– Олеже Михайловичу, де Вам легше працювати: головою облдержадміністрації чи у Верховній Раді?
– Думаю, що рівень відповідальності голови ОДА все-таки є вищим, бо за твоєю спиною 2,5 мільйони мешканців області. Завжди було розуміння, що будь-які проблеми людей, все одно я повинен вирішити, допомогти, зарадити. В парламенті виклики зовсім інші, тому що сьогодні стоїть питання загрози існування держави. Воно є очевидним, тому що російська п’ята колона надзвичайно активізувалася. Треба, щоб в парламенті була політична сила, яка чітко стоїть на проукраїнських засадах.
У своїх діях та помислах керуватися єдиним: чи вигідно і корисно це для української державності. Сьогодні «Європейська Солідарність» займає саме таку позицію. Ось чому з одного боку нам у парламенті надзвичайно складно, бо нас є мало, а з іншого – надзвичайно просто, бо ми не сумніваємося чи той, чи інший крок є правильним. Все, що відповідає інтересам держави, робимо з чистим серцем та душею.
– Чи контактуєте з новим очільником ОДА?
– Так. І попередньому голові, й сьогоднішньому казав, що якщо будуть якісь запитання чи якісь проблеми, де б я був корисним, завжди до його послуг. Тут мова не йде про особистості, а про те, що є область, є люди і завжди треба допомогти, все робити для того, щоб їм було комфортніше жити.
– У Верховній Раді створене міжфракційне об’єднання «Львівщина», яке лобіює інтереси цього регіону. Яка його мета? І що вдалося зробити?
– Після виборів до парламенту зустрілися парламентарії, хто був обраний від Львівщини, і хто є вихідцем цих теренів, й домовилися лобіювати інтереси рідного краю разом. До об’єднання увійшли 26 народних депутатів, які визначили, що основним завданням буде відстоювання інтересів громад Львівщини,
тож активно включились у процес формування бюджету на
2020 рік. Незалежно від того, хто яку політичну силу представляє, зрозуміло, що «Європейська Солідарність» дивиться на розвиток держави по одному, а «Слуга народу» – по іншому, об’єднали зусилля, щоб Львівщина отримала якомога більше ресурсів. Коли мова йшла про приватизацію Львівського аеропорту, який є одним з найуспішніших в Україні, знову незалежно від фракцій, ми всі звернулися до української влади, що така приватизація стратегічного підприємства є не тільки недоцільною, але й шкідливою. Тому міжфракційне об’єднання «Львівщина» турбується, в першу чергу, про інтереси мешканців області. Політичні перипетії в середині групи ми відкладаємо на інший план.
Але бувають різні ситуації. Було дуже прикро коли міжфракційне об’єднання «Львівщина» виступило з чіткою заявою, якою засуджували можливу співпрацю з проросійськими найманцями. На жаль, не всі його представники поставили свої підписи під нею. І це надзвичайно прикро, бо тут мова йде не про політичні інтереси, а інтереси держави.
– Чи є у фракції «Європейська Солідарність» союзники в парламенті?
– Дуже часто разом з нами голосують представники ГО «Голосу», рідше – ВО «Батьківщина». Ви це бачили, коли відбувалося голосування закону про відкриття ринку землі, щоби не допустити приватизації державної землі, а з іншого боку – дати можливість дрібним і середнім фермерам стати власниками. До нашої опозиції, що було достатньо несподівано, примкнула частина представників партії «Слуга народу».
– Розкажіть, будь ласка, про склад Верховної Ради. Чи він є кращим, ніж попередній? Чи можна його назвати проукраїнським та професійним?
– Прикро, але не проукраїнський. Мені видається, що парламентарі попереднього скликання були набагато фаховішими і мали більший досвід. Сьогодні у сесійній залі, не хотів критикувати своїх колег, але мені видається, є багато випадкових людей, які потрапили у Верховну Раду, навіть до кінця не усвідомлюючи ні ролі парламенту, ні суті своєї присутності на вищому законодавчому органі країни.
– Чи є взаєморозуміння між Урядом, Верховною Радою та Президентом?
