Головна Листи ДАВАЙТЕНО ДРУЖИТИ!

ДАВАЙТЕНО ДРУЖИТИ!

Ну, а дружба починається з… усмішки! Пригадуєте цю дитячу пісеньку із старенького радянського мультика? Наймолодше свято, Міжнародний день дружби, що припадає на 30 липня – такий собі символічний день і привід поміркувати, з чого починається дружба?..

Недаремно на актуальності цих стосунків наголошено в резолюції, прийнятій Організацією Об’єднаних Націй ще 2011 року. «Дружба між народами, державами, культурами і окремими особами сприяє миру і будує мости між суспільствами, які шанують культурну різноманітність», – значиться в документі. Але, думається мені, що дружба, насамперед, починається із нашого оточення. Відомий мислитель Конфуцій колись стверджував, що кожен з нас повинен мати трьох справжніх друзів – прямолінійного друга, що говорить правду; друга щирого, що не лукавить; і друга, що багато чув. Знайти справжніх друзів – справа не одного дня. Що потрібно для того, щоб дружба тривала довго і була міцною, шукатиму відповіді в перехожих…

«Маєте багато нині друзів? – запитую молодого сокальчанина. – Та нє, часу не маю на друзів». – «А з чого починається дружба?» – «Та я навіть не можу сказати». Запитую в представниці протилежної статі: «Чому нині люди всетаки обділені друзями?» «Друзі з часом змінилися, вже не ті, що були», – бідкається вона. Виявляється і в неї немає вірних подружок. «А я не вірю сто процентів, що друзі пізнаються в біді, переконалась на власному досвіді, – каже літня пані. – От завжди простягаю руку людині, в якої біда, але мені – ніхто!»
«І я не маю так багато друзів», – чую з вуст перехожого, що крокує мені на зустріч. Жестом показує на годинник, мовляв, поспішає і йде геть. «А як ви думаєте, у чому брак вірних друзів? – запитую в старенької жінки, яка зупиняється, пояснюючи свою версію. – Сьогодні в людей є багато труднощів, тому друзі відпадають, не хочуть співчувати, помагати». Дівчинкашколярка із замріяним безтурботним поглядом хвалиться мені, що має подружку, з якою завжди ділить радість і тугу: «Колись нас познайомила наша спільна подруга, і якось так закрутилось, спільні інтереси, смаки в музиці… І я щаслива, що маю таку подругу!»

І от, замислившись над тим, що з чого починається дружба, я раптом збагнула, що не тільки з усмішки, як про це співається в пісні. Хоча, знаєте, з усмішки теж, бо з щирими та усміхненими людьми, чесно кажучи, і спілкуватись, і дружити приємніше. Така людина – щира, і їй не потрібно самостверджуватись за рахунок іншої…

«А у мене дуже багато подружок, бо нас об’єднує релігія, – спілкуюсь далі з молодою привітною панною. – Ми виявляємо любов щодня, стараємося допомагати одне одному. І коли вночі подзвоню – впевнена, що друзі мені допоможуть, бо вони навчені любити. Люди сьогодні розучились говорити: «Я ТЕБЕ ЛЮБЛЮ!» Вони бояться того слова, але ж другові теж треба казати «люблю»!? І навіть ворогові треба казати: «Я тебе люблю», бо Ісус заповідав любити своїх ворогів, і тоді все у нас буде добре!» Усміхнена пані своїм позитивом і мене посміхає, і в розмові сходимось на думці, що віра та духовні істини багатьох людей єднають. Насправді це тільки у фізиці протилежності притягуються, а в житті – все поіншому. «Дружба – це мистецтво, бути відкритим і душею, і серцем, – філософствує в унісон моїм думкам ця осяйна дівчина. – Звісно, суспільство багато впливає на дружбу, ті життєві обставини, виховання, але релігія, перш за все, впливає на стосунки між людьми». «Ніяке то не мистецтво, – не погоджується інша жінка, – мені здається, що то доля якось зводить людей, і воно виходить само собою, коли люди дружать і доповнюють одне одного». Сивочолий чоловік на моє запитання, чи багато в нього вірних друзів, відповідає, що у нього є друг – священик, отець Петро, якому він довіряє свої турботи, а це найголовніше для нього.

Хтось висловлює думку про брак часу, бідкається на нестачу коштів, домашні клопоти, ведення домашнього господарства. Але хіба друзі не пізнаються в біді? Ще хтось нарікає на те, що між людьми все частіше з’являється заздрість, хто і як живе. Піднялися статки від заробітків, але впав рівень довіри, і люди стали не дружні. «А я вам так скажу, що в подружньому житті немає друзів, – розважає вголос одружений чоловік, – коли дружать сім’ями, то не є істинна дружба!» Та ясно, міркую собі, так дружити багатьом чоловікам не цікаво. Бо зіграти в покер з друзяками, коли за ними спостерігатиме жіноча їхня половина, видовище – не надто захоплююче. А як частенько таки виривається з жіночих вуст оте знайоме: «Як мене вже дістали твої друзі!» Але є така прикмета (жінкам на замітку!) – якщо забороняти чоловікам пити пиво з друзями, то вони шампанське вже питимуть з жінками. Жартую, звісно! Але комукому, а чоловікові треба намагатись, насамперед, стати другом і порадником. Бо коли закінчується цей цукерковобукетний період, починається випробування довірою…

Кажуть, у будинку людського щастя, дружба стіни будує, а любов зводить куполи! Ну, що ще сказати про дружбу? У кожного своє уявлення про неї. Але всіх нас об’єднує і дружба, і довіра – ці найсвітліші почуття, з яких починається любов. До речі, ідея створити День Дружби належить американським туристам, які, приїхавши в Латинську Америку, привезли із США звичай зустрічатись зі своїми друзями в запланований день, а з часом з’явилась думка надати події міжнародного розмаху.

…Свою невеличку оповідь хотілось би завершити цією повчальною епічною байкою. Якось у вовчій зграї старий вожак вирішив призначити нового і дав йому завдання роздобути їжу та довести, що гідний цього звання. Вирушивши на полювання, вовки напали на десяток добре озброєних мисливців, а ввечері із здобиччю задоволені та ситі повернулись у лігво старого вожака. «Молодець!» – похвалив молодого спадкоємця старий вовк, і на ранок зграя знову вирушила на полювання. Деньніч їх не було, аж вранці на горизонті з’явився виснажений вовк та розповів, як його стаю знищили троє мисливців. Старий вожак, почувши цю історію, здивовано вигукнув: «Вчора ж було десять людей!», а у відповідь почув: «Так, але вчора це була просто група з десяти мисливців, а сьогодні – троє найкращих друзів!»
І нам усім сьогодні так бракує цієї згуртованості, бо вірні друзі – міцний та надійний захист українських кордонів. У нас можуть бути кордони між мовами та державами, але немає кордонів між серцями, з яких починається дружба і любов.

Давайтено дружити!

Ірина СЛАВЧАНИК.