У селах Перв’ятичі та Спасів знають і шанують народну писанку. Ось чому ми вирішили почати знайомство дітей з писанкарством ще з садочку. Це – надзвичайно цікава, і маловивчена галузь українського народного мистецтва, яка актуальна для сьогодення. Для того аби глибоко оволодіти цим мистецтвом, діти вивчають його глибинну змістову й історичну суть. Минулого року з допомогою батьків вихованців в дитсадку організували міні-музей «Писанка», який став мистецьким осередком та творчою лабораторією для дошкільнят. У музеї зібрано писанки різних технік виконання.
Це традиційні писанки, крашанки, витравлені, різьблені, найбільші – страусині, круп’янки, мотанки, писанки технікою декупаж, квілінг, бісерні, модульне орігамі, писанки технікою артишок, вишиті. Тут зібрана власна колекція писанок, яку виставляють кожного року у Великодній час у куточку художньоестетичного виховання групи.
Напередодні Великодніх свят вихователі Спасівського дитсадка, який працює за художньоестетичним напрямком, проводять заняття, під час яких ознайомлюють дітей з українськими традиціями, з правилами розписування писанок, приготуванням святкового кошика. Діє у дошкільному навчальному закладі гурток «Українська писанка», який веде вихователь Оксана Ковальчук. Діти отримують змістовну інформацію про крашанки, писанки, дряпанки, мальованки, галунки. Та найбільше задоволення отримують під час розпису писанок. Це давнє українське мистецтво дітей, наче заворожує. Вони зосереджено розмальовують та прикрашають яєчну сферу, а наймолодші дошкільнята – намальовану писанку на папері, різними візерунками та елементами за допомогою нетрадиційних технік. Таке своєрідне ознайомлення з писанкою, як витвором мистецтва й оберегом, сприяло закріпленню знань дітей про звичаї та обряди українського народу.
Почали ми свою роботу з написання традиційних писанок. Кожного року вдосконалювалися і розвивалися у цьому напрямку. Свої роботи поповнювали новими витворами. Так у нас появилися витравлені писанки, різьблені, бісерні. Але оскільки дітям дошкільного віку важко працювати з писачком і воском, то вирішили донести мистецтво писанки доступними дітям техніками. Зокрема, такими: квілінг, мотанка, пап’ємаше, бісер, вітраж, круп’янки, орігамі, аплікація.
До своєї роботи активно залучаємо талановитих батьків, зокрема, місцеву художницю Віру Чипурко, яка охоче ділиться досвідом та допомагає створити естетичне середовище у закладі. Саме її настінні малюнки прикрашають групу та спальню нашого садочку.
Незабаром Великодні свята і музей знову поповниться новими яскравими писанками, які ми з дітьми і колегами закінчуємо виготовляти.
Український письменник і драматург Олександр Довженко казав, що «писанка – це неповторне багатство. Його треба берегти, як безцінний скарб! Нам слід пишатися ним перед усім світом». Писанка – то поле, на якому можна сіяти добро. Людина, яка хоч раз взяла до рук писачок, не здатна на зло, бо пишуть писанку з побажанням добра. Українська писанка перемагає зло. Вона вічна, як і сам народ. Тож даруйте один одному писанки – на щастя, на долю, на добро.
Леся КОВАЛЬЧУК, завідувач Спасівського дитячого садочку.
