Кохання… Лише це почуття, яке окрилює людину, здатне кардинально змінити наше життя, відкрити в собі позитивні риси характеру та навіть… зцілити від страшної недуги. І таких випадків є чимало. Так, саме кохання подарувало другий шанс на життя двадцятивосьмирічному сокальчанину Олександру Соколову, який уже п’ять років прикутий до ліжка. Лише Господь Бог знає, як безсонними ночами Сашко, поринав у спогади, раз у раз переживав страшні події дорожньо-транспортної пригоди, яка розділила його життя на «до» і «після». Ось він з друзями сідає в авто, про щось говорять, як враз друг не справився з кермуванням на слизькій дорозі й автівку занесло. Спочатку вона врізалася у стовп, а потім перевернулася й опинилася в кюветі. Сашка від удару викинуло через бокове скло. Внаслідок ДТП хлопець отримав травми хребта та пошкодив спинний мозок, йому паралізувало нижні кінцівки. Сокальські, а потім червоноградські медики були безсилі допомогти й скерували у лікарню до Львова, де важкохворого одразу прооперували. Його родина – незаможна й коштів на довготривале лікування та реабілітацію не мала. За місяць після операції лікарі виписали його додому, й навіть словом пацієнтові не обмовились, що він не буде ходити. Молодий чоловік був прикутий до ліжка. Постійне лежання призвело до того, що в нього утворилися страшенні пролежні. Але хлопець не здався, почав сам працювати над собою – підтягувався на спеціально пристосованому для малорухомих людей ліжку. Раніше навіть на бік сам не міг повернутися без допомоги матері, а потім самотужки став припідніматися з ліжка. І це було для нього вже величезним досягненням. Лікарі в Чернівцях, куди поїхав, сказали Cашкові, що потрібно робити операцію, вартість якої чотириста тисяч гривень, і це без урахування післяопераційної реабілітації. Таких грошей у родині, де дві людини з інвалідністю, звісно, не було. Тому хлопець став розміщувати прохання про збір коштів на операцію в соцмережах.
Здавалось, коли вже втратив надію на порятунок, побачив під своїм постом у соцмережі коментар. Здавалось, були звичні слова співчуття, але коли читав їх, наче мурашки бігали по тілі. Довго вагався, але набрався мужності й написав приємній незнайомці в месенджері «Привіт»…
І та відповіла… Потім знову написав, і йому здалося, що саме в ній знайшов споріднену душу і друга. Тією людиною, яка подарувала Сашкові нове життя була Оксана, яка теж родом з Сокаля, але вже декілька років живе і працює в Італії. Саме його сумна історія життя та щире звернення про допомогу привернули її увагу та зачепили за «живе». Схвилювало те, що вони навчалися в одній школі, жили в одному місті, хоч особисто не знайомі. Вона співчувала Сашкові, який в один момент втратив все: від нього пішла кохана, забравши їхнього сина.
Дівчина підтримувала морально, знаходила такі слова, після яких вірив, що не все втрачено, варто боротися за життя. Хлопець захотів почути її голос і зателефонував. Цей ніжний голос розтопив його закам’яніле серце. Він хотів її слухати й слухати. Обоє навіть не помітили, що розмовляли 1,5 години.
Їхній телефонний роман тривав чотири місяці. Дівчині теж було непросто: спершу всі – і рідні, й знайомі – казали: «Він же каліка! Нащо тобі цей клопіт?!» А серце шептало інше: «Він – твоя половинка. Не втрать його».
Оксана зрозуміла, що не може жити без Олександра й запросила в Італію, а він просто не зміг відмовити коханій. І наперекір усім обставинам, хворобі та обмеженням через пандемію коронавірусу, сповнений кохання, він, наче на крилах, їхав цілу добу до Оксани в Італію. Досі, чоловік ледь витримував поїздку в лікарню в м. Чернівці, а тут з легкістю витримав 1800 кілометрів. Їхня зустріч була яскравою і хвилюючою…
Дівчина наполягла, щоб Сашко тренував м’язи, робив різні вправи. Він покірно їй підкорився. А не так давно Оксана виклала в мережі відео, яке підписала: «Подивіться, який сюрприз зробив мені коханий, він молодчинка!». На ньому Олександр миє посуд, – намагається це робити, адже руки ще погано слухаються. Дівчина радіє кожному його досягненню, а він робить усе, аби щораз більше дивувати її. Він дякує Богу, який послав йому кохання. Це світле, щире почуття заповнило його порожнечу в душі, дало жаги до життя, додало віри у себе. Він знову захотів жити, бо не раз нарікав на свою долю, і думав, чого не вмер там на асфальті, ніж так мучитись. Однак у Бога на кожного з нас свої плани, після тяжких випробувань чекає винагорода. Для нього це стала кохана Оксана. Більше того, кохання зробило з ним неймовірні речі. Якщо вдома він і дня не міг прожити без уколів і знеболювальних, то тут хлопець не випив жодної таблетки. Молоді люди практично увесь час разом. Оксана працює манікюрницею вдома. Вони мріють про щасливе подружнє життя, а для цього їм потрібно покращити здоров’я Олександра, тому молоді люди збираються стукати у кожні двері, щоб просити про допомогу, планують звернутися в приватні клініки, небайдужих людей та в Червоний Хрест.
Сашко переконаний, що з Божою підтримкою у них все вдавалося до цього часу, тож вдасться й надалі. Таких як Оксана – одиниці, мало хто захотів би пов’язати свою долю з людиною з обмеженими можливостями.
Їхня історія є підтвердженням усім добре відомого вислову: «Кохання перемагає все». Головне при жодних обставинах не опускати руки, не втрачати надії, повірити у себе.
Хочеться вірити, що кохання, яке поєднало цих двох людей, допоможе їм здолати всі перепони та повернути Сашкові здоров’я, попри все стати щасливими. І ми, шановні читачі, можемо допомогти їм у цьому, якщо кожен з нас перерахує бодай декілька гривень на картку №4149 4991 1291 4542 («ПриватБанк») на ім’я Соколов Олександр Васильович, оскільки йому потрібні чималі кошти на лікування в Італії. Переконана, що історія кохання Сашка й Оксани надихне драматургів на написання сценарію про силу кохання, яке зцілює від недуги та допомагає стати з інвалідного візка.
Марта СУМНА.
