«Center-Point»: маленький куточок Лондона у Сокалі

Девіз нашого кафе – свіжі та якісні продукти, смачна їжа та затишна атмосфера у приміщенні

Ці слова не раз чула від знайо­мих про маленьке кафе в Сокалі, яке знаходиться у приміщенні ко­лишнього побуту (вхід збоку від церкви святих апостолів Петра і Павла). Гостинно зустрічає відвіду­вачів вродлива та привітна Олеся Шмігель, яка в одній особі власник, кухар й офіціант. Вона завжди мріяла створити затишне кафе, де можна було б проводити час із ро­диною, або ж зустрітись з подруга­ми за філіжанкою кави… «Хоті-лось, щоб це був такий собі ма­ленький оазис серед сірої буден­ності щоденних клопотів», – каже п. Олеся.

Відчуття безтурботності та теп­ла, радості та щастя створювала разом з чоловіком Віталієм, з яким є спорідненими душами. Разом думали як зробити інтер’єр, підби­рали кольори. З декількох варіантів надали перевагу стилю модерну в срібло-сірому тоні, який розбави­ли червоним. Саме він домінує в елементах декору, які одразу кида­ються в очі. До речі, червоний колір є улюбленим Олесі. «Це колір радості, любові, декор у ньому на­че маленька зірочка, яка зігріває», – пояснює вона.

До того як відкрити влас­ну спра­ву, Олеся Шмігель працю­вала ме­неджером в одному з найдорожчих ресторанів у Лон­доні.

– Я за фахом бухгалтер і до цьо­го працювала багато років за спеці­альністю, – розповідає п. Олеся. – Склалось так, що з чоловіком мусили виїхати на заробітки. Була поруч з досвідченими працівника­ми, які закохані у свою справу. І це передавали всім, хто був навколо. Ця справа припала мені до душі, тож подумала, а чому не відкрити невеличке кафе швидкого приго­тування їжі в рідному місті. На той час таких в Сокалі ще не було.

– Девіз нашого кафе,– продов­жує моя співрозмовниця, – свіжі та якісні продукти, смачна їжа та затишна атмосфера у приміщенні. За кордоном люди більше дбають про здоров’я, надають перевагу здоровому харчуванню, старають­ся вживати менше підігрітої їжі. Ми намагаємось створити місце, куди хочеться повертатися ще. І тішимо­ся коли наші відвідувачі рекомен­дують наш заклад своїм друзям.

Запитую звідки така назва – «Center-Point»? На що пані Олеся відповіла: «Мені дуже подобається Великобританія, де я прожила п’ять років. Повернувшись додому, сумувала за Лондоном, за друзя­ми, тож вирішила зробити малень­кий куточок цього міста у своєму кафе. На стінах розвісили фото моїх найулюбленіших місць в Лон­доні. Довго думали, яку дати назву закладу, а потім згадала, що в цен­трі столиці Англії, де є багато офісів та установ, користуються попитом невеличкі кафетерії, які називають «центральними точками», адже в перекладі «center-point» означає центральна точка. Вирішила, ос­кільки наше кафе у центрі міста, а нині всі живемо у шаленому темпі, тож потрібне таке місце або ще кажуть «точка», де можна було б відпочити від гамірного середови­ща, усамітнитись, щоб поговорити, а головне швидко й смачно пере­кусити.

Олеся вважає, що кожен заклад громадського харчування має від­різнятися, не повторюватись, бо тоді не цікаво. Вона не хотіла бути схожою на інших ні в дизайні, ні в меню. Тому шукала щось своє, яке зацікавило б відвідувачів, смаку­вало людям різного віку. І такими фірмовими блюдами кафе стали круасани з м’ясними і солодкими начинками, бюргери, бельгійські вафлі, нагетси, картопля «фрі», перші страви, салати. Все робить­ся під клієнта, все свіже і корисне, і дуже смачне. Через те багато хто називає цей кафетерій сокаль­ським макдональдсом. Є тут у ши­ро­кому асортименті й смачна домашня випічка – сирники, перекла­данці та різні тістечка, які замовляє в сокальському ліцеї.

