ППУ… Ця абревіатура мало відома українському загалу. Розшифровується ППУ – Підпільна Пошта України
ППУ була створена в еміграції після Другої світової війни і діяла з 1949 р. по 1983 р. Заснована вона в Західній Німеччині в Мюнхені. Засновником і постійним працівником ППУ був Любомир Рихтицький. Декілька слів про цю непересічну особистість. Любомир Рихтицький народився 21 квітня 1921 р. в м. Дрогобич. Закінчив Дрогобицьку гімназію і поступив до Львівської політехніки. В липні 1943 р. вступив до лав дивізії «Галичина». Після капітуляції Німеччини знаходився в таборі військо-вополонених в Ріміні (Італія). Тут зацікавився філателією і став активним членом гуртка філателістів. Стараннями цього гуртка в таборі були видані один блок, 30 марок та 4 поштові листівки. Переїхавши в 1949 р. в м. Регенсбург (Німеччина) він познайомився з провідним українським філателістом Юліаном Максимчуком, під впливом якого і заснував ППУ під патронатом Проводу Закордонних Частин ОУН. Зі смертю Любомира Рихтицького в 1983 році перестала існувати і ППУ. З якою метою була створена ППУ? Видання поштових марок виконує для всіх країн дві основні функції. По-перше, марка, яка наклеюється на листі підтверджує оплату послуг по доставці листа до адресата. По-друге, це пропаганда в середині країни і в усьому світі своїх досягнень, культури, історії, визначних місць. Українські емігранти купували і наклеювали марки ППУ на конверти поряд з офіційними марками своїх країн, де проживали. Так марки ППУ розходились по всьому світу пропагандуючи, що Україна не зламалася і продовжує боротися за свою свободу і незалежність.
Велику роль відіграла у ППУ для консолідації великої кількості організацій, які були створені в еміграції та подоланні зневіри в швидкому відновленні Соборності України. Радянська Україна, будучи членом Всесвітнього поштового союзу не випустила жодної власної марки. Тому саме марки ППУ і заповнили прогалину між марками УНР і Укранської держави. Діяльність ППУ була багатогранною і масштабною. За час свого існування ППУ видало майже 3700 основних типів марок, а коли врахувати, що більшість випускалася в зубкованому і не зуб-кованому вигляді, то кількість випусків була приблизно 7000. ППУ випустило ще 470 блоків і оформлених листів. Марки випускалися на хорошому папері (багато з водяними знаками) та високому поліграфічному рівні. Мало країн в світі можуть похвалитися такою кількістю поштових марок.
Тематика випусків ППУ дуже різноманітна
Видання ППУ можна умовно розділити на чотири групи, а саме: присвячені організаціям, установам; подіям; видатним особам; на інші теми. З українських організацій відзначались – Пласт – 18 видань; Українська Повстанська Армія -10; ОУН – 9; українські збройні сили, Українські Січові Стрільці, та інших організацій. Дуже часто відзначалися річниці подій, особливо зв’язаних з українською історією – проголошення самостійності 1 листопада 1918 року Західної України, битва на горі Маківка, битва під Бродами… Олімпіади – 27 випусків. Багато видань присвячені видатним постатям української історії: Тарас Чупринка, Тарас Шевченко, Іван Франко, Іван Мазепа, Степан Бан-дера, Лев Ребет, Симон Петлюра, Євген Коновалець та багато інших. Дуже різноманітною є і категорія «різні». Сюди входять випуски марок і блоків під різними патріотичними гаслами – «За українську культуру», «За українську музику», «День солідарності» та інші.
Про красу видань ППУ дбало багато митців. Це Мирон Білинський, Михайло Курилло, Юрій Костів, Ро-берт Лісовський та інші. Але до оформлення видань ППУ найбільше сил приклав Любомир Рихтицький, який був душею видань ППУ. Випуски Підпільної Пошти України належать до найкращих видань української недержавної філателії.
Ярослав КОЗІЙ, смт. Жвирка.
