Головна Інтерв'ю У СОКАЛІ НЕ ГАСНЕ СВІТ НАУКИ

У СОКАЛІ НЕ ГАСНЕ СВІТ НАУКИ

У попередньому числі «Голос з-над Бугу» інформував про урочисту академію з нагоди початку нового навчального року та освячення меморіальної дошки видатному вченому Ігорю-Оресту Даниловичу Богачевському – уро­дженцю Сокаля, професору Нью-Йоркського університету, автору понад ста наукових праць з астронавтики і ядерної фізики. Вчений вивів формулу, яка дала змогу конструкторам літаків та міжпланетних супутників визнача­ти повітряні струмені навколо цих апаратів під час польотів. У світі науки вона відома як «Bohachevsky function». Сокальська міська рада присвоїла МАНУМ ім’я видатного вченого Ігоря Богачевського.

Учнів та вчителів з нагоди нового навчального року привітали декан Сокальського деканату УГКЦ о. Ярослав Валюх, директор МАНУМ Світлана Мусій, начальник відділу освіти, молоді та спорту Сокальської міської ради Леся Ковалишин, директор Центру професійного розвитку педагогічних працівників Галина Гібляк, депутат міської ради (фракція «Батьківщина») Олег Кожушко, від родини Богачевських щиру подяку за визнання імені профе­сора висловила племінниця Ігоря Богачевського – п. Христина Міліянчук, кан­дидат хімічних наук, викладач Львівського національного університету імені Івана Франка. Пам’ятну дошку освятив о. Ярослав Валюх.

 

Директор МАНУМ Світлана Мусій:

– Впродовж чотирьох років педаго­гами та учнями закладу проводи­лася пошуково-дослідницька та просвітницька роботи щодо осо­бистості славетного земляка. Шля­хом проведення опитування серед жителів Сокаля ми з’ясували низь­кий рівень обізнаності щодо осо­бистості І. Богачевського, тому учні та педагоги активно розпочали по­шуково-дослідницьку роботу. Про­водили просвітницьку діяльність серед людей різного віку. До цього долучилися ТРК «Сокаль», часо­пис «Голос з-над Бугу». А з ініціати­ви депутата Олега Кожушка було придбано тематичну виставку «Трагічні скрижалі української нау­ки», а на її відкриття приїхав з Киє­ва Василь Шендеровський, член ради Всеукраїнської правозахисної організації «Меморіал» імені Васи­ля Стуса, доктор фізико-матема­тичних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту фізики НАН України. За цей час експозицію, яка знаходиться у на­шій конференційній залі, відвідали школярі та педагоги закладів освіти всього Сокальського району, а та­кож із Львівщини.

У ході дослідження нам дуже допомогла сестра Ігоря Марта Бо­гачевська-Хом’як. Як з’ясувалося, навіть фото, котре було у Вікіпедії і використовувалося багатьма дос­лідниками, насправді не належало Ігореві. Це його товариш дитинст­ва, який був дослідником життя різних вчених. Чимало неточностей знайшли, які стосувалися родини.

Знаю, що і надалі ми продовжу­ватимемо пошукову роботу. А зго­дом всі пошукові матеріали будуть розміщені у музеї освіти Сокаль­щини, який ми почали створювати.

Педагогічний та учнівський ко­лективи, дирекція, рада Сокаль­ської Малої академії наук учнівсь­кої молоді ініціювали питання про присвоєння навчальному закладу імені Ігоря Богачевського. Перед оформленням подання про прис­воєння закладу імені Ігоря Богачев­ського проводилося громадське обговорення у формі «круглого сто­ла», порядок якого затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 року №989. Результати громадського об­говорення було оприлюднено на офіційному веб-сайті МАН. Дирек­ція підготували подання на сесію Сокальської міської ради і 3 серпня 2021 р. депутати підтримали цю ініціативу і прийнято рішення №369 про присвоєння КЗ «Сокальська МАНУМ» імені Ігоря Богачевського. Внесено зміни до Статуту, виготов­лено меморіальну дошку.