– Вся влада в державі сконцентрована в руках Президента. Керівники уряду, міністри, їхні кандидатури обговорюються на Банковій. Як і список монобільшості також писався там. Ви бачите, що фактично в парламентсько-президентській республіці всі вертикалі, починаючи від законодавчої, виконавчої та закінчуючи правоохоронною системою, сконцентровані в руках однієї людини. Власне Президент Зеленський несе відповідальність і за перший, і за другий уряд, як і за всі кроки, які приймаються в державі.
– Чому так часто змінюють міністрів, взяти хоча б міністра охорони здоров’я?
– Ми попереджали про це, тому й не підтримували склад першого Уряду, а згодом не голосували за склад другого. Бо здебільшого очолили міністерства непрофесійні випадкові люди, які не мають досвіду державного будівництва, які не готові відповідати на ті виклики, які сьогодні є в державі.
– Політична сила, до якої належите, перебуває в опозиції до влади чи ні?
– Однозначно, ми в опозиції до влади. Сьогодні наша роль – це роль якраз стримувача деколи непродуманих дій влади. Наша політична сила відстоювала і буде відстоювати те, що записано в Конституції – це рух України в ЄС і НАТО.
– Чи відчували з боку влади тиск на «Європейську Солідарність»? А особисто на себе?
– Ви ж бачите, що саме проти представників нашої фракції порушені кримінальні справи. Зокрема, проти п’ятого Президента України. Рік часу всі правоохоронні органи шукають якісь злочини в його діях. Врешті-решт це все зводиться до надуманих речей, які насправді, вважаю, під великим знаком запитання. Бо коли Президента звинувачують у тому, що він давав наказ на наступ визволення української території, чи коли він давав наказ на прохід українськими моряками Керченської протоки, то, звичайно, такі звинувачення просто є абсурдними. Насправді такі запитання
можна поставити й до тих людей, які їх задають.
Що стосується економічних злочинів, то влада так і не знайшла у діях Порошенка жодного економічного злочину. Те що порушено проти Софії Федини справу, мені здається, це повний абсурд і нісенітниця. Дуже прикро, що Президент Зеленський написав заяву в правоохоронні органи на Софію Федину і Марусю Звіробій, ніби то вони загрожували його життю і безпеці… Це повна нісенітниця. І як чоловіку, і як керівникові держави йому повинно бути соромно за такі кроки.
– Пане депутате, які з прийнятих законопроєктів, на Ваш погляд, є дуже важливими для держави?
– Це останні законопроєкти. Перший про ринок землі, а другий – так званий антиколомойський закон. Вони, направду є дуже важливими, бо визначають можливість подальшої співпраці зі світовими фінансовими організаціями. На превеликий жаль, наша влада привела економіку до руйнації і світова фінансова криза, пов’язана з коронавірусом, це швидше додаткове випробування, а не причина всіх проблем, які є в економіці української держави.
Скориставшись ситуацією, влада хотіла приватизувати державну землю сільськогосподарського призначення, проти чого ми категорично виступали. Врешті-решт ми прийняли закон, який забороняє таку приватизацію, але в той же час дозволяє малим фермерам мати у своїй власності до 100 га землі. Це дозволить створити в Україні малого і середнього господаря, який мав би бути основою української держави. Вважаю, це дуже серйозний крок, який буде мати стратегічні позитивні наслідки для держави. Добрим є те, що прийняли в першому читанні, але не прийнято в цілому закон, який би не дозволяв колишнім власникам банків, зокрема Приватбанку, повертати те, що вони награбували в українців. Це також є правильний крок, тому що з одного боку – це соціальна справедливість, а з іншого – відкриття співпраці з міжнародними фінансовими структурами. Сьогодні це дуже потрібно в Україні.
– Пане Олеже, виборців цікавить Ваша позиція щодо окремих голосувань. Зокрема, прийнятий законопроєкт про ринок землі. Не так давно Ви говорили, що «законопроєкт про ринок землі дозволить під маніпулятивними і тіньовими схемами вивести і передати земельний банк України в іноземні руки». Чому ж Ви проголосували «за», можливо після внесення деяких правок? Прокоментуйте, будь ласка.