– Ми самі випікаємо круасани та булочки. Але багато хто з відвіду­вачів хоче до кави чи чаю смачних сокальських перекладанців, сир­ника чи маківника. Якось на одній зустрічі в професійному ліцеї, де запропонували продегустувати їхню випічку, подумала, що добре було б співпрацювати з цим закла­дом. І їм добре, бо матимуть пос­тійне замовлення, і мені, бо до випічки, що ми печемо, додасться новий асортимент. Директор На­талія Карташова пішла назустріч. До того ж уклали угоду про те, що учні зможуть в кафе проходити практику під час виробничого нав­чання, де набиратимуться досвіду роботи аби надалі стати професіо­налами своєї справи.

«Повірте, дуже важко знайти добрих працівників, і не через те, що я така вибаглива. Для мене ка­фетерій – це моя душа. Ним живу. І не хочу, щоб хтось її розтоптав чи не догодив моїм клієнтам», – пояснює власниця.

Нині у неї працює барменом Вік­торія Карпа – випускниця Сокаль­ського професійного ліцею. Їй подобається цей заклад, який називає територією позитиву в Со­калі. Дівчина вважає, що в роботі бармена основне – це доброзичли­ве ставлення до людей. Потрібно зустрічати відвідувачів з усмішкою, ставитись до них з любов’ю. «У нашому кафетерії часто відбува­ються різні акції на підтримку дітей-сиріт чи багатодітних родин. Цікаві заходи відбулися до свят Андрія та св. Миколая. Олеся Володими­рівна дуже позитивна людина, яка своєю енергією заряджає усіх. Вона переконана, що добро поверта­ється сторицею», – розповідає дівчина.

Кав’ярня «Center-Point» працює три роки, проте за цей час завою­вала прихильність людей різного віку, зокрема молоді.

– У чому ж секрет успіху? – спитала у пані Олесі.

У відповідь почула:

– Ми стараємося вгодити своїм відвідувачам, бути уважним до кожного, хто переступив поріг ка­фе, запропонувати йому присісти, дізнатися про його смаки й під­казати що можна вибрати з меню. Замовлення клієнт має отримати за 15 хвилин. Так є в цілому світі. Ми ж працюємо для людей, тож мусимо бути не тільки добрим кухарем, барменом, офіціантом, але й психологом.

За кордоном мене навчили, що якщо хочеш бути успішним, по­трібно постійно все усучаснювати. Адже все йде вперед, не можна стояти на місці.

Підприємець за здорову конку­ренцію, яка є стимулом для роз­витку, поштовхом до творчості та новаторства. Через що тут залюб­ки жителі відзначають дні народ­ження для дітей та дорослих, різні тематичні вечори. Подружжя Шмі­гелів вишукує різні смачні страви, змінює декор приміщення, робить декорації під різні пори року, уро­чисті події аби відвідувачам було комфортно й по-домашньому за­тишно, щоб вони охоче могли зус­трітися тут з друзями на різні свята.

«Надзвичайно подобається ат­мосфера у цьому закладі, така лег­ка, «по-дівочому» мила, неви­мушена. Круасани та тістечка дуже смачні. Десерти смакують, як у дитинстві, – ділиться враженням постійна відвідувачка пані Мар’яна.

B Олесі багато задумів, однак через мале приміщення – усі реа­лізувати не вдається. Тож мріє з чоловіком відкрити ще одне кафе.

Олеся Володимирівна наголо­шує, що влада не сприяє розвитку середнього й малого бізнесу. Пере­конана: підприємці, як і кожен житель, мають робити все для того, щоб його місто, вулиця, будинок виглядали гарно, і доповнювали загальну панораму у певному сти­лі. За власні кошти біля кафе­терію посадили квіти та зробили освіт­лення.

Свій відбиток на бізнес наклав covid-19, який змусив шукати інші шляхи аби не закритися. Але Олеся, яка є оптимістом, ніколи не опускає рук, а шукає вихід з ситу­ації. Тож спробувала працювати у режимі замовлення. Спершу хтось замовляв каву й круасан чи бургер, а згодом й різні гарніри з куркою чи відбивною. Доставка безкоштов­на. І ця послуга знайшла своїх шанувальників.

Пані Олеся каже, що якщо хочеш чогось досягти в житті, потрібно мати мету й наполегливо йти до неї. Це неважко, коли тобі власна справа до душі і ти робиш те, що любиш.

Любов ПУЗИЧ.