Пані Марта Богачевська-Хом’як у кожному листі висловлює вдяч­ність за нашу ініціативу, просить передати подяку депутатам Со­кальської міської ради, педагогам і учням, громадським активістам, усім, хто причетний до повернення Ігоря Богачевського на Україну. «Прошу прийняти мою подяку за Ваше шляхетне діло пам’ятати науковця, що не шукав собі слави, а працював сумлінно і помагав другим. Знаєте більше про нас чим я. Дякую Вам і Вашим помічни­кам за таку вичерпну працю. Я особливо вдячна Вам за визнання Ігоря, та за включення Марусі. Во­ни обоє одинцем пережили рапто­вий кінець нормального переходу до зрілості під час брутальної вій­ни, щоб знову в США стати відра­зу до праці. Помимо таких «стресів» обоє виросли на безкорисних, доброзичливих, дотепних, працьо­витих людей, що охоче активно помагали тим, хто потребував помочі. Спасибі Вам».

Видатний американський вчений у галузі аеронавтики та астронав­тики, який народився в Сокалі, Ігор Богачевський, за словами Марти Богачевської-Хом’як, ніколи не за­бував свою Батьківщину – Україну. Мріяв повернутися додому і стати завідувачем кафедри фізики у

Львівському університеті.

Тішуся, що ми у рік відзначення 30-річчя Незалежності України, в якійсь мірі реалізуємо мрію Ігоря Богачевського, бо віднині, на будів­лі нашого позашкільного закладу, де панує дух науки, де зараз моло­ді люди вивчають, досліджують, сподіваються і мріють, ми відкрива­ємо меморіальну дошку на Його честь.

Переконана, що ім’я славетного земляка спонукатиме нас гідно вдосконалюватися в різних галузях науки. Тримати той високий рівень нашої академії, який ми маємо, примножувати славні традиції, надалі залишатися візитівкою на­шої Сокальської ТГ. Родина Бога­чевських ініціює запровадження премії для найкращих наших слу­хачів. Такі премії отримуватимуть учні з природничо-математичних та гуманітарних напрямків.

Не сумніваюся, що впродовж цього навчального року на науко­вому Олімпі засяють нові зірки – це наші обдаровані, працьовиті і креативні слухачі. У територіальній громаді з 2004 року працює КЗ «Сокальська МАН учнівської мо­лоді імені Ігоря Богачевського». Завдання Малої академії наук – зробити голос науки гучнішим, про­качати навички експерименталь­ної, дослідницької роботи, критич­ного мислення, публічних виступів.

 

Депутат Сокальської міської ради (фракція «Батьківщина) Олег Кожушко:

– Мені випала честь зачитати привітання Сокальській громаді та учасникам святкової академії від видатного дослідника історії україн­ської науки, доктора фізико-математичних наук, професора Інститу­ту фізики НАНУ Василя Андрійовича Шендеровського з Києва. Саме йому належить велетенське науко­ве дослідження у вигляді чотирьох­томного видання «Нехай не гасне світ науки» – про понад дві сотні незаслужено забутих та знищених різними окупаційними режимами видатних українських вчених. У четвертому томі, на стор. 24-29 є стаття «Функція Богачевського». Ось таке привітання надіслав п. Василь Шендеровський:

«Шановна громадо славного міста Сокаля! Щиро вдячний вам за надану можливість сказати кілька слів з приводу такої визнач­ної події у вашому краї.