– Проєкт закону, який запропонувала влада, і проголосували в першому читанні, дозволяв за безцінь продати державну землю сільськогосподарського призначення в Україні. В такий спосіб влада хотіла закрити свої дірки в бюджеті та створити нових земельних олігархів. На вимогу «Європейської Солідарності» влада пішла на те, щоб прийняти додаткові закони, які потрібні для відкриття ринку землі, відтермінувати продаж землі на рік, щоб встановити реальну її вартість, інвентаризувати в геокадастрі, створити земельний банк.
Ми маємо рік часу, щоб прийняти ці ринкові закони. І коли влада з 200 тисяч га, які вони пропонували спочатку, дійшла до 100 га, це власне та позиція, яку з самого початку відстоювала «Європейська Солідарность». Ми проти приватизації державної землі, але ми за створення дрібних і середніх фермерських господарств, які будуть основою аграрного виробництва. Наші сусіди – поляки – продемонстрували, що саме такий шлях дає розвиток для аграрного виробництва і зберігає сільське населення та сільські населені пункти.
– Чи змінився міжнародний вектор руху України?
– Влада постійно робить спроби розвороту України в сторону агресора. І ті домовленості, які були підписані в Мінську, де українська влада хотіла піти на фактичне визнання агресора стороною переговірником, щоб таким чином розвернути Україну з європейського вектора знову в азіатську сторону – в бік Росії, це є величезна небезпека. І лише чітка позиція українців, більшість з яких вважають, що наша перспектива в ЄС і НАТО та «Європейської Солідарності», яка, безкомпромісно виступила за те, щоб зберегти європейський шлях розвитку, зупинити нинішню владу від таких необдуманих кроків, які вели б до співпраці з агресором. А це означає поглинання України Росією.
– Жителі Сокальщини щиро вдячні Вам за ремонт дороги Р-15…
– Приємно, що минув рік відколи я залишив посаду голови ОДА, а в який населений пункт не приїхав би: Сокаль чи Жовкву, Стрий чи Турку, на вулиці люди зустрічають і не відвертають голови. Вітаються, щось запитають, щось говорять… Це, напевно, найбільший подарунок який може бажати будь-який керівник.
– Нині Львівщина отримала значно менше коштів на ремонт доріг, ніж коли Ви були головою Львівської ОДА. На Вашу думку це випадковість, чи теперішня влада так зводить порахунки з Львівщиною, яка на президентських виборах підтримала Петра Порошенка?
– Можливо, що цей момент теж був присутній. Але якщо вони думають, що таким чином покарають львів’ян, то намарно. Переконаний в тому, що галичани ще більше утвердяться в тому, що Львівщина рік тому зробила правильний вибір. Вони бачать дії влади і ще більше переконуються, що таких зловживань, які є сьогодні, за Порошенка не було. Вважаю, що місцева влада повинна займати більш агресивну політику, щоб отримати частину загальнодержавного фінансового «пирога». Свого часу нам також було непросто. Харків, Одеса та інші регіони також претендували на фінансові ресурси. Подекуди ми ризикували, подекуди робили дороги в борг. Бо ми розуміли, що це потрібно робити. Тому, якщо не буде артерій-доріг, якщо не буде нових виробництв, якщо не буде шкіл, то для чого тоді така країна і така земля? Ми хотіли продемонструвати людям, що в умовах війни можна будувати, розвивати міста та села й покращувати життя у них.
– Однією з проблем сьогодення є пандемія коронавірусу. Неодноразово у ЗМІ Ви заявляли про те, що уряд вживає не всіх належних заходів для запобігання поширення коронавірусної інфекції. Що Ви мали на увазі?