Найперше, трохи про науку і тих людей, які її творять. Нині наука переживає не найкращі свої часи. Знову маємо спустошення, якого, здавалося, в незалежній Ук­раїнській державі вже годі було че­кати. Багато хто намагається шукати причини, радить негайно робити кардинальні зміни, рефор­ми, трохи не заборонити від’їзд талановитої молоді поза межі своєї країни і таке інше. Але, коли згадати нашу історію, то скільки тих спустошень зазнавала україн­ська земля, скільки разів той чи інший окупант хотів знищити на­шу духовність, культуру, мову, любов до своєї землі, яка кожен раз відроджувала наші сили. І зно­ву й знову наші предки завойовува­ли світ своїм інтелектом, своїм генієм. Можливо, ті молоді люди, які залишають свою країну, ма­ють більше шансів реалізувати себе десь у світах, як це було не раз, і зберегти себе для науки. Адже закон збереження існує і у суспільному житті. Головне, щоби наші генії консолідували нашу наці­ональну культуру своїми творчи­ми здобутками, винаходами в од-не-єдине, чим є Україна для кожно­го українця. І це заохотить нас шанувати їх, а вшанування геніїв неминуче приведе до зростання нашої національної свідомості.

Тут доречно згадати слова ви­датного французького мікробіо­лога і хіміка Луї Пастера: «Наука не має Батьківщини, але не буває без Батьківщини вченого, і те значення, що його праці можуть мати у світі, він повинен від­давати своїй Батьківщині».

А слова нашого славетного Гри­горія Сковороди, що «знамениті земляки є нашими духовними орієнтирами, вчителями, нашою духовною опорою і гордістю перед усім світом», повинні слугувати кредо повернення забутих або за­мовчуваних імен вчених, народже­них українською землею у різні часи і епохи.

Маємо приклад – скільки вихідців з України знаходимо сьогодні в урядах та парламентах, науці, мистецтві, культурі та бізнесі провідних держав світу. Космонав­тика, генетика, супутникові тех­нології зв’язку, комп’ютерні техно­логії, авіація, економіка, оборонні проекти… – скрізь працюють провідні лідери, народжені в Укра­їні, або їхні нащадки. А нам лише треба знати про них, не забувати наших безсмертних геніїв, бо це допоможе утверджувати наш ук­раїнський дух і підносити наці­ональну свідомість. Ми повинні усвідомлювати, що діаспора є не­від’ємною частиною українського національного організму, і май­бутнє кожного українця, хоч би де він жив, залежить від нашої єднос­ті. Адже багато вихідців з нашого краю прагнуть взаєморозуміння і співпраці з батьківщиною своїх предків. Одним з таких вихідців з України є видатний вчений у галузі аеронавтики і астронавтики, ваш земляк-сокальчанин, Ігор-Орест Богачевський, якому нині було б 93 роки.

Добре знаним у світі науки є той факт, що NASA користува­лося ідеями та розрахунками ук­раїнського вченого Юрія Кондра­тюка при розробці програми польоту на Місяць. Але саме Ігор Богачевський удосконалив план Кондратюка – вивів формулу, яка дала змогу конструкторам літа­ків і міжпланетних супутників виз­начати повітряні потоки навколо цих апаратів під час їхніх польо­тів. Його математичний винахід названо «Bohachevsky function» – формула, що дозволяє конструк­торам міжпланетних кораблів швидко визначати енергетичні струмені в повітрі та космосі. Це зробило можливою реалізацію програми польоту на Місяць й по­вернення астронавтів на Землю.

Крім того, Ігор Богачевський був видатним вченим у галузі термоядерної енергетики, зай­мався питаннями математично­го моделювання термоядерного ракетного пристрою, був автором понад ста наукових праць у ділян­ках астронавтики і ядерної фізики.

Ігор Богачевський любив твор­чість Тараса Шевченка, історію, особливо часів козаччини, ціка­вився розвитком релігії, бо був глибоко віруючою людиною, та, найголовніше, ніколи не забував своєї Батьківщини – України.

Хтось розумний колись сказав, що вічною є лише пам’ять, тож відкриття меморіальної дошки славетному синові Сокальщини Ігорю-Оресту Богачевському і є втіленням цієї мудрої думки люд­ства. Слава Україні!»

Підготував Василь СОРОЧУК.

Фото автора.