– По-перше, карантин справді є дуже важливим. І при відсутності ліків, а їх немає ніде в світі, дуже важливо, щоб люди берегли себе, берегли здоров’я своїх рідних. Але коли влада замість дієвих заходів займається показухою, замість боротьби з хворобою, починає боротися з людьми, то даруйте, про це потрібно чесно говорити. Я не можу зрозуміти для чого людям забороняти відвідувати парки та сквери? Мені здається, що це є дурість, яка говорить про те, що влада хоче продемонструвати свої дієві кроки. Чи те, що влада запропонувала встановити блокпости між областями. Невже коронавірус може це зупинити?! Це просто така показуха, де влада хоче ніби то продемонструвати заходи, а насправді за ними нічого немає. Якщо так подивитися, то мені здається, що це велике лицемірство, коли встановлюють для пенсіонерів штрафи 17000-34000 грн., що в 10-20 раз перевищують їхні реальні пенсії. Або коли людей притягують до відповідальності штрафами за відсутність носіння масок. А в той же час ті, які вивезли маски в Іспанію та інші країни, не відповідають перед законом і не притягнуті до відповідальності. Мені видається, що це імітація бурхливої діяльності для створення картинки. Це є ще одна демонстрація непрофесійності влади.
Нині потрібно, в першу чергу, подумати про лікарів. Ми бачимо, що через те, що вони не мали захисних костюмів, респіраторів, починають хворіти медики. І нам реально не буде завтра кому допомогти. А це все є прорахунки та огріхи нинішньої влади.
– Ваша колега Іванна Климпуш-Цинцадзе в своєму відеоблозі заявила, що медикам забороняють розповсюджувати будь-яку інформацію про кількість випадків захворювань коронавірусом, або про летальні випадки. І що влада приховує реальну інформацію?
– Вважаю, що приховати нічого у нашому світі вже не реально. Але коли влада чесно не говорить, що в середині однієї лікарні, а згодом другої самоізолювалися лікарі, які кілька днів рятували хворих на коронавірусну інфекцію та інфікувалися, то вона просто сіє паніку. Чесна відверта розмова з людьми є допомогою в будь-якій ситуації. Я би також рекомендував сьогоднішній владі нічого не приховувати, залучати фахівців для вирішення проблем. Адже на кону життя людей. Врешті-решт сформувати чіткий план дій, що крок за кроком потрібно робити у боротьбі з пандемією коронавірусу.
– Які потрібні кроки, щоб коронавірус не поширювався?
– Насамперед, перший – це тестування. Великобританія зробила тести майже сто тисяч британцям. А ми з початку епідемії протестували лише 3,5 тисячі людей. Це говорить про те, що влада хоче, можливо, приховати реальні масштаби поширення захворюваності. Нині важливо попросити й переконати людей, щоб вони самоізолювалися і не контактували з іншими. Другий крок – забезпечення захисним спорядженням, в першу чергу, лікарів, а потім усіх інших. Стільки швейних виробництв, які є, наприклад, на Львівщині, чому не переорієнтувати їхнє виробництво на пошиття захисних масок, халатів, костюмів. Часу для цього мали достатньо. Адже ще у січні було зрозуміло, що коронавірус з Китаю швидко поширюється по всіх країнах Європи. Це просто бездіяльність уряду. Такі речі треба робити першочергово.
– Коли, на Вашу думку, припиняться воєнні дії на Сході України? Що для цього потрібно зробити?
– Тоді коли синьо-жовтий прапор повернеться на наші прикордонні застави. Коли на кордоні України з Росією буде майоріти синьо-жовтий прапор, і коли він замайорить над Сімферополем і Севастополем. Тоді я буду вважати, що для України війна закінчилася.
– Для Сокальського району одним з наболілих є питання децентралізації. Ви неодноразово наголошували, що підтримуєте створення великої Червоноградської ОТГ. А чому проти створення Сілецько-Соснівської територіальної об’єднаної громади, яка за підрахунками фахівців теж має право на життя?
– В Соснівці була дуже складна ситуація, бо люди поділилися на дві половини. Одні вважали, що мають залишитися у складі Червоноградської ОТГ, інші – що необхідно створити самостійну ОТГ. Я завжди говорив, що коли ми творимо об’єднані територіальні громади, то, в першу чергу, має бути єдність людей та одна позиція. Адже їм там жити та їхнім дітям та внукам. На чому наголошував під час зустрічей з жителями Соснівки. Вважаю, що треба не думати з ким об’єднуватися: чи з Червоноградом, чи Сільцем, а як зробити так, щоб люди тут жили багатше та заможніше, щоб була розвинена соціальна інфраструктура, щоб медицина та освіта були доступніші… Коли люди будуть думати з цієї точки зору, то проблем не буде.
– З якими наболілими проблемами звертаються до Вас виборці?
– Проблеми є дуже різні. Зокрема, фінансово-майнового стану. Вчора мене у Львові зупинила старенька жінка і запитала, чи можу піти з нею у крамницю, щоб купити їй щось поїсти… Це, напевно, такі моменти, коли відчуваєш, що економічна проблема є нічим не меншою, ніж проблема з коронавірусом. А є люди, які приходять і кажуть: «Синютка і «Європейська Солідарність» тримайте позицію, не уступайте. Ми з вами. Українська держава – це набагато серйозніше, ніж будь-які фінансові негаразди». Є різні люди – різні думки. Біда в тому, що не всім ти можеш допомогти. На жаль, не всі це хочуть зрозуміти. Головне мати добрі наміри і старатися допомогти. А час все розставить на місця.
– Минуло не так багато часу, коли Ви стали депутатом ВР, чи вдалося виконати щось із обіцяного виборцям?
– Наше основне завдання – не дати розвернути Україну з курсу Євросоюзу і НАТО. Поки що це вдалося виконати. Деякі гарячі голови навіть роздумували над змінами до Конституції, щоб змінити цей вектор. Найбільше, що нас болить – це непрофесійність серед владної команди. Ті потенційні негаразди, які ми можемо отримати в економіці, приведуть до зубожіння людей. Ось чому, аналізуючи ситуацію в державі, кажемо, що у нас є три війни: це війна з Росією за незалежність, війна з коронавірусом за життя людей і війна з бідністю і соціальними негараздами. Наші люди вартують на те, щоб жити краще.
– Сьогодні Ви були в Червонограді, зараз у Сокалі. Яка мета вашого візиту на Сокальщину?
– Багато людей до мене приходили і запитували про мою подальшу діяльність, як народного депутата, незважаючи на те, що обраний по загальнодержавному округу. Проте моє серце залишилося на Львівщині, і старатимуся чим зможу допомогти її жителям. Для мене дуже важливо мати такий діалог з простими людьми, щоб бути ближчим до тих проблем, які в них є. Таким майданчиком для комунікації є громадські приймальні, які функціонуватимуть у районах. Одна з них відкривається в Сокалі. Через що сьогодні, незважаючи на карантин та обмеження, я тут. Час від часу буду в Сокалі, тут дуже позитивна енергетика.
Хотів би подякувати усім мешканцям Сокальщини та області за те, що є справжніми українцями, за їхню життєву мудрість. Повірте, що коли ти не знаєш, що робити і як робити, піди до людей, порадься. А вони підкажуть, що таке добре, що таке погане, де кривда, а де правда. Коли спілкуєшся з людьми, все стає набагато простіше… Переконаний, коли б політики частіше розмовляли з простими людьми, проблем було значно менше.
– За декілька днів – Світле Воскресіння Господнє, яке ми цьогоріч відзначатимемо в умовах карантину, і це, напевно, вперше. Ваші побажання українцям загалом та жителям Сокальщини зокрема…
– Мені було дуже приємно, що владики наших українських церков: Української греко-католицької церкви і Православної церкви України виступили зі своїми посланнями, де просять людей таку особливу паску, особливий Великдень відсвяткувати по-особливому, дотримуючись карантинних заходів. І це дуже важливо, і я вдячний Главам українських церков за те, що вони мають таку виважену позицію. Врешті, ми про це чули і від Папи Римського, і від Патріарха Константинопольського. Дуже важливо, щоб люди це також почули від наших священників.
У переддень Світлого Воскресіння Господнього хотів би побажати усім українцям та сокальчанам, зокрема, міцної віри. Віри в державу, віри в свої сили, віри в те, що так, як світло долає темряву, так як правда завжди долає кривду, так само все у нашій державі налагодиться.
Розмову вела Любов ПУЗИЧ.
